8. Поняття та ознаки адміністративно-правової норми.

Адміністративно-правова норма – це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене державою та забезпечене державним примусом для організації та регулювання суспільних відносин у сфері державного та громадського управління, а також відносин управлінського характеру, що виникають у інших сферах державної діяльності, і реалізація якого забезпечується державним примусом.

Ознаки адміністративно-правової норми:

1) адміністративно-правові норми слугують забезпеченням публічних інтересів;

2) адміністративно-правові норми переважно закріплюються реалізацією організаційних функцій державної влади (адміністративно-правові норми або встановлюють порядок реалізації компетенції публічних суб’єктів);

3) більшість адміністративно-правових норм встановлюються органами виконавчої влади, в процесі здійснення виконавчо-організаційних зобов’язань;

4) більшість адміністративно-правових норм містить категоричні правила поведінки та передбачає односторонній владний вплив на суб’єктів права;

5) адміністративно-правові норми забезпечені цілою системою державного примусу;

9. Структура адміністративно-правової норми.

1) Гіпотеза – це частина норми, яка вказує на фактичні умови, за яких дана норма застосовується та повинна виконуватися;

2) Диспозиція – елемент адміністративно-правової норми, в якому формулюється саме правило поведінки;

3) Санкція містить вказівку на заходи адміністративно-правового примусу або заходи дисциплінарної відповідальності, які застосовуються у разі не виконання своїх обов’язків учасниками адміністративно-правових відносин.

4) Заохочення – це частина норми, яка містить заходи правового, морального, матеріального характеру пов’язані із публічним визнанням сумлінного виконання особою обов’язків.

10. Види адміністративно-правових норм.

За цільовим призначенням:

1) охоронні (встановлюють обов’язкові правила поведінки);

2) регулятивні (використовують повідомлення про початок діяльності, реєстрацію, ліцензування);

За предметом регулювання:

1) матеріальні (закріплюють права та обов’язки);

2) процесуальні (визначають загальні правила, порядок процедури правотворчої діяльності);

За юридичним змістом:

1) зобов’язуючі, тобто такі,що містять юридичні владні приписи до вчинення певних дій за конкретних обставин, передбачених нормою (наприклад, особи,які досягли 16-річного віку повинні мати паспорт громадянина і т.д.);

2) забороняючи, тобто такі, що містять юридичні владні приписи,які забороняють вчинення певних дій;

3) уповноважуючи, тобто такі, що передбачають можливість діяти в межах вимог цієї норми на власний розсуд (можливість вибору відповідним органом одного з видів стягнень, передбачених мірою);

4) стимулюючі, тобто такі, що містять заходи матеріального стимулювання за належну поведінку;

5) рекомендаційні, тобто такі, що місять поради з приводу найдоцільнішого, раціонального вчинення тих чи інших дій. Ці норми є різновидом норм уповноважую чого характеру.

За формою припису:1) імперативні; 2)диспозитивні;

За межами дії (колом осіб):1)загальні;2)спеціальні;3)стосуються конкретного суб’єкта;

За територією дії:1) загальнодержавні;2) місцеві;3) між територіальні;

За обсягом регулювання:1) загальні;2)міжгалузеві;3)галузеві;4)локальні;

За строком дії:1)строкові;2)постійні.