11. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі прискореного зростання

Головна ціль - короткостроковий прибуток та прискорене зростання,

Основні завдання - закріплення ринку,

Організація праці спрямована на планування прибутку та розробку механізму стимулювання, підвищення ступеня агресивності конкурентної стратегії підприємства, виникнення системи зв´язків виробничого процесу.

Переваги, можливості:

• зростання обсягів продажу та прибутків;

• розширення та диверсифікація діяльності;

• мобільність, цілеспрямованість, ризикованість працівників;

• зростаюча конкурентоспроможність.

Недоліки, загрози:

• надто швидке розширення, перевиробництво;

• велика частка позикового капіталу;

• криза координації, управління та контролю.

12. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі уповільненого росту

Головна ціль - систематичний, збалансований ріст та формування індивідуального іміджу.

Основні завдання:

ріст різними напрямками технологічного процесу,

підвищення рівня організації праці,

повне подолання бар´єрів "входу",

закінчення формування кадрової підсистеми,

початок оновлення технічної бази,

Тенденція загального зниження рентабельності.

Переваги, можливості:

• стабільні прибутки;

• діяльність диверсифікована та диференційована;

• високий імідж і престиж;

• компетентні працівники;

• стійка конкурентоспроможність

Недоліки, загрози:

• переоцінка успіхів і можливостей;

• криза контролю, інновацій.

13. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі зрілості

Найвищий рівень розвитку підприємства, найвища продуктивність використання ресурсів (Паретто-ефективність);

Головна ціль - забезпечення стабільності, збереження досягнутого рівня розвитку на найдовший відрізок часу;

Основні завдання - вибір оптимальної системи стосунків; початок реорганізації основних ланок технологічного процесу та основних підсистем підприємства,

Тенденція до старіння персоналу: морального та фізичного.

Переваги, можливості:

• набутий імідж;

• наявна прибутковість.

Недоліки, загрози:

• сповільнення та припинення росту продаж і прибутків;

• відхилення від головної мети, розвиток напрямів діяльності, що переслідують позаекономічні цілі;

• сповільнення та припинення процесів модернізації та інвестування;

• недостатньо відповідальне керівництво;

• криза бюрократизації.

14. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі занепаду

Головна ціль - забезпечення оновлення всіх функцій підприємства, ріст забезпечується за рахунок колективізму;

Основне завдання - омолодження, в галузі організації праці - впровадження найсучасніших досягнень НОП

Переваги, можливості:

• реструктуризація;

• злиття.

Недоліки, загрози:

• нерентабельна, збиткова діяльність;

• відсутність попиту на продукцію

• застарілі ресурси;

• непродуктивність працівників;

• втрата конкурентоспроможності;

• інвестиційна непривабливість;

• криза бізнес-ідей.

15. Розгортання кризи на макрорівні: фази та механізм????????

16.Поняття та ознаки антикризового управління

Антикризове управління- сукупність адекватних конкретній ситуації способів та методів управ. Впливу на організацію, спрямованих на попередження можливих ускладнень у ринковій д-сті в-ва, забезпеч. Його стабільного успішного господарювання з орієнтацією розширеного відновлення на найсучасніших концепціях.

Ознаки:1)зручність та адаптивність; 2)схильність до поширення неформального управління, мотивація ситуалізму, терпіння, впевненості; 3) диверсифікація управління, пошук найбільш прийнятних типологічних ознак ефективного управління у складних ситуаціях; 4) зниження централізму для забезпечення своєчасного ситуаційного реагування на проблеми, що виникли; 5)посилення інтеграційних процесів; 6) необхідність попередніх тренінгів, розробка планів дії на випадок кризи; 7)в плануванні різко зростає роль оперативного планування, врахування поточної ситуації; 8) публічність; 9) не тільки юридична, але й соціальна відповідальність вищого менеджменту.

17. Підсистеми антикризового управління:

• Антикризове фінансове управління

• Антикр.маркетинг

• Анткр.управління персоналом

• Антикр.операційне управління

• Антикр.організаційне управління

• Антикр.арбітражне управління тощо.

18. Етапи процесу антикризового управління:

1) діагностика кризового стану і загрози банкрутства;

2) визначення цілей і завдань;

3) визначення суб’єкта;

4) оцінка часових обмежень АУ;

5) оцінка рес.потенціалу АУ;

6)розробка антикризової програми;

7) впровадження атикризової програм та контроль за її виконанням;

8) оцінка результатів реалізації програми та коригування;

9) розробка профілактичних заходів запобігання кризі.

19. Діагностика кризового стану і загрози банкрутства: завдання та процедура етапу

Може здійснюватись або безпосередньо співробітниками підприємства або зовнішніми незалежними експертами. На цьому етапі необхідно:

1. Здійснити комплексний аналіз результатів госп-фін діяльності та фін-майнового становища підпр, вивчити динаміку найважливіших обсягових та якісних показників д-сті

2. Оцінити ритмічність і синхронність грош потоків

3. Визначити обсяг, структуру і час погашення зовн фін зобов’язань

4. Визначити основні принципи виникнення та поглиблення кризи розвитку підпр

5. Оцінити масштаб і можливі наслідки подальшого поглиблення кризових явищ.

20. Визначення мети,завдань, суб’єкта та часових обмежень у АУ

21.Оцінка ресурсного потенціалу у процесі антикризового управління

22. Розробка та впровадження антикризової програми

23.Чинники та параметри ефективності антикризового управління.

24.Сутність та етапи експрес-діагностики кризи.

Експрес-діагностика фінансової кризи - система регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на підставі даних його фінансової звітності за стандартними алгоритмами аналізу.

Основною метою експрес-діагностики фінансової кризи є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства й попередня оцінка масштабів його кризового стану. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕТАПІВ КРИЗИ та СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКСПРЕС-АНАЛІЗУ

	Характеристика етапу кризи	Методи експрес-діагностики
Етап 1.	Криза ефективності (легка криза)	1. Інтегральна модель ефективності корпорації “Дюпон”
Етап 2.	Криза платоспроможності	2.1.Аналіз платоспроможності 2.2. Аналіз фін стійкості
Етап 3.	Стратегічна криза (Загроза банкрутства)	3. Аналіз спроможності подолати кризу (модель Бівера )

25. Об’єкти спостереження «кризового поля» та методи експрес-діагностики кризового стану ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ФІН КРИЗИ – С-МА РЕГУЛЯРНОЇ ОЦІНКИ КРИЗОВИХ ПАРАМЕТРІВ ФІН РОЗВИТКУ П-СТВА, ЩО ЗДІЙСН НА ПІДСТАВІ ДАНИХ ЙОГО ФІН ЗВІТНОСТІ ЗА СТАНДАРТНИМИ АЛГОРИТМАМИ АНАЛІЗУ. Основною метою експрес-діагностики фін кризи є раннє виявлення ознак кризового розвитку п-ства й попередня оцінка масштабів його кризового стану.

Методи: горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз;

вертикальний (структурний) фінансовий аналіз;

порівняльний фінансовий аналіз;

аналіз фінансових коефіцієнтів.

26.Коефіцієнт Бівера та його економічна інтерпретація

Коефіцієнт Бівера та його економічна інтерпретація АНАЛІЗ СПРОМОЖНОСТІ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ Модель Бівера Кб = (ЧП + А) : (ДЗ + ПЗ) > 0.2-0.3

ЧП– чистий прибуток А - амортизація, ДЗ – довгострокові зобов'язання ПЗ - поточні зобов‘язання Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка скеровується на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг.