- •Основні умовні позначення Умовні позначення, які відносяться до всіх тем
- •Позначення, пов'язані з розрахунками на міцність
- •1. Вибір двигуна. Кінематичний розрахунок привода
- •Визначити передатне число привода і його ступенів.
- •Розрахувати силові й кінематичні параметри привода.
- •Діапазон потужностей трифазних асинхронних двигунів серії 4а, кВт
- •1.1. Визначення потужності і частоти обертання двигуна
- •Значення ккд механічних передач (без втрат у підшипниках)
- •Визначення передаточного числа приводу і його ступіней
- •Рекомендовані значення, передаточних чисел
- •1.3. Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •1.4. Приклад виконання кінематичного і силового розрахунку
- •Вибір електродвигуна
- •Параметри привода
- •2. Вибір матеріалів зубчастих (черв'ячних) передач. Визначення допустимих напруг
- •2. Визначити допустимі контактні напруги.
- •3. Визначити допустимі напруги на вигин.
- •2.1. Зубчасті передачі
- •Вибір матеріалу, термообробки і твердості
- •Механічні характеристики сталей
- •Значення числа циклів
- •2.2. Приклад вибору матеріалу зубчатої (черв’яної) передачі та визначення допустимих напруг
- •Механічні характеристики матеріалів зубчатої передачі
- •2.3. Черв'ячні передачі
- •Матеріали для черв'ячних коліс
- •Допустимі напруги, для черв'ячного колеса
- •2.4. Приклад розрахунку допустимих напруг
- •Механічні характеристики матеріалів черв’ячної передачі
- •3. Розрахунок зубчастих (черв'ячних) передач редукторів
- •2. Виконати перевірочний розрахунок редукторної пари.
- •Головні параметри одноступінчастих редукторів
- •3.1. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •Перевірочний розрахунок
- •Ступінь точності зубчастих передач
- •Значення коефіцієнтів і при
- •Коефіцієнти форми зуба і
- •Параметри зубчастої циліндричної передачі, мм
- •3.2. Приклад розрахунку циліндричної зубчастої передачі
- •Перевірочний розрахунок:
- •Перевірка по контактній напрузі
- •Параметри зубчастої циліндричної передачі, мм
- •3.3. Розрахунок закритої конічної зубчастої передачі Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Коефіцієнт форми зуба
- •Параметри зубчастої конічної передачі, мм
- •3.4. Приклад розрахунку закритої конічної зубчастої передачі Вибір матеріалу коліс. Визначення допустимих напруг
- •Визначення геометричних параметрів конічної передачі
- •3.5. Розрахунок закритої черв'ячної передачі Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Значення кута тертя
- •Коефіцієнти форми зуба черв'ячного колеса
- •Параметри черв'ячної передачі, мм. Проектний розрахунок
- •3.6. Приклад розрахунку закритої черв’ячної передачі
- •Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри черв'ячної передачі, мм. Проектний розрахунок
- •4. Розрахунок відкритих передач
- •2. Виконати перевірочний розрахунок відкритої передачі. Розрахунок передач тертям
- •4.1. Розрахунок плоскопасової передачі Проектний розрахунок
- •Розрахункові параметри корд шнурового прогумованого паса
- •Значення поправочних коефіцієнтів
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри плоскопасової передачі, мм
- •4.2. Розрахунок клинопасової і поліклинопасової передач Проектний розрахунок
- •Мінімальні значення діаметра менших шківів для передачі найбільших моментів
- •Геометричні параметри пасових передач
- •Наведена допустима потужність , кВт, передана одним клиновим пасом, вузьким клиновим пасом, поліклиновим пасом з десятьма клинами
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри клинопасової (поліклинопасової) передачі,
- •4.3. Приклад розрахунку клинопасової передачі
- •Визначення геометричних параметрів
- •Визначення сили що діє на вал
- •Параметри клинопасової передачі,
- •Розрахунок передач зачепленням
- •4.4. Розрахунок відкритих (циліндричних і конічних) зубчастих передач
- •4.5. Розрахунок ланцюгової передачі. Проектний розрахунок
- •Значення поправочних коефіцієнтів
- •Допустимий тиск у шарнірах роликових ланцюгів , н/мм2
- •Геометричні параметри роликового ланцюга
- •Перевірочний розрахунок
- •Допустимі коефіцієнти, запасу міцності для роликових (втулкових) ланцюгів при
- •Параметри ланцюгової передачі, мм
- •4.6. Приклад розрахунку ланцюгової передачі
- •Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри ланцюгової передачі, мм
- •5. Навантаження валів редуктора
- •2. Визначити консольні сили.
- •3. Побудувати силову схему навантаження валів.
- •5.1. Визначення сил у зачепленні закритих передач
- •5.2. Визначення консольних сил
- •5.3. Силова схема навантаження валів редуктора
- •Редуктора
- •Конічного одноступінчатого редуктора
- •Черв’ячного одноступінчатого редуктора
- •6. Проектний розрахунок валів. Ескізне компонування редуктора
- •6.1. Вибір матеріалу валів
- •6.2. Вибір напруг на крутіння
- •6.3. Попередній вибір підшипників кочення
- •6.4. Ескізне компонування редуктора
- •Розміри, необхідні для виконання компонування
- •6.5. Визначення геометричних параметрів ступіней валів
- •Геометричні розміри валів
- •7. Розрахункова схема валів редуктора
- •7.1 Визначення реакцій в опорах підшипників
- •Приклад розрахунку швидкохідного вала конічного одноступінчастого редуктора
- •Одноступінчастого редуктора
- •Приклад розрахунку швидкохідного вала черв’ячного одноступінчастого редуктора
- •7.2. Побудова епюр згинаючих і крутних моментів
- •7.3. Перевірочний розрахунок валів на міцність.
- •7.4. Приклад перевірочного розрахунку валів на міцність
- •7.5 Розрахунок валів на втомну міцність.
- •Значення коефіцієнтів Кσ і Кτ
- •7.6. Приклад розрахунку валів на втомну міцність
- •8. Перевірочний розрахунок підшипників
- •Визначити еквівалентне динамічне навантаження підшипників.
- •Перевірити підшипники по динамічній вантажопідйомності.
- •Визначити розрахункову довговічність підшипників.
- •8.1. Визначення еквівалентного динамічного навантаження
- •Значення коефіцієнта безпеки Кσ і необхідної довговічності підшипників
- •Значення температурного коефіцієнта кт
- •2. Порядок визначення для радіально-упорних кулькових і роликових однорядних підшипників ( рис. 8.1, б, в, г).
- •8.2. Визначення придатності підшипників
- •8.3. Схема навантаження підшипників
- •8.4. Приклад розрахунку підшипників
- •9. Конструювання валів і зубчастих коліс. Остаточне компонування редуктора
- •9.1. Конструювання зубчастих коліс та червяків.
- •9.2. Конструювання валів
- •Галтелі
- •Канавки
- •Циліндричні кінці валів (гост 12080—66)
- •Кінці валів конічні (гост 12081—72)
- •Канавка для виходу різьбонарізного інструменту
- •Канавки під язичок стопорної шайби
- •9.3. Конструювання підшипникових вузлів
- •А)посадкою з натягом; б)-пружинним упорним кільцем, в) круглою гайкою зі шліцами; г) — кінцевою шайбою
- •9.25. Стопорні пристрої:
- •9.4. Конструювання корпуса редуктора
- •Діаметр а гвинтів (болтів) фланців, мм
- •Конструктивні елементи фланців, мм
- •Кількість підшипникових (стяжних) гвинтів
- •Визначення довжини l підшипникового гнізда, мм
- •С віддушиною й фільтром
- •9.5. Змащування зубчастих, черв'ячних передач та підшипників кочення
- •Кільцем
- •9.6. Конструювання елементів відкритих передач
- •Стріла опуклості е шківів плоскопасової передачі, мм
- •Конструкція зірочок роликових ланцюгів.
- •4. Встановлення елементів відкритих передач на вал
- •10. Перевірочні розрахунки
- •10.1 Вибір і розрахунок шпонкових з’єднань.
- •10.2. Приклад розрахунку шпонкового з’єднання
- •10.3 Вибір і розрахунок муфт.
- •Приклад розрахунку втулочно-пальцевої муфти
- •Значення коефіцієнтів режиму роботи
- •11. Розробка робочої документації проекту
- •Скласти специфікацію.
- •Розробити робочі креслення чотирьох сполучених деталей редуктора.
- •Розробити складальне креслення приводу
- •Розробка складального креслення редуктора
- •Специфікація складального креслення
- •3 Розробка робочих креслень деталей редуктора
- •Рекомендуємі посадки в системі отвору
- •Допуск форми циліндричних поверхонь, мкм
- •Допуски паралельності та перпендикулярності, мкм
- •Допуски співвісності, мкм
- •Шорсткість для посадочних поверхонь отворів і валів
3 Розробка робочих креслень деталей редуктора
Робочі креслення деталей у сукупності з технічними вказівками повинні містити всі дані, що визначають форму, розміри, точність, шорсткість поверхонь, матеріал, термообробку, обробку й інші відомості, необхідні для виготовлення деталей відповідної якості і для проведення контролю. Якість виготовлення креслень деталей впливає на строки, вартість і якість виготовлення деталей і машини в цілому.
Робочі креслення деталей виконують на креслярському папері необхідного формату у масштабі 1:1. Вони містять: зображення деталі з нанесеними розмірами, граничні відхилення розмірів, допуски форми й розташування, параметри шорсткості поверхонь, технічні вимоги, основний напис (див. рис. 11.6...11.12) *.
На робочих кресленнях деталей не допускається поміщати технологічні вказівки. У вигляді виключення можна вказувати: спільну обробку, притирання, гибку, розвальцьовування; тип технологічної заготовки (виливок, кування й т.інш.).
Центрові отвори на кресленнях деталей не зображують і в технічних вимогах ніяких вказівок не приводять, якщо наявність їх конструктивно байдуже. Якщо в центровому отворі повинна бути різьба, на кресленні приводять тільки розміри різьби.
Нижче викладаються загальні правила й рекомендації з розробки й виконання робочих креслень деталей.
1. Зображення деталі. Зображення деталі на кресленні повинне містити мінімальну кількість видів, розрізів і перетинів, достатнє для виявлення форми деталі і проставляння розмірів. Зайві зображення утрудняють читання креслення. Наприклад, для вала досить одного виду з відповідними перетинами і зображеннями окремих елементів (див. рис. 11.9). Деталь рекомендується: зображувати в положенні, зручному для читання креслення при її виготовленні, у якому деталь установлюють на верстаті. Наприклад, деталі, основну обробку яких роблять на токарному верстаті (вали, колеса, шківи й т.п.), розташовують так, щоб їхня вісь була паралельна основного напису креслення. Різець рухається звичайно праворуч ліворуч, тому на кресленні деталь обертають вправо тією стороною, з якого виробляється більшість токарних операцій.
Деталь зображують із тими розмірами, позначеннями шорсткостей і інших параметрів, які вона повинна мати перед складанням.
2. Лінійні розміри. Правила нанесення розмірів визначені ГОСТ 2.307-68. Частина цих правил вивчають у курсі машинобудівного креслення. Нижче викладаються правила, які студенти повинні освоїти при виконанні курсового проекту деталей машин.
а) Кількість розмірів на кресленні повинне бути мінімальним, але достатнім для виготовлення й контролю деталі. При відсутності якого-небудь розміру деталь стає невизначеною, а її виготовлення неможливо. Розміри можна проставляти різними способами (див. рис. 11.10), однак при будь-якому способі кількість розмірів, дійсно необхідних для виготовлення деталі, завжди постійно.
Рис. 11.6. Приклад робочого креслення вала-шестірні конічної
Рис. 11.7. Приклад робочого креслення колеса конічного
Рис. 11.8. Приклад робочого креслення шківа насадженого на швидкохідний вал
Рис. 11.9. Приклад робочого креслення тихохідного вала.
Рис. 11.10. Приклад робочого креслення циліндричного зубчастого колеса.
Рис. 11.11. Приклад робочого креслення черв’ячного колеса.
Рис. 11.12. Приклад робочого креслення вала - черв’яка.
б) Не допускається повторювати розміри одного і того ж елемента на різних зображеннях, у технічних вимогах та ін. Повторення розмірів може служити причиною браку при виготовленні деталей.
в) До довідкових розмірів на робочих кресленнях ставиться: один з розмірів замкнутого ланцюга; розміри, перенесені із креслень виробів-заготівель; розміри елементів, що підлягають спільній обробці з деталью, що сполучається (наприклад, отвору під штифти).
г) Не допускається наносити розміри у вигляді замкнутого ланцюга, за винятком випадків, коли один з розмірів зазначений як довідковий (див. рис. 11.9).
Рис. 13.13. Основні способи проставляння розмірів: а — ланцюговий; 6 координатний; в — комбінований
д) Для всіх розмірів на робочому кресленні деталі вказують граничні відхилення, інакше вони стають невизначеними для виробництва. Виключення становлять довідкові розміри, розміри, що розділяють зони різного ступеня точності, шорсткості або термообробки однієї й тої ж поверхні, розміри фасок, довжини нарізних частин, гвинтів і інших подібних елементів внаслідок низьких вимог до точності цих розмірів.
е) Кожний розмір на робочому кресленні деталі повинен допускати його виконання й контроль при виготовленні деталі.
ж) Розміри варто проставляти на тім виді креслення деталі, що відповідає її виду при спостереженні в процесі обробки.
з) Існує три основних способи проставляння розмірів: ланцюговий спосіб (див. рис. 13.13, а) забезпечує точність розташування кожного наступного елемента щодо попередні. Однак точність розташування елементів щодо деякої загальної бази А послідовно зменшується. Ланцюговий спосіб застосовують, наприклад, для проставляння розмірів міжосьових відстаней отворів для валів у корпусах зубчастих передач, де важливі саме ці відстані; при координатному способі (див. рис. 13.13,6) розміри проставляють від однієї бази А. Цим забезпечується точність відстаней між самими елементами;
комбінований спосіб (див. рис. 13.13, в) складається з ланцюгового й координатного способів. Його використовують для зменшення помилок у найбільш точних розмірах.
и) Розміри варто наносити так, щоб у першу чергу забезпечувалися конструктивні вимоги, тобто проставляння розмірів повинне відповідати в першу чергу характеру і точності сполучення даної деталі з іншими.
к) Одночасно, але не на шкоду конструктивним вимогам проставляння розмірів повинне бути чинником підвищення технологічності обробки й контролю деталей.
3. Посадки й граничні відхилення розмірів. Відомості про допуски й посадки викладені у відповідному курсі.
У табл. 11.1 наведені рекомендації з вибору посадок переважного застосування у системі отвору.
Таблица 11.1