23 Квітня 1965 р. У срср був запущений штучний супутник Землі "Блискавка-1", на борті якого перебувала приймально-передавальна ретрансляційна станція.

В 1960 р. в Америці був створений перший у світі лазер. Це стало можливим після появи робіт радянських учених В.А. Фабриканта, Н.Г. Басова й A.M. Прохорова та американського вченого Ч. Таунса, що одержали Нобелівську премію.

"Навчати" лазери передачі на відстань інформації стали незабаром після їхнього винаходу. Перші лазерні лінії зв'язку з'явилися на початку 60-х років цього сторіччя. У колишньому СРСР перша така лінія з побудована в 1964 р. у Ленінграді.

В 1970 р. в американській фірмі "Cornіng Glass Company" було отримано надчисте скло. Це дало можливість створити й впровадити повсюдно оптичні кабелі зв'язку.

В 1947 р. з'явилося перше згадування про розроблену фірмою "Белл" системи з імпульсно-кодовою модуляцією (ИКМ). Система виявилася громіздкої й непрацездатною. І тільки в 1962 р. була впроваджена в експлуатацію перша комерційна система передачі ИКМ-24.

Сучасні тенденції розвитку електрозв'язку. У наступні роки зв'язок розвивався по шляху цифровізації всіх видів інформації. Це стало генеральним напрямком, що забезпечує економічні методи не тільки її передачі, але й розподілу, зберігання й обробки.

Інтенсивний розвиток цифрових систем передачі порозумівається істотними перевагами цих систем у порівнянні з аналоговими системами передачі: високою завадостійкістю; слабкою залежністю якості передачі від довжини лінії зв'язку; стабільністю електричних параметрів каналів зв'язку; ефективністю використання пропускної здатності при передачі дискретних повідомлень й ін.

Особливо швидкими темпами у світі й у нас у країні йде розвиток мережі мобільного радіозв'язку. По числу абонентів системи мобільного зв'язку вже можна судити про якість життя в даній країні. У цьому змісті темпи росту абонентів мобільного зв'язку в Україні (майже 200% у рік) є показником росту добробуту суспільства.

Людство рухається по шляху створення Глобального інформаційного суспільства. Його основою стане Глобальна інформаційна інфраструктура, складової якої будуть потужні транспортні мережі зв'язку й розподілені мережі доступу, що надають інформацію користувачам. Глобалізація зв'язку і її персоналізація (доведення послуг зв'язку до кожного користувача) - от дві взаємозалежні проблеми, успішно розв'язувані на даному етапі розвитку людства фахівцями електрозв'язку.

Подальша еволюція телекомунікаційних технологій буде йти в напрямках збільшення швидкості передачі інформації, інтелектуалізації мереж і забезпечення мобільності користувачів.

Високі швидкості. Необхідні для передачі зображень, у тому числі телевізійних, інтеграції різних видів інформації в мультимедійних додатках, організації зв'язку локальних, міських і територіальних мереж.

Інтелектуальність. Дозволить збільшити гнучкість і надійність мережі, зробить більш легким керування глобальними мережами. Завдяки інтелектуалізації мереж користувач перестає бути пасивним споживачем послуг, перетворюючись в активного клієнта - клієнта, що зможе сам активно управляти мережею, замовляючи необхідні йому послуги.

Мобільність. Успіхи в області мініатюризації електронних пристроїв, зниження їхньої вартості створюють передумови до глобального поширення мобільних кінцевих пристроїв. Це робить реальної завдання надання послуг зв'язку кожному в будь-який час й у будь-якому місці.

На закінчення відзначимо, що обсяг інформації, переданої через інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру світу, подвоюється кожні 2-3 року. З'являються й успішно розвиваються нові галузі інформаційної індустрії, істотно зростає інформаційна складова економічної активності суб'єктів ринку й вплив інформаційних технологій на науково-технічний, інтелектуальний потенціал і здоров'я націй. Початок XXІ століття розглядається як ера інформаційного суспільства, що вимагає для свого ефективного розвитку створення глобальної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, темпи розвитку якої повинні бути випереджальними стосовно темпів розвитку економіки в цілому. При цьому створення української інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури варто розглядати як найважливіший фактор підйому національної економіки, росту ділової й інтелектуальної активності суспільства, зміцнення авторитету країни в міжнародному співтоваристві.

Доцент кафедри КІ Ю.В. Уткін