4. Методика аналізу
1. Враховувати, що дослідник має справу, головним чином, із вторинною статистичною інформацією – вже обробленою, зведеною в таблиці. Доступ до первинної інформації (карток обстеження, анкет та ін.) обмежено, або закрито (анкети переписів).
З іншого боку охопити весь масив первинної статистичної інформації і, навіть вторинної не можливо, да і не має сенсу. Навіть зведені матеріали переписів величезні за обсягом. Відображають найрізноманітніші аспекти життя суспільства, іноді достатньо віддалені один від одного. Дослідник звичайно обирає певні категорії матеріалу.
2. Публікується лише незначна частина зібраного матеріалу. Переважна більшість осідає в архівах під грифом «Для службового користування». Доступ до неї також може бути обмежений.
3. Вивчити організацію статистичної служби за того періоду, до якого відносяться статистичні матеріали.
4. Характер і походження публікації – офіційна чи ні, хто проводив обстеження. Останнє важливо особливо для сучасного етапу, адже окрім державної статистики є приватна, громадська.
5. Встановлення ступеню достовірності статистичних матеріалів. Для цього: - вивчається програма обстеження, перепису (мета, глибина, організація статистичного спостереження, його методика, техніка збирання відомостей). Інформацію про це можна знайти в архіві або публікаціях у статистичних виданнях, коментарях до опублікованих статистичних матеріалів.
Порівняння опублікованих таблиць і програми допоможе з’ясувати, які з первинних даних не увійшли в підсумкові таблиці.
Подивитися пізніші дослідження та публікації, що вони можуть містити виправлення і додатки до вивчаємих показників.
6. Якісний аналіз методики обробки первинного матеріалу – можуть бути неправильно зведені, згруповані в таблиці. Недостатньо повною, достовірною може бути і сама первинна інформація (помилки статистиків – навмисні чи ні, неправильне проведення опитування, навмисне повідомлення невірних даних кореспондентом тощо).
7. Комплексний аналіз статистичного матеріалу. Не можна обмежуватися вивченням та обробкою окремих показників. Треба зіставляти різні статистичні джерела.
Проте зіставляти, порівнювати можна лише дані, які дійсно піддаються порівнянню. При цьому треба враховувати територіальні зміни, а також зміни адміністративно-територіального устрою.
Порівнюючи статистичні дані треба також орієнтуватися в методиці статистичних обстежень: дані за різні періоди по одних і тих самих об’єктах можуть змінюватися через запровадження нової методики підрахунків.
8. Використання математичних (статистичних) методів аналізу для роботи зі статистичними матеріалами, особливо первинними.