77. Навести приклади кожної з форм причетності.

Приховування – завідомо неправдиве покзання (396), н

еповід про зл – відмова давати показання(385), перешкоджання з’явленню сприяння – ст. 256 ,

потурання -

78. Вказати на наявні суперечності між Загальною та Особливою частинами кк України щодо встановлення кримінальної відповідальності за окремі форми причетності.

встановлення відповідальності не заздалегідь не обіцяне приховування злочину у ст.256 КК суперечить положенням Загальної частини КК адже в ч.6 ст.27 КК визначено, що заздалегідь не обіцяне приховування злочину, придбання предметів, здобутих злочинним шляхом тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених ст. 198 та 396 цього Кодексу. Оскільки ст. 256 є спец нормою то вона має пріоритет над загальною.

79. Назвіть види одиничних злочинів як елементів множинності.

Диспозиції одних статей вказують лише на одну однойменну ознаку – передбачають посягання на один об’єкт, містять вказівку на один вид предмета або одного потерпілого, одне діяння і один наслідок і т.д. Такі одиничні злочини пропонується називати простими (або унітарними).

В інших же статтях передбачені ними злочини описані таким чином, що вони передбачають порушення водночас різних об’єктів, наявність різних видів предметів чи потерпілих, можуть бути вчинені шляхом виконання кількох діянь, заподіюють кілька наслідків і т.д.

Всі такі злочини прийнято називати ускладненими(триваючі, продовжувані, складені)

80. Простий (унітарний) злочин – це злочин в якому здійс посягання на один об’єкт, містить вказівку на один вид предмета або одного потерпілого, одне діяння і один наслідок і т.д.

81. Назвіть види ускладнених (складних) одиничних злочинів:

1) злочини з двома чи більше обов’язковими діяннями чи наслідками

2) злочини з кількома альтернативними діяннями чи альт наслідками

3) злочини з кількома альтернат чи обов’язковими іншими ознаками складу;

4) триваючі злочини;

5) продовжувані злочини;

6) злочини, об’єктивна сторона яких містить в собі вчинення іншого правопорушення (дисциплінарного чи адміністративного проступку);

7) складені злочини.

82. Назвіть загальні правила кваліфікації множинності злочинів:

1) кваліфікація кожного із одиничних злочинів, які входять у множинність чи встановлення того, яка кваліфікація була дана цьому злочину раніше та чи зберігає вона юридичну силу;

2) визначення того, має місце вчинення ускладненого одиничного злочину чи множинності злочинів;

3) встановлення виду множинності злочинів;

4) остаточна кваліфікація вчиненого з врахуванням виду множинності – за однією чи кількома статтями КК.

83. Назвіть випадки, коли ідеальна сукупність злочинів неможлива.

1) діянням заподіяні наслідки, які вказують на порушення підпорядкованих між собою об’єктів

2) діянням заподіяно кілька однакових наслідків відносяться до одного того ж об’єкта.

3) діянням заподіяні наслідки, які полягають у порушенні кількох тотожних об’єктів, причому, шкода заподіяна одному і тому ж потерпілому.

4) якщо злочин вчиняється лише шляхом активної поведінки - дії, а інший може вчинятися тільки шляхом бездіяльності, або ж навпаки - має місце бездіяльність, а інший злочини вчиняється тільки шляхом дії;

5) в зв’язку з особливостями суб’єктивної ставлення до вчиненого діяння.

6) вчиненим діянням виконуються злочини, які є обов’язковою (конститутивною) ознакою посягання, передбаченого однією статтею Особливої частини.

7) якщо вчинене діяння передбачене кількома кримінально-правовими нормами, які містять різні види складу одного і того ж злочину.

8) якщо вчинене діяння є попередньою стадією вчинення того самого злочину.

9) якщо вчинене діяння становить собою складову злочину, виконаного в співучасті і не передбачене як самостійне кримінально каране діяння.