Неадекватні оцінки та сприйняття
Неадекватні оцінки та сприйняття людиною як інших людей, так й самого себе є важливим елементом конфлікту.
Заниження або завищення якостей інших людей або своїх власних може породжувати саме різноманітні непорозуміння, суперечності та конфлікти. Так, якщо людина вважає, що вона є неформальним лідером у групі та має підвищений авторитет, а насправді, в очах колег вона рядовий член організації, то ця розбіжність в оцінках може привести до конфлікту, У зв'язку з цим виділимо типові помилки, які часто призводять до необ'єктивних оцінок.
1. Ефект ореолу — помилка, яка виникає при необхідності робити висновок про внутрішні характеристики іншої людини за зовнішніми ознаками. Суть її полягає в поширенні, в умовах дефіциту інформації, загального оціночного враження про людину на сприйняття його вчинків і особистісних якостей. Ефект ореолу може виступати у формі позитивної оціночної упередженості (позитивний ореол) і негативної упередженості (негативний ореол). Так, якщо перше загальне враження про людину сприятливе, то й надалі його вчинки та риси переоцінюватимуться в позитивну сторону, а негативні моменти недооцінюватимуться або не помічатимуться. І навпаки, якщо первинне загальне враження негативне, то навіть позитивні вчинки людини в подальшому або недооцінюються або зовсім не помічаються.
Ефект ореолу може сприяти виникненню самих різних конфліктів. Школяру, якому із самого початку наклеїли ярлик „нетяма” або „ледар”, буде в подальшому непросто довести, що він нормальна особа. Але й з позитивним ореолом — „розумниця”, „вундеркінд” тощо – дитині нелегко буде справитися. І той й інший орел цілком можуть стати причиною і внутрішньоособистісного і міжособистісного конфліктів.
2. Ефект бумеранга при певних діях джерела інформації на аудиторію або на окрему особу може вийти результат, протилежний очікуваному. Зазначений ефект, як правило, виникає, якщо підірвана довіра до джерела інформації, якщо передана інформація тривалий час носить не відповідний дійсності характер, якщо, нарешті, суб'єкт, який передав інформацію, викликає неприязнь до себе у тих, хто її сприймає. У цих умовах, якщо джерело інформації навіть говоритиме правду, можна чекати, що йому не повірять.
3. Ефект новизни — при сприйнятті й оцінці людьми один одного по відношенню до незнайомої людини більш значущою є перша інформація, а по відношенню до знайомого — остання, тобто новіша інформація.
4. Ефект поблажливості — тенденція оцінювати себе й інших вище за шкалою позитивних характеристик і нижче за шкалою негативних якостей
5. Логічна помилка — близька до ефекту ореолу. Суть її полягає у взаємозв’язку якостей, що часто повторюється, особи, про яких відомо особам, які виступають як експерти. Наприклад, якщо людина високо оцінюється за шкалою агресивності, то цьому супроводить і висока оцінка за шкалою енергійності. В даному випадку якості особи оцінюють, виходячи з певних логічних побудов. Висока або низька оцінка якої-небудь характеристики дається тільки виходячи з того, що вона начебто логічно пов'язана з іншими.
6. Помилка соціального стереотипу. Соціальний стереотип — це відносно стійкий і спрощений образ соціального об'єкту: групи, індивіда, явища. Його наявність відіграє істотну роль в оцінці людиною інших людей і подій. Разом із тим, виникаючи в умовах обмеженої інформації про об’єкт, вона може бути й помилковою, виконувати негативну роль, формуючи помилкове уявлення про людей, утрудняючи взаємодію між ними та сприяючи розвитку конфлікту. Якщо для людини, вступаючи у взаємодію з іншими, вчитель завжди „зануда”, люди похилого віку завжди „бурчать”, а люди „кавказької національності” — всі бандити, то можна спочатку припустити, що це спілкування носитиме конфліктний характер.
7. Помилка центральної тенденції виникає тоді, коли той, що оцінює уникає давати низькі або високі оцінки, а користується усередненими оцінками. У результаті, наприклад, всі працівники в очах керівника опиняються позбавленими індивідуальності, а конкретний внесок у загальну справу знеособлюється.
8. Помилка привабливості та взаємної симпатії — полягає в тому, що із-за симпатії до близької людини оцінка завищується. Взагалі, люди, які нам привабливі отримують завищені оцінки, і навпаки. З цією помилкою зв’язана й інша — люди, які нас хвалять і люблять, часто користуються взаємною любов'ю і нагороджуються завищеними оцінками. Як тут не пригадати байку І. О. Крилова: „За що ж, не боячись гріха, Зозуля хвалить Півня?...”.
9. Помилка близькості виявляється, коли оцінюваний порівнюється з іншими людьми цього ж статусу і соціальної ролі, а не автономно, безвідносно до кого-небудь.