Тема 2. Психіка і поведінка
Навчальні питання:
Поняття і функції психіки
2. Взаємозв’язок розвитку психіки та поведінки живих організмів в діяльності
3. Особливості будови мозку і психіка
4. Свідомість, невідоме, підсвідомість та їх характеристики
1)ПОНЯТТЯ ПСИХІКИ ТА її ФУНКЦІЇ Сутність психіки.
ПСИХОЛОГІЯ (від гр. рsусhе - душа і 1оgоs - слово) -
1) Наука, що вивчає процеси активного відображення людиною і тваринами об'єктивної реальності;
найважливіший предмет психології - вивчення людської психіки та її вищої форми - свідомості.
2) Сукупність психічних процесів, що зумовлюють будь-який вид діяльності.
3) Наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.
Психологія - жива галузь знання і практики, яка продовжує розвиватися. В ній співіснують багато підходів, напрямків, теорій, не у всьому взаємно погоджених, а іноді важко співвідносних, заснованих на різних філософських системах, з різними понятійними апаратами, різними пояснювальними принципами.
В психології немає єдиної парадигми
- чільної теоретичної і практичної системи, що визначає науку в цілому. Більше того, деякі напрямки принципово не дотримуються традиційних наукових принципів, уникають глибоких теоретичних побудов, не задаючись серйозним самообґрунтуванням, і значною мірою виявляються мистецтвом роботи з душевним світом людини.
Немає згоди й у тому, що першочергово повинна вивчати психологія, яким є її предмет.
Психологія - це галузь знань про внутрішній - психічний - світ людини.
Об'єкт психології: Об'єктом вивчення психології є психіка як функція мозку.
Хоча психологія буквально означає науку про душу, питання про реальність душі донині не має відповіді з традиційно наукових позицій; поки що душу не вдається «науково» знайти і довести або спростувати її існування, експериментувати з нею. Душа залишається емпірично невловимою. У цьому - одна з особливостей психології.
Якщо говорити не про душу, а про психіку, ситуація не зміниться: психіка виявляється настільки ж невловимою.
Інша особливість психології
- у тому, що, залишаючи психіку як об'єкт міркувань, вона не може зробити її об'єктом безпосереднього дослідження: доводиться шукати інші об'єкти і через їхнє вивчення - побічно - робити висновки про власне психіку. Вибір такого «вторинного об'єкта» залежить від того, що вважається головним, визначальним для психічного життя, - від того пояснювального принципу, що пропонується тією чи іншою науковою школою.
Існування свідомості - головний і безумовний факт, і основне звадання психології - у тому, щоб піддати аналізу стан і зміст свідомості.
Свідомість - сутнісна характеристика психіки.
Предмет психології - основні закономірності породження і функціонування психічної реальності.
ПСИХІКА (від гр. рsyсhikоs - душевний)
1) це властивість (функція) високоорганізованої матерії (мозку), сутність якої полягає у відображенні дійсності у вигляді відчуттів, сприйняттів, уявлень, мислення, почуттів, волі тощо і на основі психічного образу, який формується при цьому, регулювати поведінку і діяльність суб`єкта (визначає якісну своєрідність поведінки людини і тварини)
Вища форма психіки,
що виникла в процесі праці й пов'язана з розвитком мовлення,- людська свідомість;
2) духовна організація людини, сукупність її душевних якостей, душевний склад.
Відповідно до психоаналізу 3. Фрейда,
психіка складається з трьох інстанцій -
свідомого,
передсвідомого,
несвідомого – системи їхньої взаємодії.
Розподіл психіки на свідоме і несвідоме - основна передумова психоаналізу, і тільки вона дозволяє зрозуміти і дослідити дуже важливі патологічні процеси в душевному житті.
Психічне життя людини визначається його потягами, головний з яких - сексуальний.
Розвиток психіки у філогенезів
Взаємозв’язок рівнів розвитку психіки та форм поведінки живих істот.
Взаємозв'язок розвитку психіки, поведінки живих організмів та діяльності.
РОЗВИТОК ПСИХІКИ - закономірна зміна психічних просів у часі, виражена у кількісних, якісних і структурних перетвореннях.
Характеризується:
незворотними змінами,
спрямованістю (здатністю до нагромадження змін, «надбудовування» нових змін над попередніми) і
їхнім закономірним характером (наприклад, відтворюваністю однотипних змін в особин одного виду).
Розвиток психіки реалізується у формі
філогенезу й онтогенезу.
ФІЛОГЕНЕЗ (від гр. рhylе - плем'я, рід, вид і ...генез) - інакше філогенія
- історичний розвиток організмів, або еволюція органічного світу, різних типів, класів, рядів (порядків), сімейств, родів і видів; філогенез варто розглядати в єдності й взаємозумовленості з онтогенезом.
Філогенез психіки розглядається за аналогією з філогенезом організмів (мова йде про видовий розвиток психіки у тварин).