3. Термін "фінанси" походить від латинського finantia, що в перекладі означає "дохід", "платіж".
У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).
Фінанси, таким чином, безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм.
Так, до фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів, оплата комунальних послуг, зв'язку, охорони здоров'я). Гроші, отримані у вигляді зарплати чи грошового переказу від родичів, — теж не є фінансами. Не є фінансами і гроші, які, наприклад, центральний банк надає у позику комерційним банкам, або гроші фізичних та юридичних осіб, що перебувають на рахунках комерційних банків.
Гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються.
Наявність різних потреб у суб'єктів ринкового господарства зумовлює виникнення різних видів фінансових зв'язків (рис. 1).
Рис. 1. Структура фінансів
До
приватних фінансів
подекуди відносять фінанси населення
(домогосподарств, сім'ї). Це пов'язано з
проблемою вивчення структури надходжень
і витрат сімейного бюджету. Такий підхід
потребує пояснення. Фінанси
домогосподарства
—
грошові відносини щодо формування та
використання громадянами (членами
сім'ї), які разом проживають і ведуть
домашнє господарство, спільного грошового
фонду, який називають сімейним бюджетом.
Фінанси підприємств, установ та організацій — система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінансових ресурсів). На цьому рівні формується переважна частка фінансових ресурсів країни.
Фінанси громадських об'єднань — система відносин між:
громадськими об'єднаннями та їхніми членами;
щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;
за напрямами використання грошових фондів об'єднання;
громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями й установами (добровільні внески, пожертвування тощо);
між різними рівнями громадських об'єднань;
між громадськими об'єднаннями і підвідомчими господарськими об'єднаннями.
Державні фінанси — особлива сфера розподільчих відносин, пов'язана з первинним і вторинним розподілом та використанням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.
Такі грошові засоби набувають форм: ,
державного бюджету;
регіональних бюджетів;
місцевих бюджетів;
спеціальних фондів;
фінансів державних підприємств.
Риси фінансів:
набирають грошової (ненатуральної) форми;
носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на відміну від обміну, якому властива еквівалентність;
розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу);
акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплатній основі.
Фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб'єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і розподілу їх незалежно від внеску суб'єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім'ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.
Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування, утворюють фінансову систему країни (рис. 2).
Рис. .2. Фінансова система