Сучасний стан військового тилу і перспективи його розвитку
Характер бойових дій військ, їх технічне оснащення і завдання, які вони вирішують в бою, висувають до тилу виключно високі вимоги.
Відповідність бойової готовності тилу ступеню бойової готовності військ, які забезпечуються - найважливіша вимога до військового тилу, яка полягає в його здатності до всебічного і безперебійного забезпечення частин і підрозділів наявними силами і засобами з початком розгортання і в ході бойових дій. Це означає, що в мирний час в батальйонах, полках і бригадах повинні утримуватись такі сили та засоби тилу, можливості яких щодо тилового забезпечення могли б підтримувати постійну готовність військ до виконання завдань відповідно до їх бойового призначення.
Важливе значення має і така вимога, як здатність військового тилу на протязі визначеного часу виконувати завдання автономно, наявними силами і засобами, особливо у випадку неповного розгортання оперативного тилу. Досвід другої світової війни і навчань показує, що у перших операціях початкового періоду воєнного конфлікту основний обсяг завдань по тиловому і по службах тилу технічному забезпеченню частин і підрозділів на протязі кількох діб доведеться виконувати військовому тилу, тому що оперативному тилу буде необхідний час для розгортання. Необхідність автономної роботи військового тилу може виникнути також і в ході воєнного конфлікту, особливо при діях частин і підрозділів по розрізнених напрямках, у відриві від головних сил, в оточенні та за інших умов обстановки.
Вимога рухомості і маневреності військового тилу обумовлена повною моторизацією і механізацією загальновійськових з'єднань та частин і зумовлена характером сучасного загальновійськового бою. Рухомість тилових частин і підрозділів повинна бути такою ж, як і бойових частин і підрозділів. Частини і підрозділи тилу повинні не тільки виконувати завдання у польових умовах, але і пересуватись слідом за військами як по дорогах, так і поза ними, по пересіченій і важко прохідній місцевості. Тільки за цих умов військовий тил зможе виконати свої великі за обсягом і змістом завдання в необхідні строки.
Живучість військового тилу - одна з найважливіших вимог при веденні бою з застосуванням воюючими сторонами сучасних засобів ураження. Вона полягає в збереженні здатності частин і підрозділів тилу забезпечувати війська всім необхідним в складній бойовій обстановці і швидко відновлювати виведені з ладу окремі елементи системи тилового забезпечення. Найважливішим заходом щодо забезпечення живучості військового тилу є захист його від всіх видів сучасної зброї.
Військовий тил повинен постійно розвиватись, вдосконалювати свій склад, організаційну структуру, підвищувати рівень технічної оснащеності і керованості. Ця вимога відповідає загальній тенденції розвитку Збройних Сил України і концепціям розвитку Тилу Збройних Сил на перспективу.
Можливості військового тилу повинні відповідати обсягу завдань, які йому доведеться вирішувати в умовах сучасного бою. Одночасно з ростом технічної оснащеності військового тилу суттєво зростають і його можливості щодо забезпечення військ у бою. Але навіть при мінімальних можливостях військовий тил повинен бути завжди готовим до виконання завдань у повному обсязі.
З урахуванням виконання перерахованих вимог військовий тил за своєю організаційно-штатною структурою, технічним оснащенням, наявністю запасів, рухомістю і маневреністю, а також за способами роботи повинен забезпечити в батальйоні – роту, в полку – батальйон, в бригаді – батальйон одночасно за 2 - 3 години, а поетапно забезпечити весь особовий склад і всю техніку на протязі однієї доби.
Організаційна структура військового тилу в кінці 70 рр. була змінена. Частини і підрозділи тилу були створені по загальновійськовому принципу (окремі батальйони, роти і взводи матеріального забезпечення). Військові запаси стали повністю рухомими, значно підвищилась технічна оснащеність військового тилу. Майже таким же військовий тил зберігся і по цей час.
В сучасних умовах розвиток військового тилу і принципів тилового забезпечення здійснюється відповідно до загальних напрямків розвитку Збройних Сил і їх Тилу. В зв'язку з прийняттям воєнної доктрини оборонного напрямку і будівництва Збройних Сил за принципом оборонної достатності особлива увага приділяється: визначенню оптимального складу частин (підрозділів) тилу на мирний та воєнний час; вдосконаленню їх організаційно-штатної структури і технічного оснащення, принципів комплектування особовим складом та технікою; розвитку способів тилового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів; нарощуванню готовності пунктів управління тилом, оснащенню їх надійними засобами зв'язку та автоматизації.
Необхідно виходити з того, що військовий тил за своїм складом і можливостями повинен забезпечити повне мобілізаційне розгортання і задоволення потреб військ (сил) з початком бойових дій. У зв'язку з цим його організаційно-штатну структуру слід продовжувати розвивати за загальновійськовим принципом. Частини, підрозділи тилу у своєму складі повинні мати склади і автомобільний транспорт, що дозволить утримувати встановлені запаси матеріальних засобів і здійснювати їх підйом одним рейсом.
Необхідно також здійснювати модернізацію і переоснащення (переозброєння) частин і підрозділів військового тилу технікою за рахунок звільненої в період реформування військ і тилу, без збільшення чисельності особового складу.