Методи захисту пк від вірусів
Профілактика зараження комп’ютерними вірусами, в основному, полягає в перевірці інформації, що поступає ззовні (із зовнішніх носіїв, з локальної мережі, з мережі Internet і т.д.), за допомогою програм-детекторів або програм-ревізорів. Для цього бажано використовувати програми, які перевіряють не довжину файлу, а обчислюють його контрольну суму, оскільки багато вірусів не змінюють довжину заражених файлів, а змінити файл так, щоб його контрольна сума залишилася незмінною, практично не можливо.
Якщо отримана інформація (файли програм, даних тощо) записана на диску в заархівованому вигляді, слід витягнути файли з архіву і перевірити їх відразу, тільки після цього можна завантажувати потрібну програму чи відкривати файли даних.
Дуже простою і надійною перевіркою на наявність резидентних вірусів є відстежування змін в карті пам'яті комп'ютера, наприклад, за минулий день. З цією метою можна використовувати спеціальні програми, які заносяться в командний файл autoexec.bat, виконуваний при початковому завантаженні MS DOS. Вдалим вибором тут може бути програма ADinf, яка уміє читати інформацію з дисків без використання DOS, так що жоден "невидимий" вірус не може її обдурити. Це істотно скорочує час перевірки, оскільки вимагається перевірити не всю файлову систему, а лише файли, що тільки знов з'явилися або змінені.
Набагато ефективніше вжити заходів, що запобігають зараженню комп'ютерними вірусами, ніж витрачати час і кошти на подолання наслідків їх руйнівної дії.
Отже, пропонуємо таку схему антивірусного захисту:
1. Не використовувати програми з незареєстрованими авторськими правами.
2. Обмежити доступ до ПК випадковим користувачам, користуючись організаційними і технічними заходами.
3. Систематично створювати архівні та резервні копії інформації, що зберігається на дисках ПК.
4. Періодично здійснювати перевірку інформації на наявність вірусів за допомогою антивірусних сканерів.
5. Відключити завантаження з флоппі-диска і СD-RОМ в установках ВІOS.
6. Перед кожним використанням перевіряти всі зовнішні носії, які можуть бути вірогідним джерелом зараження ПК.
7. За допомогою fігеwall обмежувати доступ користувачів до небезпечних зон мережі Іntегnеt.
8. Системний адміністратор повинен періодично проводити інструктаж користувачів про систему захисту і боротьби з вірусами, пояснювати юридичну відповідальність за написання і розповсюдження комп'ютерних вірусів, пошкодження комп'ютерних систем і комунікацій.
9. Головний захист - компетентність всіх користувачів у питаннях антивірусного захисту.
Антивірусні програми
Для захисту і боротьби з вірусами застосовуються спеціальні антивірусні програми, які можна розділити на декілька видів.
Програми-детектори - дозволяють знайти файли, заражені вірусом. Робота детектора ґрунтується на пошуку ділянки коду, що належить тому або іншому відомому вірусу. На жаль, детектори не гарантують виявлення найновіших вірусів, хоча в деяких з них для цього передбачені особливі засоби.
Найвідомішими детекторами є ViruScan, NetScan. У нас в країні використовується детектор Aidstest.
Програми-лікарі (або фаги) "лікують" заражені програми або диски, знищуючи тіло вірусу. При цьому у ряді випадків корисна інформація може бути втрачена, оскільки деякі віруси настільки спотворюють програмний код, що його початковий стан не може бути відновлений. Широко відомими програмами-лікарями є Clean-Up, M-Disk і вже згаданий вище Aidstest.
Програми-ревізори спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а надалі порівнюють цей стан із початковим. При виявленні невідповідностей видають повідомлення користувачу. Робота програм-ревізорів заснована на перевірці цілісності (незмінності) файлів шляхом підрахунку контрольної суми і її порівняння з еталонною, обчисленою при першому запуску ревізора; можливе також використання контрольних сум, що включаються до складу програмних файлів виробниками. Можуть бути створені, і зустрічаються, віруси, що не змінюють при зараженні контрольну суму, обчислену традиційним чином підсумовуванням всіх байтів файлу, проте практично неможливо замаскувати модифікацію файлу, якщо підрахунок ведеться по довільній, попередньо невідомій схемі (наприклад, парні байти додатково множаться на 2), і зовсім неможливо при використанні двох (або більше) по-різному підрахованих сум.
Лікарі-ревізори - це програми, які об'єднують властивості ревізорів і фагів, здатні знайти зміни у файлах і системних областях дисків і при необхідності, у разі патологічних змін, можуть автоматично повернути файл в початковий стан;
Програми-фільтри розташовуються резидентно в оперативній пам'яті комп'ютера, перехоплюють ті звернення до операційної системи, які можуть використовуватися вірусами для розмноження і нанесення шкоди, і повідомляють про них користувача. Програми-фільтри контролюють дії, характерні для поведінки вірусу, такі як: оновлення програмних файлів; запис на жорсткий диск за фізичною адресою (прямий запис); форматування диска; резидентне розміщення програм в оперативній пам'яті.
Більшість виробників антивірусних програм пропонують пробні версії, які можна завантажити на комп'ютер і використовувати протягом певного часу. Пробними версіями можуть бути укомплектовані також нові комп'ютери.
Незалежно від того, яку з антивірусних програм ви оберете, важливо постійно її оновлювати.
Поширеним є антивірусне програмне забезпечення:
Антивірус Касперського: http://www.kav.ru
NOD32: http://www.esetnod32.ru
DRWeb: http://www.drweb.ru
Symantec Antivirus: http://www.symantec.com
McAfee VirusScan http://us.mcafee.com
AVG Anti-Virus: http://www.grisoft.com
Рекомендована література:
М.М. Редько. Інформатика і комп’ютерна техніка. Навчально-методичний посібник. Вінниця: Нова книга, 2007. – с. 185 – 212.
Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 84 – 89.
С.В. Глушаков, А.С. Сурядный. Персональный компьютер. – 5-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Фолио, 2005. – с. 488 – 493.
Інформатика: Навчальний посібник / І.Т. Зарецька, Б.Г. Колодяжний та ін. – К.: Навчальна книга, 2002. – с. 125 – 126