11. Основні методи визначення ризику. Метод дерева подій

Основні методи визначення ризику:

1.інженерний

2. експертний

3. соціологічний

4. модельний

12. . Основні методи визначення ризику. Експертний метод

Основні методи визначення ризику:

1.інженерний

2. експертний

3. соціологічний

4. модельний

Експертний метод- імовірність виникнення подій визначається шляхом опитування експортних спеціалістів.

Найпопулярніший метод експертної оцінки ризику ґрунтується на ідеї обговорення проблеми кількома особами, які вважаються спеціалістами у цьому питанні. Проблема, яка виникає при цьому, полягає в тому, що в результаті прийняття рішення ймовірність правильної оцінки знижується. Парадоксальність цього явища випливає з самого процесу обговорення. У переважній більшості випадків погляд експертів-аналітиків відрізняється від погляду практиків. Ця розбіжність може бути формалізована через так званий коефіцієнт розбіжності. Задавши цьому коефіцієнту декілька практичних значень, можна одержати ряд можливих ймовірностей розробки точної оцінки. Загалом спостереження за процесом експертної оцінки економічних явищ дають змогу зробити такі висновки:

— експертний метод оцінки економічних явищ і процесів так чи інакше пов'язаний з усередненням думок фахівців;

— метод експертної оцінки спрацьовує тільки на стадіях еволюції системи. Ефект коефіцієнта розбіжностей особливо сильно проявляється у переломні моменти розвитку: відкидаються "зростаючі" елементи, у тому числі нереальні, з точки зору здорового глузду, на поточний час ціни фінансових інструментів;

— найсуттєвіша причина неточності експертних оцінок полягає у системному характері явищ, які відбуваються у світі (в тому числі динаміки фінансових ринків). Експерти, які є фахівцями у вузькій галузі, висловлюються з позиції ймовірного підходу, що побудований на принципі незалежності подій. Системний підхід враховує взаємодію елементів системи.

13. Види ризиків. Концепція допустимого ризику.

Види: За джерелом виникнення(господарський, пов'язаний з особистістю людини, обумовлений природніми факторами); за можливістю усунення(диверсифікований, недиверсифікований); за сферою виникнення (внутрішній , зовнішній); за тривалістю впливу (постійний, тимчасовий); за об’єктом виникнення; за можливістю страхування .

Фахівці з безпеки відкрили концепцію абсолютної безпеки. Суть полягає в тому, щоб забезпечити рихик такого рівня, який сприймає суспільство в даний час розвитку. Прийнятний ризик сприймає в собі технічні, економічні та соціальні аспекти. Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.

14. Системний аналіз у бжд. Система та її основні властивості.

Системний аналіз у безпеці життєдіяльності - це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина - життєве середовище» або на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров'я і життя людини.

Система «людина-життєве середовище» є складною системою, до неї, як правило, входить велика кількість змінних, між якими існує багато зв'язків. Тому математична обробка даних і виведення універсальних законів у цьому напрямку будуть дуже складними. Складність вивчення систем «людина - життєве середовище» зумовлюється тим, що ці системи є багаторівневими, містять у собі позитивні, негативні й гомеостатичні, прямі й зворотні зв'язки та мають багато емерджентних властивостей.

Людина є одним з елементів - суб'єктом зазначеної системи, в якій під терміном «людина» розуміється не тільки одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом. Людина розглядається як самоціль розвитку суспільства.

Життєве середовище - другий елемент системи «людина - життєве середовище», її об'єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення. Життєве середовище людини складається з трьох компонентів-природного, соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ: