Cфери підприємницької діяльності
Вибір конкретної сфери підприємницької діяльності пов'язаний з поділом народного господарства на сфери та галузі, а також з обмеженнями держави щодо певних видів діяльності.
Двома основними сферами для зайняття підприємницькою діяльністю є матеріальне та нематеріальне виробництво (або сфера послуг).
У сфері матеріального виробництва підприємець може орієнтуватися на побудову підприємств, які виготовлятимуть засоби виробництва (машини, верстати, устаткування, транспортні засоби, будівлі, споруди, дороги тощо) або предмети споживання (одяг, взуття, продукти харчування, предмети широкого вжитку: посуд, пральні машини тощо). Основними галузями народного господарства є промисловість, сільське господарство, будівництво, рибальство, лісове господарство, вантажний та пасажирський транспорт, зв'язок (радіо, телебачення, телефон, телеграф, пошта), громадське харчування та ін.
Згідно з прийнятою в розвинутих країнах класифікацією у сфері послуг надаються послуги матеріально-виробничого та нематеріального (неречового) характеру.
До послуг матеріально-виробничого характеру, наданням яких може зайнятися підприємець, належать:
1) частина послуг транспорту, торгівлі, зв'язку;
2) матеріальні послуги населенню (хімчистка, прання, ремонт і обслуговування автомобілів, електроприладів, годинників, меблів, одягу, взуття, ювелірних виробів та ін.);
3) готельні послуги;
4) послуги з виробництва та обігу (організація та налагодження управління виробництвом: створення підприємств, приватизація, перехід на інші форми власності та організаційно-правові форми, аудиторські послуги тощо);
5) різноманітні науково-дослідні та допоміжні лабораторії, проектно-конструкторські бюро; агентства з прокату устаткування: передрук і стенографія, проектування інтер'єрів, виготовлення та прикрашення вітрин та багато інших.
До послуг нематеріального (неречового) характеру відносять послуги у сфері науки, освіти, охорони здоров'я, господарського використання нерухомості, страхування, юридичні послуги та ін. Так, у сфері науки дрібні й середні вузькоспеціалізовані підприємства можуть виконувати такі операції:
1) здійснювати спеціальні розрахунки для крупних компаній, складати програми для ЕОМ, розробляти окремі частини інженерних проектів;
2) провадити лабораторні та стендові випробування (фіксувати виконані роботи у формі патентів);
3) продукувати нові ідеї, здійснювати відкриття і винаходи, пропонувати «ноу-хау» (сукупність технічних знань та виробничого, комерційного досвіду, відповідної інформації, необхідних для виготовлення" певного виробу; неопубліковані винаходи, які використовують у ліцензійних угодах та ін.). Інформацію на зразок «ноу-хау» передають у формі креслень, проектів, схем, техніко-економічних обгрунтувань, методик, розрахунків тощо.
Повніше перелік різних видів робіт, послуг буде наведено далі при розгляді порядку отримання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності.
У розвинутих країнах світу у сфері послуг зайнято майже 75% працездатного населення, що свідчить про кращі можливості створення у цій сфері власної справи. В Україні в ній зайнято лише до 27% працездатного населення. У сфері послуг загалом потрібні менша сума початкового (стартового) капіталу для створення підприємства, у багатьох випадках для цього можна використати власні будинки і квартири, менша необхідність специфічних знань (про технологію виробництва, способи управління тощо).
Як показав досвід формування підприємницької діяльності в Україні, найскладніша проблема для підприємців — дефіцит фінансових ресурсів для організації власної справи. Важливими перепонами є також відсутність приміщень та устаткування, нестача кваліфікованого персоналу, труднощі з придбанням необхідних сировини та матеріалів, недостатня власна кваліфікація, труднощі у доступі до інформації.
Важливим елементом підприємницької ідеї є знання та вміння вибрати найоптимальнішу організаційно-правову форму підприємницької діяльності. Для цього необхідно знати основні з цих форм, їх позитивні сторони та недоліки, умови формування статутного фонду тощо.
Такими організаційно-правовими формами в Україні є: організації; індивідуальне підприємство; сімейне підприємство; приватне підприємство; колективне підприємство; спільне підприємство; кооператив; орендне підприємство; селянське господарство; споживче товариство; різні види господарських товариств (акціонерні, товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні, командитні товариства тощо).
У сфері матеріального виробництва попередніми умовами правильного вибору організаційно-правової форми підприємства є проведення маркетингового дослідження — найважливішої ланки технології визначення переваг створюваного підприємства.