Тема 15. Зовнішньо економічної діяльністі і політики в контексті глобалізації.(с.103-109) План

1.Глобалізація економіки та її наслідки.

2.Внешнеекономіческая діяльності: сутність і форми.

З. Підходи до вироблення зовнішньоекономічної політики.

15.1 Глобалізація економіки та її наслідки.

Сучасне світове господарство є глобальною системою (франц. global - загальний), що функціонує як єдиний, цілісний організм і робить значний вплив на стан і розвиток національних господарств.

Глобалізація проявляється у посиленні взаємозв'язку і взаємозалежності всіх суб'єктів; політичної, економічної, інформаційної; технологічної; екологічної; інтенсифікації, диверсифікації, поглиблення, небачене зростання масштабом міжнародного співробітництва.

Глобалізація економіки виражається в зростаючому оцінка брокером торгівлі, валютно - фінансовому, науково - виробничо взаємодії та активізації і розширення міжнародної трудової міграції.

Проте наслідок глобалізації неоднозначні.

Позитивні наслідок полягають у тому, що суб'єкти міжнародної економіки (країни і фірми) на основі участі міжнародному та світогосподарської можливостей поділу праці розширюють межі своїх виробничих можливостей, отримують доступ до необхідних факторів виробництва (капіталу, робочої сили, технології), новітнім досягненням у галузі науки , техніки, управлінського досвіду, за рахунок обміну товарами і послугами в максимальній мірі задовольняють потреби населення і забезпечують зростання його добробуту.

Разом з тим глобалізація породжує цілу низку серйозних проблем, що таять загрозу для існування людської цивілізації. До негативних наслідків глобалізації відносяться: поглиблення розриву між доходами подушеннимі промислово розвинених і країн, що розвиваються (він складає 20-50 разів), причому 25% населення планети (ПРС) отримують доступ і розпоряджаються 75% ресурсів, економічна, технологічна, політична залежність економічно слабких країн від високорозвинених; збільшення диспропорції господарського розвитку в РС і СПЕ; несприятливі соціально-культурні зміни. Дуже серйозні негативні наслідки мають:

- Демографічна проблема (асиметричний стрімке зростання населення Землі, 80% якого припадає на Азію, Африку, Латинську Америку);

- Продовольча проблема (у сучасному світі голодує близько 500 млн. чол.);

- Загроза екологічної катастрофи;

- Стрімке поширення «на експорт» злочинності наркоманії, інфекційних захворювань.

Наслідки глобалізації накладають «відбиток» на реалізацію зовнішньо-економічної діяльності та зовнішньоекономічної політики країн.

15.2 Зовнішньоекономічна діяльність сутність і форми.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) країн представляють собою сукупність її зовнішньоекономічних зв'язків, що виходять за рамки національних кордонів, з різними суб'єктами міжнародної економіки. Оскільки відкритість є невід'ємним атрибутом ринкової економіки, будь-яка економіка в тому чи іншому, ступені залучена в систему світогосподарської співпраці. Масштаб і форми реалізації ЗЕД країн визначаються історичними природними, демографічними, соціально-економічними передумовами і чинниками.

Форми ЗЕД включають:

- Зовнішню торгівлю;

- Виробничо-інвестиційне співробітництво на базі прямих іноземних інвестицій;

- Спільне підприємництво;

- Валютно-кредитні відноси

- Міграцію робочої сили.

Україна має значний потенціал для розвитку зовнішньо-економічних

зв'язків. Структура зовнішньоекономічних зв'язків України характеризується розгалуженістю, але все-таки зовнішня торгівля залишається основною формою.

Зовнішня торгівля. Структура товарообігу обумовлена загальним економічним потенціалом, країни; галузевою структурою економіки; рівнем життя населення: конкурентоспроможністю товарної продукції; динамікою курсу національної валюти; умовами митного регулювання; кон'єктурною світового ринку на ті чи інші товари.

Основними експортними товарами є: залізна та марганцева руди, прокат чорних металів, чавун, кам'яне вугілля, кокс, кальцинована сода. Азотні добрива, прокатне та ковальсько-пресове обладнання, обладнання для хімічної промисловості, тепловози, екскаватори, літаки, енергетичне обладнання, цемент, віконне скло. У групі товарів народного споживання - цукор, м'ясо, соняшникова олія, борошно, а також телевізори, холодильники, мотоцикли. Підприємства ВПК експортують зброю (табл. 15.1.).

Табл.15.1. Товарна структура зовнішньої торгівлі України в 2000 р.

Групи товарів	Експорт	Імпорт
Мінеральне паливо, руди	9.6	46.9
Метали	44.4	4.9
Машини та устаткування	12.7	18.8
Продукція хімічної промисловості	10,6	6,4
Продукція сільського господарства	6,7	3,4
Продукція легкої промисловості	5,0	4,5
Деревина	1,5	0,4,

В імпорті переважають нафта, газ, руди кольорових металів, деревина, бавовна, одяг, взуття, калійні добрива, верстати та обладнання для легкої та харчової промисловості, бурове обладнання, обчислювальна техніка, вантажівки, папір, целюлоза, риба, а також кондитерські та плодоовочеві вироби, алкогольні напої.

У 2000 р. Експорт України становив 14, 6 млрд. дол, імпорт - 14,0 млрд. дол США. Географія зовнішньої торгівлі. Значна частина зовнішньоторговельного обороту припадає на країни СНД. Потужний тортовий партнер України - Росія, звідки ми одержуємо нафту, газ, руди кольорових металів, кокс, прокат чорних металів, деревину, тканини, обладнання автомобілі, електроніку. Україна експортує Росії прокатне, гірничо - шахтне і енергетичне обладнання, тепловози, телевізори, залізну і марганцеву руди, кокс, прокат чорних металів, вугілля, а також цукор, соняшникова олія, м'ясо, плодоовочеві консерви.

Наступним за обсягом торгівлі партнерів, серед країн СНД є Білорусь. Вона постачає нам верстатами, вантажівками, тракторами, калійними добривами, продукцією легкої промисловості. Наш експорт складається переважно з прокату чорних металів, танків, обладнання, цукру, масла. Значне позитивне сальдо торговельного балансу Україна має з країнами Середньої Азії (окрім Туркменистану), Казахстаном та країнами Закавказзя. Наш експорт до регіонів: прокат чорних металів, обладнання, металорізальні 'верстати, промислові товари широкого вжитку, цукор, борошно. Імпорт: руди кольорових металів, бавовна, тканини.

Українські товари добре відомі на ринках розвинутих країн, що розвиваються. Особливе місце у зовнішній торгівлі України займають країни Європи. Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина. Значний товарообіг Україна також має також з Італією, Великою Британією, Нідерландами, Францією. Відновлюються торговельні відносини також з Польщею, Угорщиною, Болгарією та Словаччиною. Істотно виросли обсяг торгівлі з Китаєм (табл.15.2)

Табл. 15.2. Обсяг товарообігу України з деякими країнами в 2000р.

Країна		Товарообіг	Експорт	Імпорт	Сальдо
Всього		28 529	14 572	13 957	+616
Росія		9341	3516	5825	-2309
Німеччина		1875	741	1134	-393
США		1085	725	360	+365
Туркменістан		1094	148	946	-798
Туреччина		1029	869	160	+709
Італія		985	639	346	+293
Білорусь		874	272	602	-330
КНР		761	629	132	+497
Польща		731	418	313	+105
Угорщина		492	372	165	+162

Розглянемо географію зовнішньої торгівлі з країнами Західної та Східної Європи за основними вантажопотоків. Країни Західної Європи, окрім руд чорних металів та феросплавів, Україна постачає коксом, склом, штучними алмазами і алмазним інструментом, невеликою кількістю металообробних верстатів, металургійним обладнанням, а також соняшниковою олією. Купує Україна верстати та обладнання, продукцію хімічної промисловості, обчислювальну техніку, одяг, взуття, побутову електроніку.

Значно активізували торгівельні зв'язки з нами США, Канада, Японія та інші не європейські економічно розвинені країни (рис. 15.1.). В останні роки активізувалась торгівля з Туреччиною та Республікою Корея

Рис. 15.1. Структура експорту та імпорту України з країнами далекого зарубіжжя.

Імпорт

Експорт

Європа Азія США Африка Австралія та Океанія

Слід також зупинитися на наданні послуг. Загальний експорт послуг становив в Україні в 2000 р. Значний обсяг - 3,5 млрд. дол Найбільший обсяг послуг було надано Росії у вигляді транзиту нафти і газу трубопроводами і на деякі інші потреби - 2,05 млрд. дол Дохід від туристичних послуг в 2000 р. склав 3 млрд. дол (в Україні було 11 млн. чол. туристів: які виїхали і в'їхали). Важливе значення для Економіки країни мають іноземні інвестиції. Прямі інвестиції в Україні на кінець 2000 р. становили 3866 млн. доларів, що дуже мало, з огляду на економічний потенціал нашої країни. Найбільші капіталовкладення відбувалися у внутрішній торгівлі, харчової промисловості, машинобудуванні. Головні інвестори - США, Німеччина, Росія (рис. 15.2.)

Рис. 15.2. Прямі інвестиції в Україну по країнах світу.

Спільне підприємництво - Досить поширена форма зовнішньоекономічної діяльності. У світі існують десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом; в Україні зареєстровано понад тисячу. Окрім економічних вигод у вигляді отримання інвестицій або нових технологій, спільне підприємництво пом'якшує й політичні проблеми, тому що країна, яка вклала капітал в економіку іншої країни, буде зацікавлена в стабільності. Сфера діяльності спільних підприємств в Україні - будівництво, туризм, торгівля, посередницькі послуги, промислове виробництво.

Італійська фірма «Фіат» утворила в Кременчуці СП «Ivесо - КрАЗ» з виробництва вантажівок. У Київській області налагоджено збирання МАЗів. У Іерахане (Іран) створено спільно з Росією СП по збірці літака АН-70 Японська компанія «NISSO IVAI CO» інвесторів $ 70 млн. У реконструкцію нафтопереробного заводу в Дрогобичі (виробництво бензину «евросупер») і брала участі будівництво нафтопроводу Одеса - Броди .

Зовнішній борг України на 01.01.2000 р. склав 10,4 млрд. дол, у тому числі Росії - 2 млрд. долл.; МВФ - 2,4; МБРР - 1,2; ЄБРР - 0,07; країнам ЄС -- 0,35.

Сальдо трудової міграції в Україні продовжує залишатись від'ємним (число тих, хто виїхав - емігрантів - перевищує приплив робочої сили - іммігрантів).

ЗЕД у вільному вигляді представлена в платіжному балансі країни як сума доходів і витрат.

Зовнішньоекономічна політика - сукупність спосіб, методів, інструментом, впливу на зовнішньоекономічну діяльності для досягнення поставлених цілей.

Залежно від суб'єктів, що здійснюють регулює впливу, розрізняють зовнішньоекономічну політику держав (яка і буде предметом нашого аналізу), регіональних інтеграційних блоків, фірм, міжнародних економічних організацій.

Зовнішньоекономічна політика може бути класифікована залежно від форм ЗЕД: торгова, інвестиційна, валютна і т. д.

Підходи до вироблення зовнішньоекономічної політики завжди визначаються

стратегічними пріоритетами держави. Ефективна зовнішньоекономічна політика повинна забезпечувати досягнення головних цілей макроекономіки.

Конкретний вид зовнішньоекономічної політики зазвичай вибирається із спектру різних цілей або їх поєднання і знаходиться між двома граничними: політикою закритості і політикою відкритості. Найбільш чітко це видно на прикладі зовнішньоторговельної політики. Два діаметрально протилежних її види:

- Протекціонізм (від англ. Protection - захист), суть якого полягає у захисті внутрішнього ринку (вітчизняних товаровиробників) від припливу (імпорту) іноземних товарів. Інструментами протекціонізму виступають, митні тарифи або затримання (податки на експорт, імпорт, транзит), квоти (кількісні обмеження ввезеної продукції), ліцензії (право на експорт імпорт даного товару, що видаються державою) та ін.

- Свобода торгівлі (фрітрейдерство від англ. Free trade - вільна торгівля) - торгівля без обмежень.

На практиці ці види рідко використовуються в «чистому» вигляді, звичайно вибирається їх оптимальне поєднання. Дуже складною проблемою є вибір оптимальної валютної політики. Центральною категорією тут виступає валютний курс - ціна одиниці національної валюти, виражена в інших валютах. Важливо правильно вибрати режим валютного курсу національної валюти (основними варіантами валютної політики виступають: фіксований валютний курс, плаваючий валютний курс або їх поєднання) і його співвідношення з валютними курсами інших валют.

Зовнішньоекономічна політика України має забезпечити нашій країні максимальну вигоду від участі в міжнародному та світогосподарської поділі праці. Це означає, що актуальними напрямками зовнішньоекономічної політики України є:

- Зміцнення позицій на ринках - Східної Європи;

- Вдосконалення співпраці з економічно розвиненими країнами, країнами Західної Європи, США, Канадою, Японією, Австралією, ПАР;

- Розширення торгового з країнами Середземномор'я, Близького і Далекого Сходу, Південної і Південно-Східної Азії.

- Вдосконалення структури експорту та імпорту. Основний акцент робиться на збільшенні питомої ваги продукції обробних галузей (в.ч. високих технологій) і послуг у структурі експорту для підвищення стабільності і прибутковості зовнішній торгівлі.

Імпорт повинен збільшувати нашу конкурентоспроможність, а не сприяти перетворенню країн у ємний ринок збуту другосортних предметів споживання і продуктів харчування або сховища отруйних відходів,

розвиток виробничо - інвестиційної, в т.ч. науково-технічного співробітництва.

Науковий потенціал України дозволяє їй зайняти гідне місце у світовому технологічними поділі праці. Приклади вже є.

Діє спільна українсько - російсько - казахська програма запуску космічних кораблів, зксплуатаціі космічної станції «Мир» і будівництва нової всміеской станції (за допомогою США та інших країн) «Альфа». Створено спільне українсько-російське підприємство «Космотран» для комерційно запусків космічних супутників.

За програмою «See-Lunch» (морський старт), в якій беруть участь Україна, США, Норвегія та Росія, з плаваючої платформи «Одіссей здійснюються запуски космічних кораблів біля о. Різдва в Океанії за допомогою українських ракетоносіїв «Зеніт»;

- Проведення валютного та митного регулювання, лібералізація 10 странних капіталовкладень з метою залучення іноземної валюти та повернення приналежних Україні коштів, які знаходяться у банках інших держав;

- Участі в регіональних інтеграційних блоках і міжнародних економічних організацій. Зовнішньоекономічні зв'язки відображають загальну економічну політику держави. Їх ефективність залежить від успішного розвитку економіки України, зміни структури промисловості, введення нових технологій, створення інфраструктури, розробки та запровадження більш досконалого законодавства.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Борисов Е.Ф. Економічна теорія: Підручник. - М: Юристь, 2002.

2. Економіка: Підручник. 3-е изд., Перераб. і доп. / Под ред. д-ра екон. Наук проф. A.C. Булатова. - М.: Юристь, 2002.

3. Бутук А.И. Економічна теорія: Учеб. посібник. - 2-е изд., Перераб. і доп.-К.: Вікар, 2003.

4. Макконнелл K.P., Брю СЛ. Економікс: принципи, проблеми і політика

- Т. 1. - М: Республіка, 1992.

5. Макконнелл K.P., Брю СЛ. Економікс: принципи, проблеми і політика

- Т.2. - М.: Республіка, 1992.

6. Основи економічної теорії. Посібник / За ред. д.е.н. проф .. Мочерного СВ. -К., 1998.

7. Економічна теорія / Под ред. Базілева Н.И., Гурко СП. - Мінськ, 1996.

8. Економічна теорія / Под ред. д.е.н., проф. Камаева В.Д. - М.: ВЛАДОС, 1999.