Зміст

Вступ.

Розділ 1.Загальна характеристика вугільної промисловості в Україні.

1.1Становлення вугільної промисловості в Україні.

1.2 Характеристика стану вугільної промисловості.

Розділ 2. Структура і територіальна організація вугільної промисловості.

2.1 Структура вугільної промисловості.

2.2 Територіальна організація вугільної промисловості.

Розділ 3. Проблеми розвитку вугільної промисловості та прогноз їх

розв’язання.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ

Розвивати паливно-енергетичний комплекс, забезпечувати суспiльство енергетичними ресурсами — одне з найважливiших завдань будь-якої держави.

Паливно-енергетичний комплекс України складається з паливної промисловостi (вугiльна, нафтова i газова, торфова) та електроенергетики. У розвитку продуктивних сил України вiн вiдiграє всезростаючу роль, що пов’язано, з одного боку, iз загальносвiтовими тенденцiями, а з iншого — з енергомiсткiстю народного господарства та обмеженими енергоресурсами держави.

Значення паливно-енергетичного комплексу в Українi зростає. Постiйнi проблеми з енергозабезпеченням усiх сфер життєдiяльності перетворили його у важливий чинник нацiональної безпеки. Тому паливно-енергетичний комплекс у нашiй країнi фактично є основою всього господарства. Проблеми й кризи в ньому моментально позначаються майже на всiх сферах життя держави.

Вугiльна промисловiсть найбiльш розвинута галузь паливно промисловостi нашої держави. Особливостями її розвитку i розмiщення є переважна концентрацiя в Донбасi видобування вугiлля здебiльшого пiдземним способом, а також те, що кам’яного вугiлля добувається бiльше, нiж бурого.

У структурi видобутку палива за його видами у перерахунку на умовне паливо на вугiлля в Українi припадає близько 65,7 %. У 2006 р. видобуток вугiлля становив 83,9 млн т, у т. ч. кам’яне — 82,9 млн т i буре — 1,0 млн т Вугiльна промисловiсть нашої країни видобуває не лише енергетичне вугiлля, яке використовується для опалювання, а й коксiвне, котре необхiдне для виробництва технологiчного палива i в чорнiй металургiї.

Пiдприємства вугiльної промисловостi стали базою для будiвництва i дальшого розвитку багатьох промислових вузлiв i центрiв, десяткiв шахтарських селищ. Крiм того, саме завдяки вугiльнiй промисловостi сформувалися окремi промисловi райони. Багато нинiшнiх промислових вузлiв i навiть мiста-мiльйонери завдячують своєму розвитку вугiльнiй промисловостi.

Розділ 1.Загальна характеристика вугільної промисловості в Україні.

1.1 Становлення вугільної промисловості в Україні.

Вугільна промисловiсть- галузь паливно-енергетичного комплексу, що здiйснює видобуток, збагачення та брикетуванне вугілля. Вугілля відоме людині вже декілька тисячолiть і мало визначальну роль для розвитку свiтової цивілізації. Його легко можна було знайти в місцях виходу вугільних пластів на поверхню.

В Укранi використання місцевим населенням для побутових потреб кам’яного вугілля з пластів, що виходять на поверхню землі, зафiксовано на території сучасного Донбасу наприкінці 17 ст. Офiцйно ж перші вугільні родовища на Донбасі вiдкрито 1721 р. Г Капустіним і В. Лодигіним, а вже через 20 р. кількість таких родовищ сягнула 110. Того ж 1721 у м. Бахмут (нині Артемівськ Донецької обл.) документально зафіксовано перше на території Російської імперії видобування кам’яного вугілля для потреб солеваріння та ковальства. Першу вугільну шахту закладено 1795 у м. Лисичанськ (нині Луганська обл.), яка вже наступного року видала вугілля. На поч. 19 ст. малі шахти почали будувати в інших р-нах Добасу.Проте Лисичанський рудник залишався основним вуглевидобувним підприємством Донбасу до кін. 60 –х рр. 19 ст.Однак, у порівнянні з країнами Зх. Європи , шахти Донецького басейну були надзвичайно примітивними: видобуток здійснювався кайлом, обушком, балдою, клином, лопатою, а для підняття — спускання вугiлля, людей і матеріалів використовувались ручні або кінні коловороти. Пiдйомними посудинами слугували бадді, якими з шахти вичерпували воду. Провітрювання було природним за рахунок рiзних рiвнiв стволiв та штолень. Розвиток механiзації відбувався надзвичайно повільно.В 1844 споруджено першу водовідливну установку , в 1859 — першу на Дон6асі парову машину, що видавала до 30 т вугілля щодоби.Загалом до 1860 р. на Донбасі видобуто лише 481 тис. т вугілля. Розвиток продуктивних сил у цей період гальмувало кріпацтво . У 1860—1916 рр. видобуток вугілля на Донбасі зрiс майже у 250 разів (від 0,0985 до 24,5 млн т). Розвивались правове забезпечення ,техніка і технологія видобутку.В 1870- 80 рр. створилася гірничо – рятувальна служба , 1888 р. набрали чинності «Правила веденнягірничих робіт і перспектива їх безпеки”. В 1905 р. споруджено підземну електронну відкатку за допомогою нескінченного каната, 1908 р. – першу електро підйомну машину та підйомник породи. Від 1910 р. в очисних вибоях почали використовувати імпортні скребкові транспортери , від 1911 р.- хитні ,власного виробницва. Динаміка кількості технічних одиниць шахт має вигляд (роки – одиниці ): 1900 – 231, 1913 – 1200 , 1917 – 1604 , 1921 -1594 , 1940 – 2750 (проте майже у 100 разів зросла їхня потужність ).

Розвиток вугільної промисловості в Україні можна окреслити кількома етапами: до 1861 р. — повільний розвиток, що гальмувався архаїяним суспільним устроєм ; 1861—1916 — нарощування вуглевидобутку, зумовлене зростаючими потребами металургії , залізничного транспорту,ін. галузей промисловості і побуту ; далі , після спаду ,спричиненого націоналізацією шахт і воєнними діями 1918 - 20 рр. , - відбудова , в результаті якої 1929р. обсяг видобутку (25 млн т) сигнув рівня 1916 р.

Подальший інтенсивний розвиток галузі перервала 2 –га Світова війна , після якої здійснено відбудову шахт Донбасу .Потенціал було швидко відновдено , і вже 1950 р. видобуток досяг рівня 1940 р. , а 1976 р. сягнув рекордних 218,2 млн т.Дані щодо видобукку вугілля в Україні наведено у табл. 1(Додаток А ) .

На передбачувану перспективну роль вугiлля у свiтовому паливно-енергетичному балансi невпинно зростатиме, оскiльки його запаси значно перевищують вiдповіднi запаси нафти і газу, яка за iсторичними мiрками, швидко вичерпуються. Це стосується також України, яка за запасами вугілля посiдає -чiльне мiсце у десятцiкраїн світу. До того ж в Українi серед усiх запасiв органiчного палива частка вугiлля складас 96 % і його вистачить на 400—500 р. iнтенсивного видобутку. Все це визначає провiдну роль вугільної промисловості для економіки країни, яка має великий потенціал запасів твердого палива. В її надрах зосереджено запаси кам’яного та бурого вугілля ,горючих та менілових сланцiв, торфу. Розробляються запаси вугілля, торфу . Загальні ресурси вугілля складають 117,6 млрд т. , розвiданi — 56,9 млрд т., з них коксiвних - 17,6(30,1 %), антрацитів 8,3 млрд т (14,6 %). Основні запаси кам’яного вугілля зосереджено в Донецькому та Львівсько-Волинському кам‘яновугільних басейнах, бурого - у Днiпровському буровугiльному басейнi (Додаток Б , див. табл. 2).

До 1991р. за рахунок вугілля в Україні вироблялося понад 70 % електроенергії , нині – бл. 26 %.Така різниця зумовлена тим , що надається перевага імпортованим з Росії та Туркменістану нафти і газу як основи енергоресурсів.Окрім того , вугільна промисловість забезпечує 84 % потреб вітчизняної металургії в сировині для коксохімічних заводів. Тiлькі на діючих шахтах Центрального р-ну Донбасу промислові запаси коксівного вугілля найцiнніших марок (Ж, КЖ), що за якістю не маюгь аналогів у світі, складають 350 млн т. Також вугілля використовують хiмічній промисловості, де з нього отримують бл. 400 рiзноманiтних цiнних продуктів.

На поч. 30-х рр.20 ст. В Україні створено власну потужну базу гірничого машинобудування і припинено постачання імпортної технiки, що дозволило оперативно впроваджувати у виробництво досягнення вiтчизняної науки. Тодi ж було вирiшено проблему крiплення гірничих виробок:

спочатку — перехід на металеве крiплення, а згодом, у 1950- 80-х рр., створили низку механізованих крiплень - МПК, М-87, М-96, М-100, А-2м, ОМКТ, «Донбас», КМТ, Кд-90 тощо. Накопичений досвід ,шахтобудування, розвиток гірничої науки і техніки сприяли створенню високомеханізованмх потужних шахт нового рівня організації виробництва.

Протягом 1938 закладено, побудовано і здано в експлуатацiю одразу 4 шахти з вуглевидобутком 1000 т на добу кожна. До цього будівництво подібних шахт вимагало 4—6 років.Поступово вушільна промисловість перетворилась на потужну комплексну галузь з власними наукою ,мережею підготовки кадрів , машинобудуванням , будівельною індустрією , транспортом, тощо. Підготовку кадрів для вугільної промисловості в Україні здійснювали 7 ВНЗ і 56 технiкумiв. Гiрнича стипендiя вдвiчi перевищувала стипендию інших вузiв. Заробiтна плата шахтарiв була найвищою серед працівникiв усіх галузей промисловості.

Будівнича індустрія вугільної галузі особливого розвмтку набула в повоєнний період. Поруч з активною вiдбудовою зруйнованих i затоплених шахт Донбасу розпочалось мащтабне будівництво нових вугільних підприємств, шахт.. Якщо до 1950 будували здебiльшого невеликі шахти виробничою потужністю до 300 тис. т вугiлля на рiк, то згодом почали будувати шахти потужністю 450 - 900 тис.т

До наукових здобуткiв галузі належать методи, засоби устаткування нового технічного рівня, що часто перевершують за своїми якісними показниками досягнення світової науки, а то й зовсiм не мають аналогiв у світовій практиці.