Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 7 ет оон.DOC
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.07.2019
Размер:
1.72 Mб
Скачать

6

Тема: Загальні основи ринку

  1. Сутність, умови формування та функціонування ринку.

  2. Види ринків, їх структура та критерії розмежування.

  3. Поняття інфраструктури. Інфраструктура ринку. Інфраструк­ту­ра ринку праці.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

Основні функції і типи ринку.

Угоди й основні види операцій, здійснювані на ринках.

Ключові проблеми формування ринку в Україні.

  1. Сутність, умови формування та функціонування ринку.

Ринок – будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців та покупців.

У широкому розумінні ринок – певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називається ринковою економікою.

Функції ринку:

  1. ціноутворююча функція – остаточне визначення вартості товарів і послуг, їх ціннісних еквівалентів у процесі реалізації, перетворення продукту праці на товар, втіленої у продукті суспільно необхідної праці і корисності – у вартість;

  2. регулююча – остаточне узгодження обсягів виробництва і споживання, а отже, пропозиції і платоспроможного попиту як щодо загального обсягу, так і стосовно асортименту товарів і послуг. Таку саму роль виконує ринок в узгодженні пропорцій між нагромадженням і споживанням та інших;

  3. спонукача – спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати виробництва (тобто витрати на окремому підприємстві) порівняно із суспільно необхідними, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якостей та споживчих властивостей, що на макрорівні виявляється у стимулювання НТП, ефективності суспільного виробництва;

  4. інтегруюча – забезпечення безперервності всіх сфер суспільного відтворення (зокрема прямого та опосередкованого зв’язку між виробництвом і споживанням) як основи цілісності національної економічної системи, а також її взаємозв’язку з іншими національними економіками у масштабі світового ринку через прямі та зворотні економічні зв’язки;

  5. контролююча – сприяння контролю споживачів над виробництвом, посиленню економічності споживання шляхом зіставлення грошових доходів із цінами;

  6. функція розвитку – стимулювання конкуренції між виробниками товарів та послуг в межах окремих країн і світового господарства, а отже, рушійних сил розвитку економіки;

  7. функція санації – очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно послаблює виробництво заради виробництва, тобто знижує витратний характер економіки;

  8. інформаційна - постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно змінювати плани господарської діяльності.

Деякі функції ринку негативно впливають на зміну окремих аспектів економічної системи, тобто є дисфункціональними:

  1. функція провокування та здійснення банкрутства – диференціація товаровиробників, неминучість банкрутства частини з них;

  2. функція породження монополістичних тенденцій в економіці – концентрація виробництва і власності, а також централізація власності, що на певному етапі призводить до виникнення монополій передусім у сфері обміну, до яких належать синдикати і трести;

  3. функція диспропорційності – нерівномірність у розвитку окремих галузей, регіонів, у тому числі в межах світового господарства. Ця функція ринку посилює дію закону нерівномірності економічного розвитку, диференціацію капіталістичного відтворення і, як наслідок, нерівномірність у відтворенні робочої сили, відносин економічної власності;

  4. антисоціальна функція – нерівномірний розподіл економічної власності в суспільстві, соціальна незахищеність окремих соціальних верств і груп населення;

  5. антиекономічна – ринок посилює наростання інфляційних процесів в економіці, поглиблює економічні кризи, сприяє зростанню кількості безробітних;

  6. антиекологічна – відсутність внутрішніх ринкових стимулів до збереження природи (як наслідок – на певному етапі розвитку капіталістичного способу виробництва виникає екологічна криза);

  7. платіжнозвужуюча – зниження платоспроможного попиту спо­жи­вачів шляхом штучного підвищення цін підприємствами-монопо­ліс­тами, гіпертрофованої реклами тощо.

Для ефективного функціонування цивілізованого ринку необхідні такі умови:

  • існування індивідуальної (приватної) власності, колективної (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власності трудових колективів тощо), державної (муніципальної, регіональної) власності, а також змішаної власності;

  • розвинуте антимонопольне законодавство та дієві механізми його реалізації певною мірою послаблюють монополістичні тенденції в економіці й сприяють ефективному функціонуванню сучасного ринку;

  • ефективна система економічного, правового, адміністративного регулювання економіки державою (за переважання економічних методів);

  • доступність всебічної інформації про ринок;

  • конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності;

  • розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть стати об’єктом купівлі-продажу;

  • наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу інститутів, підприємств, служб та установ, які забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різних об’єктів власності;

  • свобода господарської діяльності, що передбачає здатність суб’єктів господарювання самостійно вибирати партнерів і заключати з ними контракти, договори за взаємовигідними цінами, вільно розпоряджатися частиною прибутку (після сплати податків), різними ресурсами, незалежність у прийнятті інших господарських рішень, що поєднується з відповідальністю за економічно необґрунтовані рішення, господарювання на принципах господарського розрахунку (самоокупності, самофінансування та ін.) тощо;

  • поступова і наростаюча інтегрованість національної економічної системи у світове господарство передусім через механізм міжнародного поділу праці;

  • наявність економічно доцільного доступу до джерел фінансування – низьких ставок за банківські кредити, сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]