Світове господарство - історично складена сукупність національних господарств пов’язаних між собою економічними і політичними відносинами в основі яких лежить міжнародний поділ праці.
Воно формувалося впродовж тривалого часу. Основні етапи його розвитку: утворення імперій давнини - перший; епоха Великих географічних відкриттів – другий,період після закінчення Другої Світової війни - третій; наше сьогодення – четвертий: перебудова економіки країн колишнього соціалістичного табору, інтеграція економік. Інтеграція - єднання окремих частин і систем в одне ціле. Вона характеризується створенням транспортних корпорацій, великих ринкових зон, що об'єднують території кількох країн (наприклад, ЄС).
Організуючою оновою світового господарства є міжнародний поділ праці (МПП) - вища форма поділу праці.
МПП полягає у спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції і послуг і подальшому обміні ними. «Господарський вигляд країн сучасного світу визначається їх міжнародною спеціалізацію. (Саудівська Аравія – постачальник на світовий ринок нафти, Канада - постачальник на світовий ринок зернових, паперу, устаткування; Куба - цитрусових, цукру-сирцю, тютюну, нікелю,напоїв; ПАР - промислової і сільськогосподарської сировини, гірничого устаткування, алмазів Японія – робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу, Замбія - міді). Величезний вплив на розвиток світового господарства мала науково-технічна революція, що змінила всі сфери життя суспільства.
Питання для всіх
Що таке науково- технічний прогрес ?
НТР – це корінне якісне перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільного виробництва. НТР почалася в середині ХХ ст.. під впливом найбільших наукових відкриттів, взаємодії науки і техніки змінивши всі сфери життя суспільства.
Наслідки НТР: «інформаційний вибух., зростання вимог до рівня освіти, кваліфікації, культури, організованості і відповідальності працівників. Так до наслідків НТР відносять « інформаційний вибух», поява нового ступеня МПП – міжнародної економічної ентинрації – це процес розвитку глибоких і стійких взаємозв’язків груп країн.
Міжнародні економічні зв’язки за формами розрізняються таким чином:
Зовнішня торгівля
Вивіз капіталу
Науково-технічна співпраця
Компенсаційні операції
Кредитно-фінансові відносини
Три галузі сучасного господарства є його основою: енергетика, хімічна і машинобудівна промисловість
Енергетика - сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів доставки палива і енергії. У сучасному світовому господарстві склалася ситуація, при якій країни, що розвиваються виступають як постачальники енергоносіїв, а розвинені держави - як основні споживачі енергії.
Питання
Які первинні джерела енергії є основними?
Основними первинними джерелами енергії є: природний газ, нафта, вугілля, гідроенергія, енергія атомного ядра.
Дамо стислу характеристику паливної промисловості.
Нафтова промисловість - одна з найважливіших галузей важкої промисловості; вона розвивається дуже високими темпами.
Швидке зростання видобутку нафти :в. Африці, на Близькому і Середньому Сході визначається не тільки великими запасами нафти в цих регіонах, але і низькими капіталовкладеннями і поточними витратами (наприклад, низька заробітна плата персоналу) на цей видобуток при надзвичайно високій продуктивності свердловин. Прогнозовані запаси нафти на Землі приблизно оцінюються в 300 млрд т.
За кількістю видобутку нафти серед регіонів сві туна І місці – Азія (38,1 % від світ видобутку), на ІІ – Північна Америка (19,7% ), на ІІІ – Африка (10,3 %), основна частина видобутку нафти (40%) і експорту(80%0 належить країнам ОПЕК.
Найбільші запаси нафти мають такі країни:
Саудівська Аравія - 35 255мл.т;
Кувейт - 12 946 млн т;
Іран - 12 110 млн т.
Головні вантажопотоки нафти прямують від портів країн Персидської затоки до Японії і держав Західної Європи. Танкери проходять через Суецький канал, найбільші з них вимушені огинати Африку., Нафтопроводи прокладені не тільки суходолом, але і по дну морів, наприклад, Середземного і Північного.
Газова промисловість.
Найбільші запаси природного газу зосереджені в Росії (39,2 %), на Близькому і Середньому Сході (30 %), в Північній Америці (5 %) і Західній Європі (насамперед в Нідерландах - 4 %). Як і запаси нафти, запаси газу на території країн, що розвиваються, перевершують запаси на території розвинених держав. Щорічний видобуток газу у світі постійно зростає і в 1994 р. перевищив 2 трлн мЗ. Понад 40 % цього об'єму було видобуто в СНД (80 % цієї кількості припало на Росію), 25 % - в США, менші об'єми - в Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії, Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу.
Газ в основному експортується у скрапленому вигляді трубопроводами Протяжність газопроводів в сучасному світі досягла 900 тис. км і продовжує зростати. Найбільші міждержавні газопроводи функціонують у Північній Америці (пов'язує канадську газоносну провінцію Альберта з США) і Західній Європі (один пов'язує голландське родовище Гронінген з Німеччиною, Швейцарією і Італією;
Зростає об'єм морських перевезень скрапленого природного газу в спеціальних танкерах. Найбільшими постачальниками скрапленого газу є Індонезія, Алжир, Малайзія, Бруней. Найбільшим імпортером природного газу (ДО 60 % від загального об'єму) є Японія.
Вугільна промисловість - «найстаріша» галузь паливно-енергетичного комплексу. Сумарні світові запаси вугілля (52 % - кам'яного, 48 %бурого) оцінюються приблизно в 13-14 трлн т, причому найбільші родовища знаходяться в Росії, Китаї, США, ПАР, Україні, Казахстані Індія, менш значущі – в Німеччині,Великій Британії, Зімбабве, Польщі. Більше 30 країн світу можуть мати свою вугільну промисловість. На свтовому ринку важливим чинником є собівартість вугілля: вугілля що видобувається відкритим способом, в декілька разів дешевше , ніж вугілля, що видобувається в шахтах. Тому доставлене вугілля з Австралії буде дешевше ніж місцеве, в цьому одна з причин занепаду європейської вугільної галузі.
Визначені і втілюються в практику найбільш пріоритетні напрями розвитку господарства: енергетика - перехід на екологічно чисті джерела енергії: сонячну енергію, температурний градієнт океану, енергію вітру, геотермальні джерела, енергію припливів, переробку міських відходів, застосування біогазу тощо (лідери цих напрямів - Японія., Велика Британія, Канада, Данія); ресурсозберігаючі, безвідходні технології у промисловості й сільському господарстві, транспорті.