Тема 4. Класична школа політичної економії

План

1. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної політичної економії.

2. Особливості економічних поглядів у Англії та Франції в ХVІІІ ст. Економічне вчення П. Буагільбера. Фізіократи.

3. Економічне вчення А. Смітта.

4. Економічне вчення Д. Рікардо.

Класична школа – основний напрям розвитку економічної теорії XVII – XIX ст. Її засновниками вважаються видатні дослідники – Вільям Петті в Англії та П'єр Буагільбер у Франції. Класична школа характеризується тим, що в її межах відбувається остаточне формування політичної економії як науки, надалі економічна теорія буде поширюватися, збагачуватися новими ідеями, але у головному буде спиратися на той фундамент наукових досягнень, який був закладений класиками.

Для класичної школи притаманне прагнення проникнути в глибину економічних процесів і явищ, пізнати об’єктивні економічні закони, що забезпечують саморегуляцію економіки, застосування прогресивних методів дослідження – причинно-наслідкового аналізу, дедуктивного і індуктивного методів, логічних абстракцій. Класики остаточно переносять і концентрують аналіз на сфері матеріального виробництва; вони обґрунтовують принцип природної рівноваги економічної системи і звідси виводять необхідність максимального обмеження державного втручання в економіку. Економічний лібералізм, сформований у працях класиків, згодом стане основою політичного лібералізму.

1. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної політичної економії.

Класична політекономія виникла в період зародження і затвердження капіталістичного способу виробництва.

Виникнення класичної політичної економії було викликане наступним:

Економічні передумови:

• завершується процес первинного накопичення капіталу;

• капітал з сфери обігу поступово переміщається в сферу виробництва, відбувається швидкий розвиток мануфактури. Центр економічних досліджень відповідно переміщається з сфери обігу в сферу промислового капіталу. Прибуток від зовнішньої торгівлі великий, але промисловий капітал дає ще більший прибуток;

• капіталістичне підприємництво розвивається і в аграрній сфері (фермерство);

• відносини між працею і капіталом перетворюється на домінуючий тип соціально-економічних відносин;

• виникає необхідність практичного втілення ринкових свобод і ідей підприємництва.

Таким чином, виникає необхідність об'єктивного аналізу закономірностей існування, проблем і суперечностей існуючого економічного ладу.

Політичні передумови:

• посилюється боротьба буржуазії із залишками феодалізму (цехова регламентація, протекціонізм, державна торгова монополія). У буржуазії була економічна влада (гроші), вона починає боротися за політичне панування (внаслідок чого і відбувається ряд буржуазних революцій, зокрема в Англії в 1648 р.).

Таким чином промисловій буржуазії потрібна цілісна теорія, світогляд, що обґрунтовують перевагу капіталістичних порядків над феодальними.

Представники класичної політекономії оголошували феодальний лад неприродним, таким, що суперечить людській природі, людському розуму. Вони проголошували «природний порядок», під яким розуміли капіталізм, звільнений від пережитків феодального ладу, виступали за вільну конкуренцію, вільний ринок, фритредерство (антипод протекціонізму), тобто йшлося про зміну типів господарювання.

Наукові (матеріалістичні) передумови:

• період (XVII-XVIII ст.) характеризується великими успіхами природних наук (математика, фізика, хімія); розвитком технічних наук (інженерна думка); англійська матеріалістична філософія (Бекон, Гоббс, Локк). Нова філософія істотно вплинула на нове мислення людини.

Таким чином, сформувалися історичні і наукові передумови виникнення класичної політекономії.

Загальна характеристика класичної політичної економії:

1. Вчені цього напряму досліджували новий капіталістичний лад, об'єктивно аналізували існуючі суперечності і відкрито говорили про них. Теоретичні розробки не мали яскраво вираженого класового підходу.

2. Теорії виражали інтереси висхідного класу – буржуазії, який на той період був прогресивним класом і сприяв прогресу суспільства в цілому.

3. У роботах представників класичної політичної економії формується новий предмет економічного дослідження, аналіз сфери виробництва. Саме виробництво розглядається як джерело суспільного багатства.

4. У теоретичні наукові дослідження були упроваджені нові наукові методи:

• абстрактно-аналітичний аналіз;

• методи аналізу і синтезу;

• причинно-наслідковий підхід (каузальний) і т.д.

5. Здійснюється розробка категоріального апарату економічної науки: товар, гроші, вартість, обмін, розподіл праці, капітал, заробітна платня, прибуток, рента, продуктивна праця і т.д.

6. Представники класичної політекономії першими показали напрями подальших досліджень економічної науки і детально дослідили форми прояву додаткової вартості: промисловий прибуток, позиковий відсоток, ренту.

7. Вперше здійснюється розробка ідеології ринкового лібералізму:

• захист приватної власності і ринкових свобод;

• підтримка вільної конкуренції;

• захист вільного ринкового підприємництва;

• заперечення державної регламентації економіки.

8. У роботах представників класичної політичної економії обґрунтовані принципи економічної політики природної свободи (вільної конкуренції) і державного невтручання в економіку («Laisser faire»).

Саме ці принципи стають домінуючими в світовій економічній науці аж до початку ХХ сторіччя.