Страхові допомоги у зв’язку з безробіттям

План

1. Інститут загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

2. Суб'єкти загальнообов’язкового державного соціального на випадок безробіття;

3. Страхові допомоги у зв’язку з безробіттям: поняття та види;

4. Механізм надання страхової допомоги у зв’язку з безробіттям.

1. Інститут загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Важливим елементом міцної соціально-правової держави є інститут загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Правові відносини в Україні пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», завданням якого є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі безробіття, а також регулюванням суспільних відносин пов’язаних з наданням необхідної матеріальної допомоги.

Відповідно до цього закону загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття є система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст.1, ч.1).

У формулюванні визначення «загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавець заклав важливі моменти, що відповідають принципам передбаченим в ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Мова йде насамперед про загальнообов’язковість страхування, про соціальний напрямок дії та про його державний характер, відповідно до якого держава бере на себе обов’язок гарантувати це право та визначати умови і порядок здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування. Загальнообов’язковість страхування на випадок безробіття передбачає, що визначений перелік осіб обов’язково мають бути застрахованими відповідно до норм закону.

Важливим механізмом забезпечення страхування на випадок безробіття є принципи, що зафіксовані в ст. 2, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»:

- цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

- солідарності та субсидування;

- обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

- диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

- надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

З метою запобігання негативним наслідкам, що може спричинити безробіття та зниженням соціальної напруги, українське законодавство передбачає надання допомоги за кошти страхових фондів. В свою чергу кошти страхових фондів формуються з страхових внесків, які сплачують застраховані особи. Тобто формується система прав та обов’язків відповідно до якої застраховані особи, а також у випадках, передбачених Законом, члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик отримують матеріальне забезпечення.

Окрім визначення принципів, законом обумовлюється перелік осіб, що мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги:

- застраховані особи;

- незастраховані особи — військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ Цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію (далі — військовослужбовці), та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних;

- громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення за чинним законодавством є:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Соціальні послуги, які здійснюються за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття» мають такі види:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових ро­бочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громад­ських робіт для безробітних;

- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Держава є гарантом забезпечення застрахова­них осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державно­го страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Отже, аналізуючи законодавство можна зробити висновок, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є системою прав та обов'язків, що гарантуються державою на законодавчому рівні та передбачає матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг громадянам на випадок безробіття з обставин які не залежать від застрахованих осіб за рахунок коштів державного цільового Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.