- •Психоконсультування (творчі завдання)
- •Визначте предмет та завдання консультативної психології. У чому специфіка підготовки сучасного психолога-консультанта?
- •Чи можливо для практичного психолога самостійне визначення завдань психологічного консультування? Яких «типових» помилок припускаються початківці?
- •Назвіть принципи й вимоги, реалізація яких є обов'язковою для психологів-консультантів? Як досягти розмежування особистісних та професійних стосунків?
- •Які психологічні запити у сфері освіти є сьогодні найбільш актуальними? Які рольові позиції може займати консультант стосовно клієнта?
- •У яких сферах життєдіяльності поширено застосування психологічного консультування? Сформулюйте основні відмінності у розробці проблематики психологічної допомоги у країнах заходу та снг.
- •За якими ознаками (показниками) ми можемо схарактеризувати види психологічного консультування? Наведіть приклади використання технік у процесі консультування, спрямованого на зміну поведінки.
- •У чому полягає специфіка різних видів консультативної практики? Обґрунтуйте свою відповідь. У яких випадках та з якою категорією клієнтів найчастіше використовуються арттерапевтичні техніки?
- •У чому полягають завдання корекційного етапу в психологічному консультуванні? Як підібрати адекватні методи та техніки психологічного впливу на цьому етапі роботи консультанта?
- •Якщо Ви погоджуєтеся з думкою про те, що ніякий консультант не може вказувати іншій людині, що для неї краще (як їй жити), то поясніть, які функції має виконувати психолог?
- •У чому відмінність роботи психолога-консультанта від діяльності психотерапевта та працівника соціальних служб?
- •Назвіть причини, які провокують виникнення «синдрому згорання» у діяльності психоконсультанта. Які ознаки (симптоми) «професійного виснаження»?
- •Назвіть причини контрперенесення. Як психолог-консультант мусить враховувати їх у процесі консультування?
- •Визначте поняття «професійна етика». Як вона проявляється у процесі супервізії?
- •Назвіть критерії та показники позитивного завершення першої консультативної бесіди. Які завдання вирішуються на діагностичному етапі консультування?
- •Назвіть сфери та специфіку застосування психодраматичних технік у практиці психолога-консультанта.
- •Назвіть сфери практичного використання технологій гуманістичного напрямку у психологічному консультуванні. У чому переваги технічного арсеналу цього напрямку?
- •Зробіть аналіз ігрових ситуацій і сценарних рішень у практиці використання транзактного аналізу. Чому люди вдаються до психологічних ігор? життєвих сценаріїв
- •Назвіть ситуації та психологічні проблеми клієнтів, у роботі з якими варто використовувати когнітивні техніки. Яка специфіка та межі їх застосування?
- •Які психологічні запити є найбільш актуальними у сімейному консультуванні? Аргументуйте своє ставлення до ситуації розлучення та обґрунтуйте вибір психологічних технологій для роботи з сім'ями.
- •Назвіть основні напрямки роботи психолога з подружніми парами. Наведіть приклади використання вербальних та невербальних засобів у процесі професійної взаємодії з сучасною сім'єю.
- •У чому специфіка психоконсультування клієнтів, котрі перебувають у кризових ситуаціях? Які особливості консультування таких клієнтів на різних етапах роботи?
- •Які вербальні та невербальні техніки можна використовувати у процесі надання психологічної допомоги дітям? Розкрийте особливості застосування методу ігро- та казкотерапії.
- •Які основні ступені інтерв'ю як методу психологічного консультування? у яких випадках використовується індивідуальна та групова форми психологічної допомоги?
- •Покажіть відмінність та схожість у психоконсультуванні, психокорекції і психотерапії. Схарактеризуйте роль психолога-консультанта в різних видах допомоги.
- •Які засоби психологічного впливу може використовувати консультант у ситуації роботи з втратою? Прокоментуйте етичні аспекти діяльності психолога.
Назвіть принципи й вимоги, реалізація яких є обов'язковою для психологів-консультантів? Як досягти розмежування особистісних та професійних стосунків?
Розглянемо принципи, виділені П. П. Горностаєм і С. В. Васьковской, які розробили "проблемний підхід", який вивчає діяльність психолога в залежності від характеру конкретних психологічних проблем.
1. Принцип причинності. Психолог прагне розібратися в причинах і механізмах проблеми клієнта, а не "бореться за їх зовнішніми проявами. Принцип не завжди є універсальним, наприклад, в гештальт-терапії головним стає принцип "тут і зараз", і цей шлях ефективний у ряді випадків.
2. Консультативний альянс - високий рівень відкритості та довіри.
3. Проблемна діагностика - це процес виявлення характеру і причин психологічних труднощів, іноді із застосуванням діагностичних методик для адекватної постановки гіпотези.
4. Умова ефективності: а) нестандартний підхід, так як однакових випадків не буває; б) орієнтація на розуміння, тобто говорити мовою клієнта; в) орієнтація на установки клієнта; г) використання рекомендацій і директив винятково для певних ситуацій форма рекомендації повинна бути нейтральною, з якої висновки повинен зробити сам клієнт, де "рада спрацьовує як навіювання, що приводить людину до самостійного вирішення" (Р. Мей);
5. Психологічний посередництво, тобто позиція "третейського судді" для допомоги сторонам знаходження компромісу.
6. Неманипулятивный підхід - стимуляція клієнта до прийняття власного рішення
7. Принцип безоценочного прийняття, коли "психолог і його клієнт зливаються в одне психічний ціле" (Р. Мей).
8. Принцип професіоналізму - адекватне формування психологічної завдання і несоздавание у клієнта ілюзій свого (психолога) всемогутності.
9. Орієнтація клієнта на самого себе. Локус контролю повинен бути внутрішній, а не зовнішній.
10. Фіксація результатів консультації, що допомагає краще аналізувати проблему, концентруватися на нюансах, вчить психолога професійній саморефлексії.
Розмежування особистих і професійних відносин - це принцип-вимога до консультанта, пов'язаний з рядом психологічних феноменів, що впливає на процес психологічної допомоги. Наприклад, відомо, що на професійні відносини можуть мати сильний вплив особисті відносини, зокрема особисті потреби і бажання психолога впливають як на процес психологічної допомоги, так і на самого клієнта, а отже, можуть перешкоджати ефективному здійсненню психологічної допомоги. Існують різні дослідження цих впливів. Наприкінці XX століття відбувалися дискусії з цієї проблеми, аналізувалися різні наслідки вступу психолога і клієнта в особисті, у тому числі в сексуальні відносини, але основним висновком з цих дискусій стало положення про те, що при здійсненні психологом професійної діяльності особистих відносин по можливості краще уникати. Якщо ж такі або подібні відносини з'являються, то необхідно намагатися діяти в інтересах клієнта і як можна швидше перервати процес психологічної допомоги.