- •1)Визначте місце та роль філософії в системі культури і поясніть метафоричний образ філософії як «Нічийної Землі»
- •2.Проаналізуйте корінні відмінності між філософією та наукою, визначте специфіку філософських проблем.
- •3. Проаналізуйте та порівняйте точку зору і.Канта та ф. Енгельса.
- •22. Розглянувши життєвий шлях Сковороди та його основні філософські ідеї, обґрунтуйте справедливість вислову: «Сковорода – український Сократ»
- •23. Проаналізувавши основні проблеми, що складають предмет дослідження філософії екзистенціалізму, розкрити зміст його основних категорій.
- •24. Розкрийте зміст вислову ж.-п. Сартра : «Людина, народжена свободною, приречена на свободу», проаналізувавши проблему співвідношення свободи і відповідальності в екзистенціоналізмі.
- •25. Поясніть важливі вихідні принципи екзистенціалізму : людина свого роду "проект" та "існування в ній передує сутності"
- •26.Охарактеризуйте основні етапи розвитку позитивізму ,визначивши методологічну специфіку кожного з них.
- •28.Проанализируйте как в е исторического развития разными философами решалась проблема познаваемости мира?
- •29.Розглянувши позиції представників емпіризму та раціоналізму…
- •30. Визначивши категорії об’єкт та суб’єкт пізнання, обґрунтуйте діалектичний характер їх взаємодії в процесі історичного розвитку.
- •33.Співставивши образ людини в античній та середньовічній філософії визначте якими соціально-політичними та культурними чинниками обумовленео розмаїття цих моделей.
- •36. Розкрийте діалектику взаємодії біологічного та соціального в людині, проаналізувавши обмеженість абсолютизації в історії філософської думки біологізаторських та соціологізаторських підходів.
- •1)Визначте місце та роль філософії в системі культури і поясніть метафоричний образ філософії як «Нічийної Землі»
3. Проаналізуйте та порівняйте точку зору і.Канта та ф. Енгельса.
У філософському знанні не розглядаються практичні питання. Видатний давньогрецький філософ Аристотель писав про філософію: "Всі інші науки є більш необхідними, але кращої немає жодної" (Аристотель. ). За своїм змістом філософський світогляд прагне охопити світ як цілісність у єдності різнорідних його частин. Саме тому філософські питання мають граничний характер: у чому полягає сутність світу? якими є його перші й останні принципи? завдяки чому світ єдиний? що таке людина? у чому сенс її життя? та інші, подібні за характером до перерахованих.
Основною проблемою, вирішенням якої займається філософія, є проблема "людина - світ", тобто проблема теоретичного осягнення світу людиною, виявлення свого місця в ньому та перспектив свого життя. Саме поняття "світ" у філософії теж розглядається специфічно.
Різні філософи та філософські напрямки по-різному вирішують проблему відношення людини до світу, але спільним залишається те, що вони вирішують її специфічно філософськими засобами. Тобто всі філософи займаються не частковим, а цілим, прагнучи кожне конкретне явище підвести під всезагальні поняття філософії і користуються для цього не конкретними методами, а специфічним філософським інструментарієм - відповідним способом мислення - діалектичним чи метафізичним.
Філософія у своєму розвитку пройшла довгий шлях, проте основна її проблема, яка зв'язана з поясненням відношення людини до світу і виявленням її місця у ньому, пронизує всю її історію. Дослідження цієї проблеми породжувало й продовжує породжувати багато питань, серед яких завжди виділяють основне. В давньогрецькій філософії Сократ сформулював основне питання так: "Пізнай самого себе". У класичній німецькій філософії І.Кант як основні розглядав три питання:
Що я можу знати?
Що я повинен робити?
На що я можу сподіватися?
Пізніше він говорив, що всі ці питання можна звести до одного: що таке людина? Марксистська філософія в особі Фр.Енгельса основним питанням філософії вважала питання про відношення мислення до буття; духу до природи; свідомості до матерії. Це не різні питання, а історично трансформоване питання: як відноситься людське мислення до предметної дійсності? Причому Енгельс розглянув це питання з двох сторін - онтологічної (онтос - буття) та гносеологічної (гнозіс - знання). «Філософи, – писав Ф. Енгельс, – розділилися на два великі табори згідно тому, як відповідали вони на це питання. Ті, які затверджували що дух існував раніше природи..., – склали ідеалістичний табір. Ті ж, які основним початком вважали природу, примкнули до різних шкіл матеріалізму».
Онтологічна сторона основного питання філософії сформульована так: що було первинним - матерія чи свідомість? Філософи, які вважали первинною матерію, природу, буття, утворили табір матеріалізму, а ті, що за первинне брали духовне начало (світовий дух, абсолютну ідею, людську свідомість тощо), а матерію вважали вторинною, похідною, склали табір ідеалізму.
Гносеологічна сторона основного питання філософії формулюється так: чи можна за допомогою свідомості правильно пізнавати об'єктивний (не залежний від людського мислення) світ? Більшість філософів визнають здатність людського мислення пізнавати оточуючий світ. Проте визнання пізнаваності світу у матеріалістів та ідеалістів принципово різниться.
Можна називати й інші спроби сформулювати основне питання філософії. Але якщо проаналізувати кожну із названих точок зору на цю проблему, то можна побачити, що найбільш загальним є формулювання основного питання філософії Фр.Енгельсом. Адже питання про самопізнання, про сутність людини і її щастя, про сенс її життя - це більш вузькі питання, які виступають частковим випадком питаннь: Що є первинним - мислення чи буття, природа чи дух, що кого породжує і визначає, тобто що чому передує: матеріальний світ свідомості чи свідомість матеріальному світові? як відноситься наше мислення до світу (природного, суспільного, духовного світу людини)?