- •Технологія надання оздоровчих, а також послуг фізичної культури і спорту
- •1. Обов'язкові фізкультурно-оздоровчі послуги:
- •2. Спортивно-масові послуги:
- •3. Спортивні заходи:
- •Організація і технологія надання туристичних послуг
- •Види туристичних послуг
- •(Фази циклу)
- •Комерційні операції щодо реалізації туристичних послуг
- •Економічні особливості надання туристичних послуг
3. Спортивні заходи:
— навчально-тренувальні заняття (позашкільні навчальні заклади);
-
навчально-тренувальні збори (позашкільні навчальні заклади);
-
Всеукраїнська спартакіада школярів (загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади);
-
Всеукраїнська спартакіада учнів професійно-технічних навчальних закладів (професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади);
-
Всеукраїнські змагання «Повір у себе» (школи-інтернати для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку);
-
змагання з різних видів спорту районного (міського), обласного, республіканського, міжнародного рівня (позашкільні навчальні заклади).
Надання цих послуг відбувається у вільний від роботи, навчальних занять час, у вихідні і святкові дні, у санаторно-курортних закладах, оздоровчо-спортивних таборах.
Важливим елементом системи спортивних і фізкультурно-оздоровчих послуг є спортивна медицина, яка водночас є і складовою системи охорони здоров'я. Вона покликана визначати стан здоров'я, фізичний розвиток і функціональний стан організму фізкультурників і спортсменів, здійснювати профілактику, діагностику і лікування захворювань та ушкоджень, пов'язаних із заняттям фізкультурою і спортом.
Систематичному диспансерному огляду лікарсько-фізкультурною службою підлягають учні дитячо-юнацьких спортивних шкіл, училищ олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, члени збірних команд і ветерани спорту. Персонально відповідає за допуск спортсмена до тренувань і змагань за станом здоров'я лікар.
Нераціональне заняття фізкультурою і спортом (неправильний вибір виду, режиму, інтенсивності занять тощо) може завдати шкоди здоров'ю людини. Тому в цій справі особливо важливим є систематичне медичне обстеження і спостереження за станом здоров'я споживачів оздоровчих, фізкультурних і спортивних послуг, чим переймаються поліклініки та інші заклади охорони здоров'я. Після обстеження лікар визначає стан здоров'я, фізичний розвиток кожного пацієнта і розподіляє його в одну з медичних оздоровчих груп (основну, спортивного удосконалення, підготовчу, спеціальну). Ще одним критерієм розподілу пацієнтів на групи є рівень фізичної і спортивно-технічної підготовленості, який визначають на перших заняттях після спецііальної перевірки (за контрольними вправами і нормативами програми з фізичного виховання).
Основна і професійно-прикладна фізична підготовка і відбувається з урахуванням функціональних можливостей учасників занять. Для цього їх розподіляють на оздоровчі групи з урахуванням віку і рівня фізичної підготовленості. Кількісний склад основної групи, як правило, становить 12—15 осіб. Її учасники мають оволодіти технікою прикладних вправ, усунути функціональну недостатність органів і систем, підвищити працездатність організму. Велике значення при цьому мають систематичність занять, індивідуальнє дозування і поступове підвищення навантаження. До групи спортивного удосконалення зараховують учасників основних медичних груп, які виконали відповідні контрольні вправи і нормативи.
Учасники підготовчої медичної групи займаються окремо від учасників основної. У ній заняття спрямовані на різнобічну фізичну підготовку, розвиток інтересу до фізкультури. У методиці їх проведення дуже важливі поступове підвищення вимог до оволодіння руховими навичками й уміннями, розвитку фізичних якостей, дозування навантажень.
До спеціальних медичних груп зараховують осіб з огляду на їх вік, характер захворювання, функціональні можливості організму. Чисельність таких груп становить 15 осіб. Заняття у них спрямовані на зміцнення здоров’я, загартовування організму, підвищення рівня фізичної працездатності, можливе усунення функціональних відхилень у фізичному розвитку, ліквідацію залишкових явищ після перенесених захворювань, набуття необхідних умінь і навичок. Попри оздоровчо-відновлювальну спрямованість, заняття у спеціальних групах не повинні зводитися тільки до лікувальних цілей. Не менш важливо, щоб учасники спеціальних медичних груп поліпшили свій фізичний розвиток, розвинули уміння та навички і згодом поповнили підготовчі групи.
Суб'єктами організації діяльності спортсмена-професіонала в Україні є органи виконавчої влади з фізичної культури і спорту, спортивні клуби, професіональні спортивні ліги, федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо), національні спортивні федерації, статути яких передбачають цей вид діяльності.
Сфера оздоровчих, фізкультурно-спортивних послуг останнім часом набуває динамічного розвитку, що свідчить про неабияке її майбутнє. Однак наявна матеріальна база за багатьма параметрами не відповідає характеру і масштабу попиту. Крім того, у багатьох верствах населення бракує належного розуміння важливості цієї справи, формуванню якого мали б прислужитися система виховання, соціальна реклама, активна діяльність суб'єктів бізнесу щодо просування своїх послуг на ринок.