094709481ad3cbab8d5e8889627721d7IM_Navchal'no-metodichnij-posibnik_2015
.pdf*Мова – психофізична діяльність людини. Мова – це вираження думок, почуттів і бажань за допомогою членороздільних звуків.
*Питання синтаксису в концепції В. Вундта. Речення не поєднання слів або «уявлень», а навпаки – розщеплення на частини цілого психічного комплексу, що знаходиться у свідомості мовця.
4. Лінгвістичні погляди О. О. Потебні.
*Учення про слово: заперечення полісемії; ближче й дальше значення слова; проблема внутрішньої форми слова.
*Учення про граматичну форму слова.
*Синтаксичні погляди вченого.
Тема 10
Молодограматичний напрям у мовознавстві
1.Формування молодограматичного напряму.
2.Основні принципи молодограматичної школи.
3.Учення молодограматиків про мовні закони.
4.Семасіологічні дослідження молодограматиків.
5. «Основи порівняльної граматики індогерманських мов» К. Бругмана й Б. Дельбрюка – третя узагальнювальна праця
зіндоєвропейської компаративістики.
6.Значення молодограматичного напряму в історії мовознавства.
****
1. Формування молодограматичного напряму.
*Початок нового етапу в історії порівняльно-історичного мовознавства.
*Основоположники молодограматизму та його прихильники в інших країнах світу.
*Молодограматизм – новий напрям порівняльно-історичного мовознавства.
*Вузьке й широке розуміння терміна «молодограматизм».
*«Маніфест молодограматиків»: критика молодограматиками стану компаративістики на середину ХІХ ст. (недоліки в
21
дослідженні мови представниками порівняльно-історичного мовознавства попередніх років).
2. Основні принципи молодограматичної школи.
* Три програмні праці молодограматиків: «Морфологічні дослідження в галузі індоєвропейських мов» Г. Остгофа й К. Бругмана, «Принципи істориї мови» Г. Пауля, «Основи порівняльної граматики індогерманських мов» К. Бругмана та Б. Дельбрюка.
* Основні теоретичні положення молодограматиків.
-Історизм і психологізм – основні принципи молодограматиків.
-Мова – продукт психофізичної діяльності. Індивідуальне мовлення – основний об᾽єкт дослідження.
-Вивчення живих мов і діалектів.
3. Учення молодограматиків про мовні закони.
*Ґрунтовне вивчення фонетичних законів, їх характеристика.
*Принципи, на основі яких відбувається фонетичний розвиток
мов:
а) регулярні звукові зміни, які не знають винятків; б) аналогія; в) запозичення;
г) пізніші новотвори (неологізми).
*Пояснення винятків у звукових законах.
*Закон аналогії в ученні молодограматиків.
*Дія закону аналогії та його результати в процесі розвитку
мов.
*Поняття відносної та абсолютної хронології.
4. Семасіологічні дослідження молодограматиків.
* Види семантичних змін, визначені молодограматиками (спеціалізація, перехід загальної назву у власну, перехід власної назви в загальну, розширення значення слова, метафора, метонімія тощо).
5. «Основи |
порівняльної граматики індогерманських мов» |
К. Бругмана й |
Б. Дельбрюка – третя узагальнювальна праця з |
індоєвропейської компаративістики. Аналіз праці.
22
6. Значення молодограматичного напряму в історії мовознавства.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
МОВОЗНАВСТВО НАПРИКІНЦІ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ
Тема 11
Нові мовознавчі напрями кінця ХІХ – початку ХХ ст.
1.Критика молодограматичної школи в мовознавстві.
2.Пошуки нового підходу до вивчення мови.
3.Соціологічний напрям у мовознавстві.
4.Неограматичний напрям у мовознавстві.
Додаткова література
1.Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию / Отв. Ред. С. Г. Бархударов: В 2 т. – М. изд-во АН
СССР, 1963.
2.Вандрієс Ж. Мова // Режим доступу: http://www.classes.ru/grammar/135.Zvegintsev/worddocuments/124. htm
3.Звегинцев В. А. Эстетический идеализм в языкознании.
К. Фосслер и его школа. М., 1956.
4.Крысин Л. П. И. А. Бодуэн де Куртенэ и отечественная социолингвистика // И. А. Бодуэн де Куртенэ. Ученый. Учитель. Личность: Доклады науч.-практ. Конф. «Лингвистическое наследие И. А. Бодуэн де Куртенэ на исходе ХХ столетия» / под ред. Т.М. Гртгорьевой. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 2000. –
С. 105 – 109.
5.Лафарг П. Язык и революция: Французский язык до и после революции / пер. С фр. А. А. Реформатского. – М.: Academia, 1930 // Режим доступу: http://kommunika.ru/?p=441
6.Фортунатов Ф.Ф. Избранніе труді: В 2 т . – М.: Госучпедгиз, 1956 – 1957.
23
7.Шухардт Г. Вещи и слова // Избранные статьи по языкознанию: Пер. с нем. / Ред., предисл. И примеч. Р. А. Будагова. – М.: Едиториал УРСС, 2000. – С. 23 – 55.
***
1. Критика молодограматичної школи в мовознавстві.
* Проблеми мовознавства у період межі століть. * Недоліки молодограматичної школи.
* Формування нових лінгвістичних шкіл і напрямів цього періоду.
2. Пошуки нового підходу до вивчення мови.
*Школа «слів і речей». Дослідження семантики. Загальнотеоретичні проблеми мовознавства у лінгвістичній діяльності Г. Шухардта. Учення про мовний розвиток. Теорія «мовної безперервності».
*Школа естетичного ідеалізму. Основні положення естетичної концепції мови Карла Фосслера – засновника Школи естетичного ідеалізму.
*Неолінгвістика. Погляди неолінгвістів на мову. Основний метод дослідження мови неолінгвістами (встановлення ізоглос).
3. Соціологічний напрям у мовознавстві.
*Передумови виникнення соціологічного напряму.
*Соціологічні погляди П. Лафарга в праці «Мова й революція»
*А. Мейє – основоположник соціологічного напряму.
*Типологія мовних змін А. Мейє (спонтанні зміни,
запозичення, субстрат).
*Загальнотеоретичні проблеми мовознавства, у тому числі й аналіз соціального функціонування мови в праці Ж. Вандрієса «Мова».
4. Неограматичний напрям у мовознавстві. 4.1. Казанська лінгвістична школа.
* Лінгвістична діяльність Бодуена де Куртене – основоположника Казанської лінгвістичної школи.
- Загальнотеоретичні погляди Б. де Куртене (учення про системність мови, учення про статику й динаміку, учення про причини мовних змін).
24
-Учення про фонему та морфему.
*Значення Казанської лінгвістичної школи в історії
мовознавства.
4.2. Московська лінгвістична школа.
* Лінгвістична діяльність П. Фортунатова – основоположника Московської лінгвістичної школи.
-Комапаративістські дослідження вченого.
-Учення про граматичну форму.
-Учення про граматичні класи слів.
-Морфологічна класифікація мов.
*Заслуги Московської лінгвістичної школи.
Тема 12
Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра
1.Ф. де Соссюр в історії мовознавства і
2.Ларингальна теорія Ф. де Соссюра.
3.«Курс загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра.
4.Значення лінгвістичної діяльності Ф. де Соссюра в історії мовознавства.
Додаткова література
1.Будагов Р. А. Ф. де Соссюр в разных концепциях ХХ в. // Портреты языковедов ХIХ – ХХ вв.: Из истории лингвистических учений – М.: Наука, 1988. – С. 177 – 209.
2.Зализняк А. А. О «Мемуаре» Ф. де Соссюра // Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию / Под ред. А. А. Холодовича. – М.:
Прогресс, 1977. – С. 289 – 301.
3.Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики // Соссюр Ф. де. Труды
по языкознанию / Под ред. А. А. Холодовича. – М.: Прогресс, 1977. – С. 31 – 274.
***
1. Ф. де Соссюр в історії мовознавства.
*Стан мовознавчої науки на початок ХХ ст.
*Шлях Ф. де Соссюра до лінгвістики.
25
2. Ларингальна теорія Ф. де Соссюра.
*«Мемуар про початкову систему голосних в індоєвропейських мовах» – перша науковіа розвідка Ф. де Соссюра.
*Системність мови – основа «Мемурів».
*Структура індоєвропейського кореня в «Мемуарах» Ф. де Соссюра.
*Ларингальна теорія Ф. де Соссюра та її підтвердження в хеттських пам᾽ятках через півстоліття.
3.«Курс загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра.
*Соссюрівські лінгвістичні антиномії.
*Протиставлення мова й мовлення, ознаки кожного явища. Поняття лінгвальної діяльності.
*Розмежування зовнішньої та внутрішньої лінгвістики.
*Синхронія та діахронія в ученні Ф. де Соссюра.
*Системний характер мови. Ознаки й докази системності мови. Два типи відношень між елементами мовної системи (синтагматичні й асоціативні (останні в сучасній лінгвістиці визначаються як парадигматичні) .
*Теорія лінгвістичного знака. Мова як знакова система. Властивості мовного знака.
*Учення про значущість мовного знака.
4. Значення лінгвістичної діяльності Ф. де Соссюра в історії мовознавства.
Тема 13
Структуралізм – провідний напрям
улінгвістиці 1920 – 1960 рр.
1.Виникнення структуралізму. Загальні риси структуральних шкіл.
2.Празький лінгвістичний гурток.
3.Копенгагенський структуралізм.
4.Американське мовознавство.
26
Додаткова література
1.Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики: Краткий очерк. – М: Просвещение, 1966. – 305 с.
2.Ахманова О. С. Глоссематика Луи Ельмслева как проявление упадка современного буржуазного языкознания // Вопросы языкознания, 1953. – № 3. – С. 25 – 47.
3.Белый В. В. Американская дескриптивная лингвистика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. – М.: Наука, 1977. – С. 158 – 203.
4.Булыгина Т. В. Пражская лингвистическая школа // Основные направления структурализма. – М.: Наука, 1964. – С. 46 – 126.
5.Звегинцев В. А. Глоссематика и лингвистика // Новое в лингвистике. Вып. 1. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960. – С. 229 – 234.
6.Кибрик А. Е. Э. Сепир и современное языкознание // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993. – С. 5 – 22.
7.Мельничук А.С. Глоссематика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. – М.: Наука, 1977. – С. 125 –158.
8.Пражский лингвистический кружок: Сборник статей. – М.: Прогресс, 1967. – 560 с.
9.Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993. – 656 с.
***
1. Виникнення структуралізму. Загальні риси структуральних шкіл.
*Структуралізм – новий мовознавчий напрям, який розглядає мову як чітко структуровану знакову систему і прагне до суворого (наближеного до математичних наук) формального її опису.
*Основні школи структуралізму та їх представники: Празька лінгвістична школа (функціональна лінгвістика); Копенгагенська
лінгвістична школа (глосематика); Аамериканський структуралізм (дескриптивізм).
* Загальні положення структуралізму.
27
*Періодизація структуралізму: ранній структуралізм (30-40-і р.
ХХст.), пізній структуралізм (50-70-ті р. ХХ ст.), постструктуралізм (60-ті рр. – кінець ХХ ст.).
2. Празька лінгвістична школа.
*Поняття мовної функції – важливе положення в концепції Празької лінгвістичної школи.
*Учення про актуальне членування речення. Вілем Матезіус – основоположник функціонального синтаксису. Засоби актуального членування речення.
*Створення фонології як лінгвістичної дисципліни. Праця М. С. Трубецького «Основи фонології». Поняття нейтралізації фонемних опозицій.
*Фонема як пучок диференційних ознак.
*Увчення про мовні опозиції.
*Типологічне вивчення мов представниками ПЛШ.
*Поняття мовного союзу.
3. Копенгагенська лінгвістична школа (глосематика), або Датський структуралізм.
*Л. Єльмслев – глава Копенгагенської лінгвістичної школи. Термін «глосематика» й поняття глоси.
*Своєрідне учення про мовний знак у концепції глосематиків.
*Розвиток соссюрівської антиномії «мова й мовлення» в концепції л. Єльмслева.
*Загальна оцінки глосематики.
4.Американський структуралізм
4.1. Американське мовознавство 1920-1930 рр. – І-й етап дескриптивної лінгвістики.
*Характерні риси американського мовознавства ХХ ст.
*Лінгвістичні погляди Ф. Бóаса.
*Загальнотеоретичні погляди Е. Сепіра.
*Теорія лінгвістичної відносності Б. Уорфа.
*Л. Блумфілд – основоположник дескриптивної лінгвістики.
4.2.Американське мовознавство кінця 1930 – 1950 рр. – ІІ-й етап дескриптивної лінгвістики.
*Послідовники Е. Сепіра та Л. Блумфілда. Дистрибутивний метод у мовознавстві.
28
* Криза дескриптивної лінгвістики. Розробка методики аналізу за безпосередніми складниками.
* Трансформаційний метод. Генеративна граматика Н. Хомського.
5. Досягнення й недоліки структуралізму.
29
Основна література
1.Алпатов В. М. История лингвистических учений. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 368 с.
2.Амирова Т. А. История языкознания: Учеб. пособие для студ.
высш. учеб. заведений / Т. А. Амирова, Б. А. Ольховиков, Ю. В. Рождественский; Под ред. С. Ф. Гончаренко. – 2-е изд.,
стер. – М.: Академия, 2005. – 672 с.
3.Березин Ф. М. История лингвистических учений. – М.: Высшая школа, 1984. – 319 с.
4.Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ – ХХ веков в очерках
иизвлечениях. – М.: Просвещение, 1964. – Ч.1. – 466 с.; 1965. – Ч. 2. – 495 с.
5.Кобилянський Б. В. Короткий огляд історії мовознавства. – К.: Радянська школа, 1964. – 154 с.
6.Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство. – К.:
Вища школа, 1985. – 215 с.
7.КодуховВ.И.Общееязыкознание.–М.:Высшаяшкола,1974.–304с.
8.КондрашовН.А.История |
лингвистических учений. – М.: |
Просвещение,1979.– 174с. |
|
9.КочерганМ.П.Загальнемовознавство.–К.:Академія,2008.– 464с.
10.Лоя Я. В. История лингвистических учений. – М.: Высшая школа, 1968. – 308 с.
11.Симашко Т. В. История лингвистических учений: античность,
средневековье: учеб. пособие для студентов вузов / Т. В. Симашко; Помор. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – Архангельск, 2001. – 215 с.
12. Шулежкова С. Г. История лингвистических учений: учеб. пособие / С. Г. Шулежкова. – 4-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2008. – 408 с.
30