2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.

Пожежі наносять суспільству великий матеріальний збиток і часто приводять до загибелі людей. Тому практично всі заходи, спрямовані на підвищення рівня пожежної безпеки промислових об'єктів, мають великий соціальний й економічний ефект. Під пожежно-профілактичними заходами розуміється комплекс організаційних заходів і технічних засобів (технічних рішень) , спрямованих на зменшення можливості пожежі або на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від нього. Визначення річного економічного ефекту засновано на зіставленні наведених витрат по базових і новому технічних рішеннях.

Методика розрахунку

1. Наведені витрати являють собою суму поточних витрат (собівартості) і капітальних вкладень, наведених до однакової розмірності відповідно з нормативом ефективності:

(2.63)

де В - наведені витрати на одиницю продукції (робіт), грн.;

С - собівартість одиниці продукції (робіт);

К - питомі капітальні, вкладення, грн.;

Е_Н - нормативний коефіцієнт капітальних вкладень.

2. Річний економічний ефект визначається за формулою:

(2.64)

де В₁ і В₂ - наведені витрати на одиницю продукції (робіт) за базовим й новим варіантами (якщо, наприклад, як базовий варіант приймається об'єкт без пожежного захисту, то В₁=0);

P₁ і Р₂ - частки відрахувань від балансової вартості на повне відновлення (реновацію) базового й нового технічного рішення (вони розраховуються як величини, зворотні термінам служби технічних рішень, що визначаються з урахуванням їх морального зношування);

И₁ і И₂ – річні експлуатаційні витрати при використанні порівнюваних варіантів рішення;

П₁ і П₂ - річні втрати народного господарства по базовому й новому варіантах;

- супутні капітальні вкладення по порівнюваних варіантах;

А₂ - обсяг впровадження - умовна одиниця; одиницею впровадження може бути будинок, захід, об'єкт, площа, що захищається або обсяг.

3. Втрати народного господарства базового варіанта визначаються таким чином:

(2.65)

де П_пр - річні прямі втрати від однієї пожежі, грн.;

П_непр. - річні непрямі втрати, грн.;

П_зт - річні втрати від загибелі людей або одержання ними тілесних ушкоджень, грн.;

f – імовірність виникнення пожежі (визначається за «Методикою визначення ймовірності виникнення пожежі у вузлі (елементі) об'єкту»;

f_З - імовірність загибелі людей

Під прямими втратами розуміється сума матеріального збитку, заподіяного пожежею.

Для базового варіанта прямі втрати визначаються по фактично заподіяному матеріальному збитку за період не менш, ніж 5 років.

До складу непрямих втрат П_непр. включаються: заробітна плата робітником за час простою; доплата робітникам вищої кваліфікації, притягнутим для ліквідації наслідків пожежі; оплата демонтажних робіт і робіт з розчищення й збирання будівельних конструкцій; втрати від зниження прибутку через недовипуск продукції; втрати частини з умовно - постійних витрат (цехові й загальнозаводські витрати); оплата штрафів за недопостачання продукції; капітальні вкладення на відновлення основних фондів.

У випадку загибелі людей або одержання ними тілесних ушкоджень у народногосподарські втрати включаються: виплата пенсії й допомоги у випадку втрати годувальника; виплата допомоги потерпілим при пожежі; вартість клінічного або санітарно - курортного лікування; оплата по тимчасовій непрацездатності.

4. Для нового варіанту втрати народного господарства П₂ визначається за формулою:

П₂ = П₁ / К_ЯК (2.66)

де К_ЯК – коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів, який визначається з виразу

(2.67)

де q₁ - відносний показник, що враховує ступінь вогнестійкості конструкції, споруди: q₁= C_В2 /C_В1, де C_В2 і C_В1 - ступінь вогнестійкості конструкції (будинку, спорудження) базового й нового варіантів, хв.;

q₂ - відносний показник, що враховує площу горіння: q₁ = П_ГОР.1 / П_ГОР.2

де П_ГОР.1 і П_ГОР.2 - площа горіння базового й нового варіантів, м2;

q₃ - відносний показник, що враховує час вільного горіння;

q₃= C_Г1 /C_Г2,, де C_Г1 і C_Г2, - час вільного горіння базового й нового варіантів, хв.;

q₄ - відносний показник, що враховує витрати вогнегасного засобу;

q₄= Р_ВЗ1 /Р_ВЗ2 де Р_ВЗ1 і Р_ВЗ2 - витрата вогнегасного засобу при гасінні базового й нового варіантів, кг/(м2 с);

n_q - число відносних показників.

5. При неможливості приведення варіантів у порівнянний вид економічний ефект від впровадження пожежно-профілактичних заходів визначається за формулою:

(2.68)

де П₁ - річні втрати народного господарства;

Е_Н - нормативний коефіцієнт капітальних вкладень;

К- питомі капітальні, вкладення, грн.;

А₂ - обсяг впровадження - умовна одиниця.