2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості

2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней

Перед користуванням біноклем необхідно ретельно установити його на рівні очей. Це досягається:

• за допомогою установки окулярів на чіткість зображення;

• за допомогою установки відстані між окулярами відповідно до відстані між зіницями очей.

Установка окулярів на чіткість зображення проводиться окремо для правого і лівого ока, тому що гострота зору часто буває різною.

Спочатку встановлюють правий окуляр для правого ока, для чого:

• вибирають на місцевості будь-який окремий предмет (не ближче 200 м) з правильними і чіткими обрисами;

• направляють на нього бінокль і, прикривши лівий об'єктив долонею лівої руки, спостерігають обома очима;

• правою рукою повертають праву окулярну трубку до того часу, поки зображення предмета й кутомірна сітка не стануть найбільш чіткими.

Потім роблять установку лівого окуляра для лівого ока, прикриваючи долонею правої руки правий об'єктив.

Для установки відстані між окулярами розводять зорові труби бінокля якнайдалі і, спостерігаючи у бінокль, направляють його на будь-який окремий предмет, що чітко виділяється на місцевості. Потім зближають труби до того часу, поки два поля зору не з’єднаються в одне чітко обкреслене коло.

Після такого пристосування бінокля до очей запам'ятовують установки на діоптрійних шкалах окулярів і на шкалі відстаней між окулярами, щоб надалі під час користування біноклем швидко налаштувати його по рівню очей, користаючись визначеними значеннями.

Якщо під час спостереження в бінокль очі сильно стомлюються, то необхідно насамперед перевірити правильність установки відстані між окулярами.

Тривале спостереження в бінокль стомлює очі, тому в нього не слід дивитися занадто довго. За необхідності тривалого спостереження за противником варто робити перерви, організувати змінне спостереження.

Перш ніж розпочати вивчення місцевості і пошуку цілей у бінокль, місцевість вивчають неозброєним оком і на ній намічають ділянки, обмежені предметами, що різко виділяються, після чого намічені ділянки послідовно вивчають у бінокль.

Під час спостереження варто надати біноклю стійке положення; для цього ціль треба поміщати в середину поля зору бінокля (біля перехрестя). При такому положенні бінокля зір менше стомлюється і зображення виходить найбільш чітким.

Для вимірювання кутових розмірів між двома точками місцевості суміщають один з довгих штрихів сітки бінокля з однією із точок і відраховують, на скільки поділок віддалена від неї інша точка; помноживши потім число поділок на їх величину, одержують величину кута між точками.

Якщо, наприклад, між точками 7 малих поділок сітки ціною кожне 0-05, то кутова відстань дорівнює 7 х 5 = 35 поділкам кутоміра. Якщо ж для вимірювання даного кута поділок сітки не вистачає, то вибирають на місцевості проміжні точки, що чітко виділяються, і кутові величини між ними виміряють, послідовно переміщаючи сітку бінокля, потім підсумовують всі отримані відліки (рис.2.17). Величини проміжків між штрихами сітки оцінюють окомірно.

Норматив 1. «Визначення дальності за допомогою бінокля»

Відмінно - 23 с., добре. - 25 с., задовільно - 30 с.

При цьому помилка не повинна перевищувати 5%Д, 10%Д, 30%Д.

Рисунок 2.17 – Вимірювання горизонтальних кутів

Норматив 5. «Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів за допомогою бінокля»

Часові характеристики, с		Відмінно	Добре	Задовільно
у межах сітки приладу	вдень	7	8	12
	вночі	10	15	20
за межами сітки приладу	вдень	23	25	30
	вночі	25	35	45