- •Вимоги до знань та вмінь
- •Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
- •Система контролю знань та умови складання іспиту
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
- •Модуль 1: країни азії, африки й латинської америки
- •Тема 1: утворення і розвиток китайської народної республіки лекція 1: китайська народна республіка
- •Семінар 1: китай у світовій цивілізації
- •Тема 2: японська імперія у світовій цивілізації лекція 2: японія традиційна і сучасна
- •Тема 3: кндр і республіка корея лекція 3: держави корейського півострова
- •Семінар 2: морські держави східної азії
- •Тема 4: країни індокитаю лекція 4: материкова південно-східна азія
- •Тема 5: острівна південно-східна азія лекція 5: острівні країни південно-східної азії на шляхах незалежного розвитку
- •Тема 6: країни південної азії на шляху незалежного розвитку лекція 6: республіка індія й ісламська республіка пакистан
- •Семінар 3: країни півострову індостан
- •Тема 7: країни середнього сходу лекція 7: турецька республіка й ісламська республіка іран як альтернативи суспільного розвитку
- •Тема 8: країни близького сходу лекція 8: близькосхідний регіон
- •Семінар 4: близькосхідний конфлікт
- •2. Особливості цивілізаційно-історичного розвитку Близькосхідного регіону.
- •Тема 9: країни північної африки
- •Тема 10: загальний огляд латинської америки
- •Тема 11: аргентинська республіка
- •Тема 12: республіка чилі
- •Тема 13: боліваріанська республіка венесуела лекція 13: венесуела від іспанського завоювання до поч. Ххi ст.
- •Семінар 7: внутрішня й зовнішня політика венесуели
- •Тема 14: республіка колумбія лекція 14: колумбія від іспанського завоювання до поч. Ххi ст.
- •Тема 15: федеративна республіка бразилія
- •Тема 16: республіка перу
- •Тема 17: центральна америка
- •Рекомендована література
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Тема 17
- •Тема 18
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра країнознавства
Укладачі:
професор В.І.Головченко
доктор політології П.М.Ігнатьєв
КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів 1-го курсу
спеціальності 6.030400 „Міжнародне право”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 1
від „31” cерпня 2011 р.
Директор Інституту міжнародних відносин
_______________________ В.В.Копійка
КИЇВ – 2011
Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”
Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв
Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв
Викладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв
Погоджено
з науково-методичною комісією
„____” _______________ 2011 р.
____________________________
Вступ
Дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності 6.030400 „Міжнародне право”. Викладається на І курсі в 1 семестрі у обсязі 144 години, з них лекцій - 40 год., семінарських занять - 14 год., самостійної роботи - 90 год. Закінчується заліком.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів; розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти планети, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань навчальної дисципліни:
- ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;
- вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;
- опанування критеріїв типології країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;
- формування в студентів уміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.
Предмет навчальної дисципліни включає географічне й геополітичне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного ладу й устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.
Вимоги до знань та вмінь
Студент повинен знати:
- понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;
- загальну структуру країнознавчих досліджень;
- друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;
- особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;
- країнознавчу типологію держав Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;
- геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;
- науково-практичні складові країнознавства.
Студент повинен вміти:
- добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
- будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
- орієнтуватися в політичних, правових, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
- використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;
- формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
- визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
- складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;
- готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;
- застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії;
- обстоювати активну громадянську позицію в питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою, Аргентиною та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
Нормативна навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і виступає базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Міжнародні відносини та світова політика”, „Міжнародна інформація”, „Правничі системи сучасності”, „Міжнародне публічне право”.
Система контролю знань та умови складання іспиту
Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з одного модуля.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Поточний контроль:
- якісна участь у дискусії на семінарському занятті (участь в усній дискусії,
підготовка реферату) – до 10 балів
за кожне заняття: 6 х 10 = 60 балів
- виконання модульної контрольної
роботи – до 20 балів за роботу: 1 х 20 = 20 балів
- виконання передбачених цією програмою двох індивідуальних завдань
самостійної роботи (на вибір студента з тематики) – до 10 балів
за кожне завдання: 2 х 10 = 20 балів
За результатами означених форм поточного контролю студент може
отримати протягом семестру до 100 балів
100-бальна шкала |
Оцінка за універсальною шкалою та шкалою Університету |
91-100 85-90 75-84 65-74 60-64 |
Зараховано |
1-59 |
Не зараховано |