1.3. Формування і розвиток музейної мережі в Ізраїлі з початку хх століття до наших днів.

Основи музейної справи в Ізраїлі були закладені на початку XX ст. В 1906 р. при школі Бецалель був заснований багатогалузевий (не лише художній) музей, в 1920-х рр. став самостійним (з 1965 р. - у складі Ізраїльського музею в Єрусалимі). У 1926 р. був закладений (відкритий на початку 1930-х рр.) Музей мистецтва в Тель-Авіві, в 1938 р. - Археологічний музей імені Рокфелера в Єрусалимі. У тому ж 1938 р. був відкритий перший сільський музей - художній музей в Ейн-Хароді, а в 1941 р. недалеко від нього (нині в міській смузі Афули) - Бет-штурман (історія і археологія району). Більшість музеїв, проте, були створені після проголошення Держави Ізраїль, і до кінця 1980-х рр. їх кількість (включаючи сільські) – приблизно становила 150.

Найвизначніші музеї зосереджені в найбільших містах країни і найбільш повні по географічному охопленню і тематиці. Такий, наприклад, Музей Ерець-Ізраель (заснований в 1958 р. під назвою Музейон ха-Арець) в Тель-Авіві-Яффі, що складається із понад десяти павільйонів в різних частинах міста (в основному - в Рамат-авіві), де багато представлені археологія, історія, нумізматика, мистецтва пластичні (у тому числі є павільйон скла), етнографія і фольклор, історія театру, а також наука і техніка країни. Це один з найповніших тель-авівських музеїв. Тут завжди багато відвідувачів, багато дітей. Музей організований як містечко, де окремі павільйони і інші об'єкти розкидані в просторому мальовничому парку. Сама назва показує, що музей (заснований в 1953 році) присвячений історії різних культур, що розвивалися на території Ерець-Ізраель.

В музеї є бібліотека, що налічує більше 30 тисяч книг на тему історії Эрец-Исраэль і єврейського народу. В цілому в музеї виставлені 103 тисячі експонатів, площа експозицій - 5660 квадратних метрів. Окрім постійної експозиції тут проводяться цікаві тимчасові виставки.

До Музею Ерець-Ізраель відносяться ще чотири музеї:

- Музей старовини Тель-Авіва-Яфи,

- Музей історії Тель-Авіва-Яфи,

- Палац незалежності - будівля, де в 1948 було проголошено державу Ізраїль,

- Музей театру.

У 1959 році Всесвітній єврейський конгесс прийняв рішення заснувати в Ізраїлі музей, присвячений історії єврейського розсіяння – Музей Діаспори. Музей відкрився в 1978 році після багаторічної підготовчої роботи і отримав ім'я доктора Нахума Гольдмана, першого президента ПОВІК.

При створенні музею була вироблена оригінальна концепція: тут не виставлені художні вироби або історичні експонати - творці постаралися створити загальну картину життя єврейського народу упродовж 2500 років у більш ніж 100 країнах. Постійна експозиція ділиться на декілька тематичних розділів: сім'я, громада, віра, творчість, побут і т. д.

Дві мети ставить перед собою Музей Діаспори : підтримка живої пам'яті єврейського життя в розсіянні і створення у молодого покоління ізраїльтян глибшого розуміння проблематики життя їх одноплемінників в діаспорі.

Делегації музейних працівників з багатьох країн, у тому числі з Лувру, приїжджають сюди для того, щоб познайомиться з найсучаснішою постановкою музейної справи, з новими перспективними ідеями. Під впливом розроблених творцями Музею Діаспори принципів організовані міський музей Берліна і музей історії англіканської церкви.

Музей Діаспори розташований в кампусі тель-авівського університету.

Особливістю більшості ізраїльських музеїв (на відміну від єврейських музеїв інших країн) є велика кількість археологічних матеріалів з Ерець-Ізраель доізраїльскої і ізраїльської епох, а також з сусідніх країн. Багаті колекціями музеї Єрусалиму. Наприклад, в Археологічному музеї імені Рокфелера є експонати від доби каменю до 1700 р. з розкопок (в основному проведених до 1948 р.) в Галілеї і на горі Кармел, в Ієрихоні, Шхемі, Лахіше і інших містах; велика колекція кераміки і скла. Багате археологічне відділення (імені С. Бронфмана) Ізраїльського музею ; у Храмі книги цього музею зберігаються більшість сувоїв Мертвого моря . Ряд місць археологічних розкопок в Єрусалимі також перетворені на свого роду музеї просто неба. Два павільйони Музею Ерець-Ізраель присвячені археології і історії, в основному стародавньому населенню території району Тель-Авіва-Яфи (у тому числі філістимлянам); у Рамат-авіві павільйон поруч з руїнами філістимлянського храму в Тель-Касила (неподалік знаходиться і павільйон нумізматики), в Старій Яфі - Музей старовини Тель-Авіва-Яфи, де частина розкопок також відкрита для огляду. У Хайфі археологічні знахідки є в Музеї стородавнього мистецтва (Музейон ле-оманут атика, з 1948 р.); своєрідний Археологічний музей злаків ("Осеф Дагон", з 1955 р.). Значне археологічне відділення музею Негева (Музейон ха-Негев) у Беєр-Шеві, Музей старовини діє в Тверії. Ряд місцевих музеїв відкритий при археологічних заповідниках і місцях розкопок , таких, як Масада, Ейн-Геді, Арад, Авдат, Дан (у кибуці Дан), Хацор (у кибуці Аелет-ха-Шахар), Мегідо, Кесарія (у кибуці Сдот-ям), Бет-Шеарим, Бет-Шеан (у кибуці Нар-Давид - Ган ха-Шлоша), Кацрин і інші райони Голанів , поселення епохи Першого храму біля Беєр-Шеви і багато інших. Музейними пам'ятками є руїни ряду стародавніх синагог, особливо в Галілеї. Багато місцевих музеїв почали формуватися з випадково виявлених археологічних знахідок (при оранці і т. п.).

Отож необхідним є коротке висвітленя історії археологічних досліджень в Ізраїлі.

Початок археологічних досліджень в Ерець-Ізраель відноситься до другої половини ХІХ ст. Перші розкопки, в сучасному значенні цього слова, провадив француз Л. Ф. де Сольсі. У 1865 р. був заснований Фонд вивчення Палестини, і в 1872-78 рр. були проведені великі археологічні розвідки в "Західній Палестині". Вже в 1867 р. англієць Чарлз Уоррен провів розкопки в Єрусалимі; особливо важливі його дослідження біля Храмової гори. Фліндерс Петрі провадить в 1890 році розкопки на півдні країни і встановлює уперше послідовність культурних шарів і відмінні риси кераміки кожного шару.

Допоки Ерець-Ізраель знаходилася під турецькою владою, археологічні дослідження в ній проводилися майже виключно неєвреями. Після того, як вона перетворилася на англійську підмандатну територію і особливо після створення Єврейського університету в Єрусалимі (1925) і Департаменту старовини, з'являються на сцені євреї-археологи. Велику роботу по розкриттю археологічних пам'ятників доісторичних епох проводив впродовж багатьох років М. Штекеліс; пам'ятники перших століть н. е. виявили Б. Мазар (Майзлер) в некрополі Бет-Шеарима, Н. Авігад в могильних склепах Кідронської галявини і в Єрусалимі і Е. Л. Сукеник - в руїнах стародавніх синагог в Хамат-Гадері і в Бет-Альфі.

Сукеник провів також розкопки стародавньої Самарії і поховань епохи енеоліту (халколіту) поряд з Хадерою і разом з Л. А. Майером, фахівцем з арабської археології, простежив лінію третьої стіни Єрусалиму кінця періоду Другого храму. Він же перший встановив важливе значення рукописів Мертвого моря. У цій області успішно продовжив почату ним роботу його син Ігаель Ядин, що прославився окрім того розкопками Хацора, Масади і печер Іудейської пустелі. У одній з цих печер П. Бар-Адон виявив клад художніх бронзових виробів періоду енеоліту. Історично важливе археологічне розвідувальне дослідження Заіорданьья провів Нелсон Глюк; він був одним з піонерів вивчення набатейских пам'ятників і кераміки.

Із створенням Держави Ізраїль (1948) значно розширилася діяльність в області археології і з'явилася плеяда нових учених-археологів : М. Аві-Іона, фахівець з класичного мистецтва, що провів розкопки в Кесарії і в набатейському місті Авдате, розкопки, продовжені потім А. Негевом, що розкрило пізніше і інші набатейские міста Негева; Ш. Ейвин (Тель-Гат), М. Дотан (Ашдод), І. Ахароні (Арад, Беєр-Шева), А. Біран (Тель-Дан), Я. Каплан (Яфа); Рут Аміран (1914-2005) і Труда Дотан (народилася в 1922 р.) - перші жінки-археологи, що керували розкопками у багатьох місцях і що видали : перша - узагальнюючу працю по періодизації кераміки доеліністичного періоду, а друга - книгу про філістимлянську кераміку.

Окрім Ізраїльського музею в Єрусалимі з його великим археологічним відділом, Археологічного музею імені Рокфеллера і Музейону Ха-Арец (Музей Ерець-Ізраель) в Тель-Авіві є місцеві археологічні музеї меншого масштабу у багатьох містах і навіть селищах, знахідки археологів-любителів, що складають часто знахідки, виявлені в околицях міст і селищ.

Об'єм і кількість розкопок в Ізраїлі постійно зростають; розкопки охоплюють усі райони країни і різні епохи, від первісної до періоду володарювання хрестоносців. Так, в 1993 р. було зроблено сто регулярних і сто тридцять "охоронних" розкопок, що здійснюються для ідентифікації об'єктів, відкритих в процесі будівництва. Цікавість до минулого Святої Землі постійно притягує закордонні експедиції, а також добровольців - як місцевих, так і зарубіжних. На розкопках зайнята велика кількість ізраїльських археологів - фахівців нового покоління, серед них - І. Цафрір, Е. Нецер, А. Бен-Тор, Е. Штерн, І. Маген, І. Хіршфельд, В. Цафіріс, А. Клонер і інші, археологи-підводники А. Галілі, І. Шарвіт, А. Дахарі, А. Рабан. На початку 1990-х рр. в роботу включилися археологи-репатріанти, у тому числі з країн СНД.

Деякі розкопки притягають туристів; проводяться роботи по консервації і реставрації об'єктів під керівництвом і спостереженням археологів.

Археологам в Ізраїлі доводиться долати запеклий опір украй ортодоксальних кругів всяким розкопкам, які можуть зачепити стародавні поховання.

У деяких приморських кібуцах (Мааган-Міхаель, Нахшолім) діють музеї морської (підводної) археології. Історії мореплавства (і ряду інших аспектів) присвячений Морський музей (Ха-Музейонха-ями) в Хайфі. Разом з історико-археологічними музеями, ряд музеїв представляє пізнішу історію Ерець-Ізраель, приділяючи увагу також етнографії і фольклору різних громад і окремих районів країни. Це такі музеї: Музей історії Єрусалиму (Музейон ле-толдот Ієрушалаім в так званій Вежі Давида), "Двір старого ішува" ("Хацор ха-ішув ха-яшан", з 1976 р.) в єврейському кварталі Старого міста Єрусалиму і інші. Нова історія Тель-Авіва-Яфи відбита в декількох павільйонах (відділеннях) Музею Ерец-Ізраель в центрі Тель-Авіва (Музею історії Тель-Авіва-Яфи, в Палаці Незалежності). Міський музей Акко включає підземелля замку хрестоносців, в'язницю часів британського мандату і інші історичні будівлі.

Є ряд музеїв, присвячених подіям періоду становлення Держави Ізраїль (наприклад, музей Тель-Хай), окремим рухам, таким, як хома у-мігдал (у кібуцах Ханіта, Ндр-Давід), і військовим організаціям, наприклад, Хагане, з якої виросла Армія оборони Ізраїлю (Цахал), присвячені музеї в Тель-Авіві і в Нетанії; Іргун цваі леумі і Лохамей херут Ізраель - два музеї в Тель-Авіві. Музей військово-морського флоту та імміграції діє в Хайфі.

Відкритий ряд музеїв (іноді - музеїв-квартир), присвячених видатним громадським і політичним лідерам, наприклад, Музей Т. Герцля (Музейон Херцел) в Єрусалимі, Будинок Д. Бен-Гуріона і Музей В. Жаботинського в Тель-Авіві, Будинок Х. Вейцмана (Бет-Вейцман) в Реховоті, а також діячам культури ішува, наприклад, Будинок Х. Н. Бялика (Бет-Бялик) в Тель-Авіві, Будинок Ш. Аша у Бат-Ямі і багато інших.

У Ізраїлі існують і музеї, присвячені історії і культурі євреїв інших країн. Деякі з них висвітлюють життя громад окремих країн (наприклад, Угорщини, Іраку, Італії) або областей (наприклад, Волині). У 1978 р. на території Тель-авівського університету створений Музей єврейської діаспори (Бет ха-тфуцот), що експонує в основному макети і фотоматеріали. Обрядові предмети іудаїзму (наявні також у багатьох археологічних, історичних, етнографічних і художніх музеях) багато представлені в музеї імені сера Айзека і леді Вольфсо у будівлі Хехал Шломо в Єрусалимі (з 1958 р.). Музей книгодрукування в Цфаті відбиває історію друкарської справи в Ерец-Ізраель.

Музей Біблії (Музейон Ха-Танах, з 1985 р.) є в Цфаті. Християнський (папський) Музей Біблії діє в Єрусалимі. Біля мечеті Ал-Акса на Храмовой горі відкритий Музей ісламу, що належить мусульманській общині. Значні колекції музеїв Ізраїлю в області пластичних мистецтв; багато представлена творчість художників-євреїв, що живуть в Ізраїлі. Так, Ізраїльський музей в Єрусалимі включив скарби першого в країні музею Бецалель, а пізніше і "Сад скульптури" і став найбільшим художнім музеєм Держави Ізраїль. Меморіал Л. А. Майера в Єрусалимі включає Музей мистецтва ісламу (Мехон ле-оманут ха-іслам; заснований в 1970 р., відкритий в 1974 р.). Музей мистецтва в Тель-Авіві був заснований М. Дізенгофом в його будинку в 1931-32 рр. і переведений в нову будівлю в 1971 р.; музею належить і Павільйон Олени Рубінштейн, відкритий в 1958 р. Разом з постійними колекціями (в основному живопис і скульптура нового часу), в цьому музеї і в Павільйоні проводяться тимчасові виставки. У Хайфі діють Музей стародавнього мистецтва, Музей сучасного мистецтва (Музейон ле-оманут хадаша, з 1951 р.), Музей мистецтва Японії (Музейон Тікотін ле-оманут Япан, з 1961 р.), Музей імені Мане-Каца, а також так званий Бет-Шагал для тимчасових виставок [13].

Перший в країні сільський музей - Мішкан ле-оманут в кібуці Ейн-Харод - заснований в 1938 р. художником Х. Атаром, в 1948 р. музей був переведений в спеціально побудовану для нього будівлю, а після смерті засновника названий його ім'ям. У музеї представлений живопис і скульптура багатьох країн світу, у тому числі твори єврейських художників з Польщі, Німеччини, Нідерландів, Франції і США, а також колекції іудаїки. В "селищі художників" Эйн-ход з 1983 р. відкритий музей імені М. Янко, де зібрані картини цього художника і інших представників дадаїзму [ 5, 57].

Місцеві музеї мистецтва є також в Рамат-Гані, Герцлі, Холоні, Бєєр-Шеве, Дімоні і інших містах, а також в кібуцах (наприклад, Музей східного мистецтва імені В. Ізраеля, кібуц Ха-Зореа). Художні відділення діють і у багатьох загальних міських і сільських музеях (наприклад, Міський музей Бат-яма імені Д. Бен-Арі). У багатьох пунктах країни є музеї (іноді музеї-квартири), присвячені окремим єврейським художникам, наприклад, Будинок Ганни Тихої і Будинок Д. Паломбо в Єрусалимі, І. Рибалки (Бет-Рибак) у Бат-Ямі, Будинок Р. Рубіна (Бет-Реувен) в Тель-Авіві, Э. Гліценштейна (1870-1942) в Цфаті.

В усіх великих містах Ізраїлю є і художні галереї, де виставки поєднуються з розпродажем експонатів.

Зважаючи на надзвичайну різноманітність природи Ерець-Ізраель і багатства її флори і фауни великий інтерес представляють і музеї природознавства країни, де зазвичай також представлені палеонтологія і антропологія доісторичної людини. Значні колекції Музею природи (Музейон ха-тева, з 1962 р.) в Єрусалимі, де є експонати з багатьох країн світу. Музеї історії природознавства діють також в Хайфі, в Дганії Алеф (музей імені А. Д. Гордона), в кибуці Дан (Бет-Усішкін, при заповіднику Хула). Музей "Людина і тваринний світ" (Музейон ха-адам ве-ха-хай) в Рамат-Гані розташована в Національному парку при великому сафарі (зоопарк-заповідник, куди входить і колишній зоопарк Тель-Авіва). Своєрідним "живим музеєм" можна вважати і так званий Біблейський зоопарк (Ган ха-хайот ха-Танахі) в Єрусалимі, де зібрані види тварин, що згадуються в Біблії.

У Ейлаті є морський музей - один з найбагатших у світі в сфері підводного життя субтропіків : музей поєднується тут з океанаріумом, а також з підводною обсерваторією. У Хайфі, в старій будівлі Техніона, діє Національний музей науки, планування і технології (Ха-Музейон ха-леумі ле-мада, з 1983 р.).

Ізраїль не тільки на території власної країни розвиває музейну справу, а й бере участь у міжнародному музейному житті. Яскрави прикладом цього є Асоціація Музеїв ICOM Ізраїль

Асоціація Музеїв і Ізраїлю ICOM - зареєстрована неприбуткова організація (за ізраїльським Законом Асоціацій), головними цілями якої є:

- сприяти взаємодії і співпраці між музеями і спеціалістами музейної справи в Ізраїлі.

- організувати діяльність для професійних відділень, заснованих на музеєзнавчих темах, які визначаються ICOM в Парижі(Міжнародна Рада Музеїв). Відділення незалежні, але водночас дотримуються принципів Міжнародних Комітетів ICOM, і підтримують тісне спілкування з Асоціацією.

- гарантувати професійне просування персоналу музею, організовуючи професійні конференції, надаючи стипендії і ученість, видаючи корисну інформацію і статті відносно пов'язаних з музеєм тем, і т.п.

Музейна справа в Ізраїлі продовжує розвиватися. Майже щороку відкриваються нові, хоч би невеликі музеї [10, c.16- 21].

Тож ми можемо виділити мережу музеїв Ізраїлю. Це багатогалузеві, археологічні, художні, історичні, меморіальні, релігійні, природознавчі музеї. Виділяються музеї сільські і міські. Національних музеїв в Ізраїлі лише двоє: Національний Морський Музей і Національний Музей Науки, Планування і Технології. Музеї при університетах слугують науковими лабораторіями для студентів і викладачів. Музейна справа в Ізраїлі продовжує розвиватися в наш час. Майже щороку відкриваються нові, хоч би невеликі музеї [http://ifory.narod.ru/israel.htm].

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ.

Туризм в Ізраїлі одна з важливих складових бюджету країни. Туристична галузь економіки обслуговує як ізраїльтян, так і іноземних гостей. Історичні реліквії, прекрасні пляжі чотирьох морів, лікувальні курорти і багато що інше роблять туризм в Ізраїль привабливим для багатьох туристів. У 2009 році країну відвідали більше 3-х мільйонів туристів.

Історія Ізраїлю настільки тривала і різноманітна, що важко знайти яке-небудь місце, долину або місто, які не були б пов'язані з якоюсь важливою подією, не зберігали б пам'ять про Древній Ізраїль часів Мойсея, Соломона або Давида, про епоху римського або арабського володарювання, про діяння Христа і знятих апостолів, про походи лицарів-хрестоносців, про візантійський пануванні

Туристична індустрія Ізраїлю завжди славилася розвиненою інфраструктурою, висококласним обслуговуванням, ретельно продуманою культурною програмою і індивідуальним підходом до кожного. Сьогодні Ізраїль може запропонувати туристам з усього світу і сонячні пляжі, і барвисті коралові рифи, і можливість побачити культурні і історичні пам'ятники. Ніхто не залишиться без уваги : ні прихильники екстремального туризму, ні любителі самоти на лоні природи.

На сьогодні найбільший потенціал для розвитку туризму в Ізраїлі представляє російський ринок. Проте ізраїльським напрямом стали все більше цікавитися багато європейських туроператорів, які раніше орієнтували своїх клієнтів на західні курорти. Це зайвий раз підтверджує правоту вибору прозорливих бізнесменів Ізраїлю, що вкладають капітал в розвиток туристичної індустрії своєї країни.

По числу пам'яток на одиницю площі Ізраїль, мабуть, не має собі рівних. Передусім це пам'ятники зародження і ранньої історії трьох світових релігій - іудаїзму, християнства і мусульманства. Багато музеїв, в т.ч. Музей Ізраїлю в Єрусалимі, в який входять Музей витончених мистецтв, іудаіки і етнографії "Бецалель", Тель-Авівський музей мистецтв та ін. Є будівлі ІІ ст. до н.е. в Яфі, залишки міста ІХ ст. до н.е. біля Себастії, "місто хрестоносців" в Ако, місто дитинства і юності Ісуса Христа Назарет і Віфлеєм, де він народився. Найзнаменитіші синагоги Єрусалиму - Хурва і Рамбам.

В 2010 році Міжвідомчий комітет з внутрішніх справ і служб Ізраїлю схвалив Національний план про туризм, підготовлений Міністерством туризму спільно з Національним комітетом з планування і будівництва. На його розробку пішло 12 років [5, 7]

Особлива увага в новій програмі приділяється готельній діяльності, збереженню земельного фонду в туристичних цілях без збитку для екології і ландшафтів, а також турботі про культурно-історичні цінності.

Також розглядаються питання розвитку туристичноЇ галузі в найбільш затребуваних у мандрівників містах і будівництва туристичних комплексів на березі Мертвого моря і в Эйлаті. Крім того, планом визначена мінімально необхідна кількість готельних номерів в Єрусалимі і Тель-Авіві і переважне право на розташування готелів.

Говорячи про тенденції розвитку туризму в Ізраїлі, необхідно відмітити, що туристичний потік сюди значно скоротився в результаті загострення арабо-ізраїльського конфлікту.

Незважаючи на це в Ізраїлі широку популярність отримали наступні види туризму : оздоровчий, спортивний, агротуризм, релігійний бізнес-туризм.

Завдяки невеликим відстаням кожен турист може відвідати величезну кількість різноманітних пам'яток і історичних пам'ятників. У Ізраїлі за одну годину можна потрапити з сучасного міста в пустелю, а з рівнинної місцевості - в гірську. Різні міста і курорти можуть служити зручною стартовою базою для подорожей по країні.

Історія Ізраїлю настільки тривала і різноманітна, що важко знайти яке-небудь місце, долину або місто, які не були б пов'язані з якоюсь важливою подією, не зберігали б пам'ять про Древній Ізраїль часів Мойсея, Соломона або Давида, про епоху римського або арабського володарювання, про діяння Христа і знятих апостолів, про походи лицарів-хрестоносців, про візантійський пануванні. [http://www.jewish.ru]