- •Тема 1. Предмет теорії міжнародних відносин
- •Тема 2. Формування соціально-політичної думки з проблематики міжнародних відносин
- •Тема 3. Сучасні теорії і концептуальні основи міжнародних відносин
- •Тема 4. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •Тема 5. Учасники міжнародних відносин: їхні ресурси, цілі та засоби
- •Тема 1. Предмет теорії міжнародних відносин
- •1. Поняття, зміст і критерії міжнародних відносин.
- •2. Сутність, цілі та функції міжнародної політики.
- •3. Специфіка предметного поля і проблема інституціоналізації науки про міжнародні відносини.
- •4. Проблема законів у cфepi міжнародних відносин: закон -- закономірність -- тимчасові правила.
- •5. Поняття та зміст основних закономірностей і тенденцій розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •Тема 2. Формування соціально-політичної думки з проблематики міжнародних відносин
- •1. Класичний або традиційний напрям політичної думки з проблем зовнішньої політики і міжнародних відносин.
- •2. Теорія політичної рівноваги як різновидність традиційної парадигми.
- •3. Ідеалістичний напрям в історії розвитку суспільно-політичної думки з міжнародної проблематики.
- •4. Погляди представників марксистської парадигми на міжнародні відносини.
- •Тема 3. Сучасні теорії і концептуальні основи міжнародних відносин
- •1. Проблема класифікації сучасних теорій міжнародних відносин.
- •2. Політичний ідеалізм у науці про міжнародні відносини.
- •3. Політичний реалізм г. Моргентау та р. Арона.
- •4. Модернізм або "науковий" напрям в аналізі міжнародних відносин.
- •5. Транснаціоналізм: причини виникнення, зміст, різновиди.
- •6. Неомарксистська концепція міжнародних відносин.
- •7. Школа неореалізму в Теорії Міжнародних Відносин.
- •8. Соціологія міжнародних відносин. Французька соціологічна школа.
- •9. Основні напрямки дослідження міжнародних відносин після закінчення "холодної війни".
- •Тема 4. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •1. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин.
- •2. Типи, структура, закони функціонування і трансформації міжнародних систем.
- •3. Поняття, різновиди й основні компоненти середовища міжнародних відносин.
- •4. Соціальне середовище глобальної системи міжнародних відносин.
- •5. Позасоціальне міжнародне середовище. Роль геополітики в Теорії міжнародних відносин.
- •6. Міжнародна система і міжнародний порядок. Особливості світопорядку в сучасних умовах.
- •7. Поняття міжнародного порядку (продовження до пит. 6).
- •8. Історичні типи міжнародного порядку.
- •9. Повоєнний міжнародний порядок.
- •10. Особливості сучасного етапу міжнародного порядку.
- •Тема 5. Учасники міжнародних відносин: їхні ресурси, цілі та засоби
- •1. Зміст понять "актор", "учасник" міжнародних відносин.
- •2. Держава як центральний міжнародний актор.
- •3. Недержавні учасники міжнародних відносин.
- •4. Цілі та засоби в міжнародних відносинах.
- •5. Сила як засіб міжнародних акторів. Елементи сили.
- •6. Розмежування політичної науки і мв та його наслідки.
- •7. Історичні підстави державно-центристської моделі мв.
- •8. Еволюція міжнародних відносин і державно-центристський підхід.
- •9. Зростаюче розмаїття акторів міжнародних відносин.
- •Тема 6. Національні інтереси і проблема співвідношення національної та міжнародної безпеки
- •1. Поняття "національна безпека", "національний інтерес" і "міжнародна безпека" в тmb.
- •2. Система і структура національної і міжнародної безпеки в сучасному світі.
- •3. Проблеми безпеки: теоретичні дискусії й інституціональний контекст.
- •4. Дискурси про міжнародний порядок і професіонали безпеки.
- •5. Поле безпеки і його трансформації.
- •Тема 7. Проблема правового регулювання мв
- •1. Міжнародне право як юридична база системи міжнародних відносин. Принципи міжнародного права.
- •2. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах.
- •Тема 8. Етичний вимір міжнародних відносин
- •1. Різноманіття трактувань міжнародної моралі.
- •2. Основні імперативи міжнародної моралі.
- •3. Про дієвість моральних норм у міжнародних відношеннях.
- •Тема 9. Епістемологія і методи досліджень теорії міжнародних відносин
- •1. Поняття "методу" і "методології".
- •2. Методика, методологія і методи дослідження в тмв.
- •3. Роль прикладного аналізу мв у системі сучасного наукового знання.
- •4. Базові методики прикладного аналізу мв.
- •5. Вивчення міжнародних відносин з позицій прикладного моделювання.
- •6. Застосування арифметичних засобів як самостійна проблема прикладного вивчення міжнародних відносин.
- •Тема 10. Конфлікти і співробітництво у міжнародних відносинах
- •1. Основні підходи до дослідження міжнародних конфліктів.
- •2. Зміст і форми міжнародного співробітництва.
3. Специфіка предметного поля і проблема інституціоналізації науки про міжнародні відносини.
ТMB як наука і навчальна дисципліна має багато спільного у плані досліджуваної проблематики і предметного поля з історією, політичною географією, міжнародною економікою, міжнародним правом, основами дипломатії, соціологією політики й особливо з політологією. Зокрема, сучасний дослідник М. Гуннель навіть підкреслив: "Основним предметом науки про міжнародні відносини є владні відносини... Її предмет співпадає з предметом політичної науки... Різне лише географічне поле". На нашу думку, з подібним твердженням можна погодитися тільки частково. А для цього важливо спробувати чітко визначити або хоча б окреслити предмет, коло основних питань, які вивчає наука про міжнародні відносини. Про існування такого предмета свідчить наявність цілого ряду проблем, сутність яких, при всьому багатстві взаємозв'язаного і взаємозалежного світу, не зводиться до внутрішньополітичних відносин, а має власну динаміку, дихає власним життям. Признаючи, що задовільного вирішення питання про те, як висловити цю сутність, поки не знайдено, не варто забувати, що мова йде про різні види політичної діяльності, що використовують різні засоби (наприклад: армія, військова стратегія і дипломатія в зовнішній політиці; поліція, державне право і податки - у внутрішній), мають різні можливості (якщо політика - сфера ризикованої діяльності, то в зовнішній і міжнародної політика ступінь ризику незмірно більш висока, чим у внутрішньої); здійснюються в різних середовищах (у міжнародних відносинах, які є середовищем зовнішньополітичної діяльності, немає монополії нелегитимного насильства: відповідні акції ООН далеко не спірні і легітимні по більшій частині лише для обмеженого кола членів міжнародного співтовариства).
От чому центральні поняття політології (наприклад такі, як "політична влада", "політичний процес", "політичний режим", "громадянське суспільство" і т.п.) мають специфічне значення в застосуванні до зовнішньої (міжнародного) політики, формуючи своє, відносно автономне предметне поле.
Насамперед зрозуміло, що ТMB спрямована на дослідження проблематики, яка в цілому стосується сфери міжнародної політики взагалі та зовнішньої політики держав зокрема. Мова йде про осмислення цілісного розуміння і підходу до міжнародного життя. Тільки в цьому випадку можна визначити ТMB як таку, що шукає вирішальні фактори, важелі та механізми взаємин між державами як політичними інституціями та знаходить у цих взаєминах закономірності й випадковості. З цієї точки зору, безумовно, предмет ТMB складає діяльність держав на міжнародній арені, серцевиною якої є техніка і теорія дипломатії.
Однак, так як поняття "міжнародні відносини" і "міжнародна політика" включають взаємодію не тільки держав, але й інших суб'єктів світового співтовариства, то діяльність цих акторів (серед них особливо вагому роль відіграють міжнародні організації різного масштабу і спрямування) також входить у предметне поле ТMB.
Предмет ТMB включає в себе також проблему методів аналізу зовнішньополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності, дослідження змісту основних зовнішньополітичних доктрин і концепцій. Особливо важливо включення в предметне поле науки й навчальної дисципліни міжнародних відносин вивчення понять "міжнародної системи" і "міжнародного порядку". В цьому плані виховання й підготовка теоретиків і практиків зовнішньої політики та міжнародних відносин грунтується на розумінні провідної тенденції сучасної міжнародної політики. Вона полягає у подоланні конфліктно-конфронтаційного стилю і поступовому переході до глобального співробітництва. Дослідження цієї тенденції, а значить місця та ролі конфліктів і співробітництва у міжнародних відносинах - ще одна важлива складова предмету ТМВ.
Розроблювані в рамках предметного поля науки про міжнародні відносини численні поняття і категорії -- "міжнародна політика", "світовий політичний процес", "геополітика", "плюралізм суверенітетів". "баланс сил", "дипломатія", "стратегія", "переговорний процес", "національний інтерес" і багато інших -- уже збагатили інші науки та навчальні дисципліни. Особливо успішно багато подібних понять використовуються політологією при дослідженні внутрішньополітичних процесів, для аналізу внутрішньополітичних проблем. Це ще один доказ того, що ТMB постала як відносно автономна політична дисципліна, яка має свій власний предмет дослідження.
Даний факт підтверджується і такими важливими ознаками як наявність низки спеціалізованих журналів (тільки в Україні та Росії -- "Політика і час", "Международная жизнь", "Мировая экономика и международные отношения"); існування міжнародного наукового співтовариства, яке об'єднує аналітиків, теоретиків і практиків у галузі міжнародних відносин; включення ТMB до навчальних планів вищих навчальних закладів як невід'ємної частини форми та змісту вищої освіти.
У цілому мова йде про відносно молоду науку і навчальну дисципліну, хоча спроби систематизувати міжнародні взаємини сягають давнини (прикладом одного з перших досліджень у цій галузі може служити праця грецького історика Фукідіда "Історія Пелопонеської війни", яка з'явилася ще у V ст. до н.е.). Процес реального конституювання науки про міжнародні відносини як відносно самостійної дисципліни розпочинається тільки в 40-х рр. нашого століття. Якщо до цього додати, що політичні взаємодії, в тому числі й на міжнародній арені, які вивчає ТMB, є об'єктом інших дисциплін, зокрема політології, то стає зрозуміло -- говорити про остаточну інституціоналізацію науки про міжнародні відносини з точки зору її завершеності не доводиться. Розробка проблем, які стосуються самостійного теоретичного статусу науки про міжнародні відносини, буде процесом тривалим. При цьому ТMB, через спільність об'єкту своєї дисципліни, буде мати багато схожого насамперед з політологією міжнародних відносин і соціологією міжнародних відносин. Недаремно, виходячи з основних тенденцій світового розвитку, соціолог Дж. Грум вважає, що сучасне "покликання науки міжнародних відносин полягає у створенні політичної соціології глобального суспільства".