Тема 2 :
1. Соціально-економічна суть інвестицій
Теорії інвестицій пройшли тривалий шлях еволюції: від епохи меркантилізму до неоліберальних інвестиційних теорій у XX ст. У XV ст. Європа потерпала від недостатньої кількості грошей — золота та срібла, які були еквівалентом товарної маси, що пересувалася з країни в країну, і водночас грошовою формою промислового та торгового капіталів.
Меркантилізм |
теорія інвестицій раннього меркантилізму - вважали, що єдиний засіб збагачення країни - це реальні гроші (сфера обігу), які одночасно були й основою як для розвитку виробництва, так і для збільшення обсягів торгівлі теорія інвестицій пізнього меркантилізму - перебільшення ролі грошей. Це пов’язувалось із розумінням товарної природи економічного добробуту країни: увіз товарів до країни означав відплив грошей, а їхній вивіз — приплив. Найважливішим стає заохочення виробництва товарів, розвиток великого виробництва. Кошти на розвиток мають поступати із внутрішніх джерел (капіталізація доходів, отриманих в сільському господарстві) та від зовнішньої торгівлі |
Класична школа |
класичні підходи в працях В. Петті та П. Буагільбера – джерелом інвестицій є прибуток, який залежить від величини заробітної плати та розмірів ренти. Щоб забезпечити значні обсяги інвестицій, заробітну плату слід звести до мінімуму. Це уможливить залучення до праці більшої кількості робітників, а високі прибутки дадуть змогу капіталістам розширювати виробництво теорії французької школи фізіократів – інвестиції – це необхідні для виробництва витрати, які визначають вартість товарів. Представлені у грошовому вираженні інвестиції поділяються на основний і оборотний капітал і відшкодовуються в ціні товару; справжнє збагачення країни пов’язане з інвестиціями в сільське господарство англійська класична школа - економічне зростання пов’язане із нагромадженням капіталу. Для забезпечення економічного прогресу суспільства слід максимізувати норму чистих інвестицій, тобто різницю між тими видами діяльності, які мають своїм результатом нагромадження капіталу, і тими, що обслуговують домашні господарства |
США |
інвестиційна теорія США джерелами інвестицій можуть стати прибутки торгової буржуазії, доходи від зовнішньої торгівлі, фермерських господарств, спекулятивних операцій з землею. Зовнішні інвестиції розглядаються у контексті зовнішньої торгівлі і протекціоністського захисту вітчизняних капіталів від конкуренції, стримування експорту капіталів, а також створення умов для залучення іноземних капіталів. Держава не повинна залишатися осторонь інвестиційних процесів |
Німеччина |
інвестиційна теорія Німеччини держава бере участь у процесах інвестування шляхом визначення стратегії розвитку, визначення пріоритетних галузей, навколо яких розвиватимуться супутні виробництва, створення кредитно-банківської системи з метою акумулювання коштів для державних та приватних інвестицій |
К. Маркс |
концепція капіталістичного нагромадження - інвестування за умов капіталізму зумовлює розшарування суспільства, збагачення одних за рахунок інших, сприяє протистоянню суспільних класів, породжує глибокий нерозв’язний соціальний конфлікт. Згідно теорії Маркса джерелом доходів є праця, в створенні нової вартості бере участь лише один фактор – робітник. Інші види доходів є перетворені форми додаткової вартості, результат неоплаченої праці робочих |
Маржиналізм |
мікроекономічна орієнтація, спрямована на ефективне використання інвестиційних ресурсів на основі закону граничної вартості, невелика роль держави у регулювання інвестиційних процесів, що полягає у регулюванні експорту та імпорту капіталів |
І. Фішер |
теорія інвестиційної поведінки - стабілізації економіки через регулювання інвестиційного циклу за допомогою виваженої кредитно-грошової політики, яку здійснює держава |
Визначення інвестицій світовими науковцями
Інвестиці (від лат. investio – “одягаю”) |
довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку |
К. Макконел, С. Брю |
витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва, збільшення матеріальних запасів, витрати на поліпшення освіти, здоров’я працівників чи на підвищення мобільності робочої сили |
Клас Еклунд |
економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію виробничого апарату (придбання нових машин, будівель, будівництво доріг, мостів, витрати на освіту і наукові дослідження) |
Л. Дж. Гітман, М. Джонк |
спосіб розміщення капіталу, який має забезпечити його збереження або зростання |
М. Пессель |
сукупність одноразових затрат на поступове розширене відтворення основних фондів і на формування оборотних фондів у мінімально необхідних обсягах |
Т. Г. Морозова, В. Ф. Тихонов |
довгострокове вкладення коштів, інтелектуальних цінностей всередині країни або за кордоном в різні галузі, підприємства, програми, окремі заходи з метою розвитку виробництва, підприємства, отримання прибутку або інших кінцевих результатів |
До початку 90 – рр. в Україні категорії “інвестиції” не знаходилось місця як у теорії, так і на практиці. Уперше - це поняття у вітчизняній економічній літературі почало зустрічатись, коли замінювалось поняттям “капітальні вкладення”. Інвестиції розглядались в якості економічного інструменту, який характеризував будівельну діяльність. Імпульсом для розвитку теорії інвестицій було становлення системи приватного підприємництва та конкуренції.
Теоретичне пізнання категорії інвестицій в Україні подано у ЗУ “Про інвестиційну діяльність” та у ЗУ “про внесення змін до ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Визначення інвестицій вітчизняними науковцями
М. І. Туган-Барановський |
засіб для досягнення матеріального і духовного добробуту людей, утвердження їхньої сутності |
А. Ф. Гойко, В. Г. Федоренко |
всі види активів (коштів), що вкладаються у господарську діяльність з метою отримання доходу (фінансове визначення) видатки на створення, розширення, реконструкцію і технічне переоснащення основного капіталу, і пов’язані з цим зміни оборотного капіталу (економічне визначення) |
Д. М. Черваньов, Л. І. Нейкова |
відносини, пов'язані з довгостроковим авансуванням грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в їхні основні та обігові фонди, а також у науково-технічний розвиток, від моменту авансування до реального відшкодування й отримання прибутку або соціального ефекту |
С. А. Гуткевич |
довгострокові вкладення капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки |
А. М. Мороз |
сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки з метою отримання підприємницького доходу, прибутку, процента |
С. Ф. Покропивний |
довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою отримання певного доходу (прибутку) |
О. Б. Крутик, |
динамічний процес зміни форм капіталу, послідовного перетворення початкових ресурсів і цінностей в інвестиційні витрати та перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості у формі доходу або соціального ефекту |