- •II. Повідомлення теми, плану і мети заняття.
- •1. Показники роздрібного товарообороту.
- •2. Нормування та планування товарних запасів, мета і методика їх розрахунку.
- •Нормативи товарних запасів потрібні при
- •4. Товарне забезпечення роздрібного товарообороту, його мета, методика розрахунку, планування.
Нормативи товарних запасів потрібні при
розрахунку планів товарного забезпечення роздрібного товарообороту; -розрахунках планових сум витрат обігу в розрізі статей, пов'язаних з утриманням товарних запасів;
контролі за забезпеченням товарообороту товарними запасами;
оперативному управлінні товарними запасами;
визначенні величини оборотних коштів і розмірів необхідних кредитів. Альбом ст. 70 - 71
4. Товарне забезпечення роздрібного товарообороту, його мета, методика розрахунку, планування.
У системі планів розвитку торговельного підприємства план товарного забезпечення роздрібного товарообороту посідає важливе місце. Виступаючи матеріально-уречевленою основою торговельної діяльності, товарне
забезпечення впливає як на розвиток показників роздрібного товарообороту і доходів підприємства, так і на більш повне задоволення попиту населення на доброякісні товари, а також покращання обслуговування покупців.
Мета розрахунків товарного забезпечення роздрібного товарообороту полягає в досягненні найбільш повної відповідності (за обсягом, структурою і часом) між роздрібним товарооборотом і товарними ресурсами.
Розрахунок товарного забезпечення роздрібного товарообороту включає такі взаємопов'язані етапи:
визначення потреби і в товарних ресурсах для забезпечення обсягів роздрібного товарообороту, що проектуються;
розрахунок надходження товарних ресурсів; аналіз товарного забезпечення;
розробка рекомендацій щодо залучення до складу товарообороту додаткових товарних ресурсів і використання найбільш ефективних каналів надходження товарних ресурсів.
Потреба в товарних ресурсах складається з таких основних елементів:
роздрібний товарооборот, що проектується, за загальним обсягом і в асортиментному розрізі;
приріст або зниження товарних запасів;
інше вибуття товарів (уцінка, природні втрати тощо);
резерви товарів з урахуванням можливих змін у структурі попиту.
Після визначення і основних елементів потреби розраховують необхідний для нормального розвитку товарообороту обсяг товарних ресурсів у цілому і в розрізі окремих товарних груп.
На другому етапі здійснюється пошук і вибір партнерів, а також організація економічних зв'язків із ними. В умовах економічної свободи торговельні підприємства самостійно формують товарну пропозицію, вишукуючи товарні ресурси і добиваючись взаємовигідних умов поставок.
При проведенні цієї роботи до уваги беруться такі чинники:
забезпеченість гарантій обслуговування;
можливість консультацій і вирішення конфліктів; терміни укладання угод і дотримання умов укладених угод;
відстань, на якій знаходяться постачальники; надійність товаропостачання; рівень цін продажу; актуальність товарної пропозиції; персональність і традиційність зв'язків.
Для забезпечення беззбиткової діяльності підприємствам пропонується проводити розрахунки ефективності комерційних угод, що ґрунтуються на зіставленні результатів від угоди і відповідних витрат. Результатом комерційної угоди виступає розмір отриманого від неї чистого прибутку. При цьому розмежовують два види прибутку:
1)номінальний — той, що показується в бухгалтерській звітності;
2)реальний — той, що враховує розміри не отриманого від угоди доходу у зв'язку з відволіканням коштів підприємства й порушенням умов угоди.
Номінальні розміри чистого прибутку визначаються за формулою
Пн - ВД-МВ- ФОЛ - ОП,
де Пн - номінальний чистий прибуток від угоди;
ВД - сума валового, прибутку, який отримало підприємство від угоди;
МВ - сума матеріальних витрат і витрат, що до них прирівнюються;
ФОЛ - сума витрат на оплату праці;
ОП - сума обов'язкових платежів (податків, відрахувань).
Реальний розмір чистого прибутку від угоди визначають за формулою
Пр = Пн - Дат
де Пр - реальна сума чистого прибутку;
Двт - розміри втраченого від угоди доходу, який у свою чергу
розраховують за формулою
Двт- ВОК(ДП + ТІ) + (КР х КВ )х П
100%
де ВОК - сума власних оборотних коштів, що залучаються на придбання товарів;
ДП - середня місячна ставка депозитного відсотка при зберіганні коштів у
вигляді депозитного заощадження;
ТІ - середньомісячний темп інфляції за останній квартал;
КР - сума кредитних ресурсів, що залучаються на закупівлю партії товару;
КВ - місячна ставка кредитного відсотка за кредитний ресурс, що надасться банком;
П - період часу між закупівлею і реалізацією товарів.
Витратами від угоди вважаються певні витрати обігу підприємства, що пов'язані з певною угодою. Основним показником оцінки ефективності комерційних угод вважається рентабельність витрат обігу, що визначається за формулою
Пн х 100% рн =
ВО
або Прх100%
Рр =
ВО
де Рн, Рр - номінальна і реальна рентабельність витрат обігу;
Пн Пр - номінальний і реальний прибуток від угоди;
ВО - витрати обігу від угоди.