- •2. Методологічні основи науки про розміщення продуктивних сил
- •3. Закономірності рпс
- •4. Принципи розміщення продуктивних сил
- •6. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •7. Розміщення продуктивних сил і раціональне природокористування
- •9.Міграція населення, види міграції
- •10. Форми суспільної організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування)
- •11. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу
- •12.Територіальний поділ праці – основа формування економічних районів
- •13. Види економічного районування
- •14. Основні групи галузевого районування
- •15. Характеристика галузевої та територіальної структури господарства Донецького економічного району
- •16. Характеристика галузевої та територіальної структури господарства Придніпровського економічного району
- •17.Північно-східний економічний район: склад, природно-ресурсний та виробничий потенціали
- •18. Розміщення продуктивних сил Карпатського району
- •19. Спеціалізація господарства і проблеми розміщення виробництва Подільського району
- •20. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району
- •21. Господарський комплекс Центральноукраїнський комплекс
- •22. Природно-ресурсний і виробничий потенціал Північно- Західного економічного потенціалу
- •23. Спеціалізація господарського комплексу Центрально-Подільського району
- •24. Роль пек (паливно-енергетичний комплекс) в народному господарстві України. Галузевий склад комплексу.
- •25. Вугільна промисловість України:сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку. Характеристика вугільних басейнів
- •26. Сучасний рівень та перспективи розвитку нафтової промисловості України
- •27. Розміщення газової промисловості , система газопроводів України
- •28. Основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування в Україні
- •29. Машинобудівний комплекс: значення в розвитку господарського комплексу країни, галузева структура та форми його територіальної організації
- •30. Особливості і принципи розміщення галузей машинобудування України
- •31. Сучасний рівень розвитку машинобудування України
- •32. Сировинна база чорної металургії
- •33. Основні передумови розвитку та принципи розміщення підприємств чорної металургії
- •34. Кольорова металургія України: сировинна база, особливості розміщення і розвитку
- •35. Фактори розміщення хімічної промисловості
- •36. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення хімічної промисловості України. Основні проблеми розвитку хімічної промисловості
- •37. Розміщення виробництва мінеральних добрив, сірчанокислотної, содової промисловості
- •38. Розміщення важкого машинобудування
- •39. Розміщення середнього машинобудування
- •40. Розміщення загального машинобудування
- •41. Структура і територіальна організація лісопромислового комплексу
- •42. Агропромисловий комплекс України, фактори його розвитку, структури особливості
- •43. Розміщення галузей рослинництва
- •44. Розміщення галузей тваринництва
- •45. Земельний фонд України
- •46. Структура та принципи розмыщення основних галузей переробного комплексу ????????????????????
- •47 Фактори, що визначають розміщення галузей переробного комплексу апк України
- •48. Сучасний рівень та особливості розміщення харчової промисловості
- •49. Сучасний рівень та особливості розміщення легкої промисловості
- •50. Економічне районування
- •51. Основні проблеми та перспективи розвитку сільського господарства
- •54. Сутність і значення міжнародних економічних звёязків в становленні національної економіки україни
31. Сучасний рівень розвитку машинобудування України
Сьогодні машинобудівний комплекс країни складає 12,8% ВВП (внутрішньо-валового продукту), до складу машинобудування входять понад 2800 підприємств ( без малих), 230 організацій, що виконують наукові і науково-технічні роботи галузевого рівня. У загальному обсязі реалізації частка експортних поставок складає 30 – 85% загального обсягу реалізації за різноманітними машинобудівними підгалузями. Експортується машинобудівна продукція у 80 країн світу. Найбільші імпортери – Россія, Німечина, Туркменистан, Індія, Китай, Іран – у ці країни надходить надходить 70% загального обсягу експорту. Основні експортери ВАТ "Азовзагальмаш" (Маріуполь), ВАТ " Маріупольський завод важкого машинобудування", ВАТ "Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе", ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод", ВАТ "Турбоатом" (Харків), ЗАТ "Ново краматорський машзавод", ВАТ "Насосенергомаш" (Суми) та ін..
На сьогодні виробничі потужності підприємств завантажені на 30-75%. Підприємствами важкого машинобудування виробляються машини безперервного розливу сталі, прохідницькі комбайни, портальні крани, машини для обслуговування конверторів, устаткування для домен, агрегати позапічної обробки сталі, устаткування для коксових батарей, централізовані системи для заправлення літаків і вертольотів та ін..
Підприємствами транспортного машинобудування освоєно виробництво залізничного рухомого складу, що раніше в Україні не вироблялося.
Робота машинобудівних підприємств спрямована на задоволення потреб народного господарства України в устаткуванні, розробку і впровадження технологій та оснащення що відповідають світовим вимогам якості, енергозбереження, собівартості.
Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою, має власний ринок, вона має досить сприятливі умови для розвитку основних галузей машинобудування: транспортне і сільськогосподарське машинобудування, виробництво промислового технологічного та будівельного обладнання.
У переважній більшості розвинутих країн провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Автомобілебудування - це відносно молода галузь машинобудування України, яка виникла в 50-60-ті роки. Україна має досить сприятливі передумови для його розвитку: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість, науково-дослідна база. Але слід відзначити, що розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. Автомобілебудування України потребує іноземних інвестицій і використання передових технологій у виробництві автомобілів.
Сільськогосподарське машинобудування традиційно займає важливе місце в структурі машинобудівного комплексу. Воно орієнтується на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а його розміщення пов’язане із зональною спеціалізацією сільського господарства.
Слід зазначити, що в Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства, зокрема: виробництво приладів, інструментів і механізмів, електронне та радіотехнічне машинобудування. Зазначимо, що найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості Київ, Харків, Одеса, Львів; радіо електротехніки – Львів, Суми.
Виробництво приладів та інструментів має експоутворююче значення.
У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалювати галузеву структуру, розширювати асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного господарства.