- •Практичне заняття №2.
- •1. До логістичних операцій належить:
- •2. З перерахованих визначень поняттю «логістична функція» відповідає:
- •3. Оберіть визначення, яке найбільш повно характеризує мету логістичної системи:
- •4. Адаптивність логістичної системи — це:
- •5. Макрологістична система:
- •6. Керівництво підприємства «Сиріус» прийняло рішення реалізовувати свою продукції через конкретного посередника - торгову фірму «Антей». Дане рішення можна охарактеризувати як формування:
- •7. Найбільш точно характеризує логістику в економічній сфері таке визначення:
- •Практичне заняття № 3.
- •3.1. Логістика закупівель
- •Практичне заняття № 4.
- •5.1. Логістика складування
- •4.2. Транспортна логістика
- •Практичне заняття №10.
- •Практичне заняття №11.
- •Зона зберігання – головне приміщення складу з єдиною матеріальною відповідальністю
- •Ділянка приймання
- •Принципова схема складу
- •3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
- •4. Площа робочих місць (Sрм )
- •5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
- •6. Площа відправної експедиції (Sев)
- •Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
- •. Ухвалення рішення:використання власного чи найманого складу
- •Практичне (семінарське) заняття № 12.
- •Практичне (семінарське) заняття №13.
5.1. Логістика складування
Завдання 1
Обсяг продажів на центральному складі складає <2 = 800 одиниць продукції. Залишок продукції на складських філіях дорівнює ^^ = 40 од., /г ~ 90 од. та /3 = 80 од. Добова потреба складських філій дорівнює £>і = 20 од., £>2 - 70 од. та £Ь = 25 од.
Визначити інтервал постачання продукції споживачам через філії центрального складу.
Рішення
Згідно з вихідними даними завдання величина Д буде становити
4.2. Транспортна логістика
Завдання 1
Компанії «Нафта України» необхідно доставити 320 т дизельного палива зі свого підприємства в Полтаві споживачу до Бердичева. Компанія має діючі договори з транспортною фірмою «Пар-тнер-Оптіма» (автомобільні перевезення) і «Укрзалізницею». Послуги обох перевізників у рівній мірі доступні.
Вартість перевезення «Партнер-Оптіма» складає 600 у. о. за завантажену 20 тонами палива автоцистерну.
Вартість перевезення «Укрзалізниці» — 1000 у. о. за завантажену 60 тонами палива залізничну цистерну.
1 т дизельного палива коштує 394 у. о.
На підставі цієї інформації необхідно:
оцінити величину витрат для кожного варіанту транспортування;
визначити, які якісні чинники в даному випадку слід врахувати при виборі перевізника;
обрати схему перевезення палива замовнику і обгрунтувати цей вибір.
Рішення
Починати рішення цієї задачі необхідно з визначення величини витрат кожного з видів транспортування.
У разі автоперевезення необхідно замовити 16 автомобілів (320 т : 20 т = 16). Загальна вартість перевезення складе 9600 у. о.
(16.600 = 9600). Таким чином, витрати на перевезення 1 т палива будуть становити 30 у. о. (9 600 : 320 = 30).
При перевезенні залізничним транспортом знадобиться шість цистерн (320/60=5,33). Залізничні перевезення передбачають використання тільки повних цистерн. Загальна вартість перевезення складе 6000 у. о. (6.1 000 = 6000). Витрати на перевезення однієї тонни палива становитиме 18,75 у. о. (6000 : 320 = 18,75).
Залізничне перевезення економічно вигідніше. Проте при виборі перевізника необхідно враховувати той факт, що залізничне перевезення здійснюється тільки при повному завантаженні цистерн, отже, у нас залишається проблема доставки частини палива. Крім того, вибираючи перевізника, потрібно враховувати чинник збереження вантажу, швидкість виконання і можливість доставки безпосередньо замовнику. Залізничне перевезення надійніше, але повільніше, і не завжди забезпечує можливість доставки вантажу у вказане замовником місце. Автомобільне перевезення менш надійне, але більш оперативне і, як правило, забезпечує доставку від дверей до дверей.
Вирішуючи цю задачу, Ви, напевно, пропрацювали декілька варіантів. І, цілком можливо, Ваше рішення співпало з оптимальним рішенням цієї задачі, тобто вибору комбінованого перевезення.
Якщо залізницею перевозять тільки повні цистерни, то за умовами завдання ми можемо відправити 300 т палива п'ятьма цистернами (300 : 60 = 5). Це коштуватиме 5000 у. о. (5.1000 = 5000). А ті 20 т палива, що залишилися, відправляються одним автомобілем і при цьому витрати складуть всього 600 у. о.
Таким чином, загальні витрати в цьому випадку будуть становити 5600 у. о., а вартість перевезення 1 т палива — 17,5 у. о. (5600:320 = 17,5).
Завдання 2
Три цегляні заводи (умовно їх назвемо А, Б, В) поставляють свою продукцію чотирьом будівництвам (умовно їх назвемо а, б, в, г). При
цьому для перевезення цегли можна використовувати всього 123 автомобіля. Всі автомобілі мають однакову вантажопідйомність. Завод А може відвантажити ЗО машин цегли, завод Б — 40, а завод В — 53. Потреби будівництв наступні: на будівництво а необхідно 22 автомобіля, на будівництво б — 35, на будівництво в — 25, на будівництво г — 41. Витрати на перевезення вантажу одним автомобілем на 1 км складуть 10 коп. (тобто на всіх маршрутах однакові розрахунки на 1 км) і залежать тільки від протяжності дороги. Відстань (у км) між різними заводами і будівництвами приведені табл. 5.1.
Необхідно встановити такий план перевезень (при повному задоволенні всіх потреб у цеглі), при якому був би досягнутий мінімальний сумарний пробіг усіх автомобілів або, що те ж саме, мінімум витрат на перевезення всіх необхідних вантажів.
Таблиця 5.1
Відстань між заводами і будівництвами
Завод |
|
Будівництво |
|
Наявність цегли на заводах (у кількості автомобілів) |
|
а |
б |
в |
г |
||
А |
230 |
270 |
160 |
180 |
30 |
Б |
120 |
170 |
200 |
510 |
40 |
В |
220 |
280 |
120 |
320 |
53 |
Потреба в цеглі на будівництвах (у кількості автомобілів) |
22 |
35 |
25 |
41 |
223 |
Рішення
Позначимо х Аа — кількість автомобілів з цеглою, що перевозиться із заводу А на будівництво а. Аналогічним чином позначимо хБа, хВа. Перше рівняння виглядатиме таким чином:
тобто потреба будівництва а, що рівняється 22 автомобілям з цеглою, повинна бути задоволена повністю. Ті ж умови необхідно виконати і для решти трьох будівництв — б, в, г:
Тут потрібно зазначити одну з умов завдання: з кожного заводу повинна бути вивезена вся цеглина. Цю умову можна описати наступними рівняннями:
юбто кількість автомобілів з цеглою, що вивозиться з кожного із заводів на відповідні будівництва, рівна наявності цегли на них.
Оскільки нам відомі витрати на 1 км шляху (10 коп.), то ми можемо таким чином сформулювати цільову функцію: витрати на доставку цегли із заводу А:
• витрати на
доставку цегли із заводу В:
Сумарна функція
витрат має вигляд:
Математична символіка дозволяє записати все сформульоване завдання в максимально стислому вигляді:
де М.— потребау'-го будівництва в цеглі;
£>7 — наявність цегли на і-му заводі;
р.. — витрати на перевезення одним автомобілем цегли із заводу і на будівництво }.
За допомогою відомих методів знайдене оптимальне рішення цієї задачі. Виявляється, що мінімум витрат на перевезення досягається в тому випадку, якщо:
із заводу А вся продукція відправляється на будівництво г [хЛа = 0,хА6 = 0,хАв = 0,хАг * ЗО)
із заводу Б 5 автомобілів доставляє на будівництво а, а всі інші на будівництво б (хБа = 5, хБ6 = 35, хБв = 0, хБг = 0);• із заводу В 17 автомобілів прямує на будівництво а, 15 — на будівництво в, 11 — на будівництво г (хВа -П,хвб = 0,х^ =15, *вг ~ И)- Вартість перевезень при цьому мінімальна і складе Ф - 2221 грн. Усі потреби в цеглі будуть задоволені.
Практичне заняття №6.
Загальні відомості про потокові моделі Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків . Основні поняття та означення теорії потоків Теорема про максимальний потік (теорема Форда-Фалкерсона) Алгоритми визначення максимального потоку
Практичне заняття №7.
Математичні моделі оптимізації пропускних спроможностей і потоків на мережах Задача вибору пропускних спроможностей Задача розподілу потоків
Практичне заняття № 8.
Керування виробничими і торгівельними запасами. Модель економічного розміру партії поставки Знаходження оптимального розміру партії поставки з урахуванням можливого дефіциту запасів
Практичне заняття № 9.
Випадковий попит. Збитки із-за надлишку або нестачі запасів Визначення груп запасів по методу АВС і XYZ.
Завдання 1
За період Т підприємство працювало з десятьма постачальниками. Дані про річний оборот приведено в табл. 9.1.
На основі інформації, що наведена в таблиці, провести АВС-апаліз цих постачальників.
Рішення
Проведений АВС-аналіз постачальників показує, що найбільший внесок у формування загального обороту (75,4 %) зробили всього два постачальники, які склали групу А. До групи В увійшли три постачальники, на яких припадає 20,3 % сукупного обороту. Інший 4,3 %-ий оборот забезпечили п'ять постачальників, що залишилися — це група С.
Таблиця 9.1
АВС-аналіз даних про постачальників
Постачальники |
Оборот, тис. грн |
Частка в загальному обороті, % |
Оборот кумулятивний |
Група |
1 |
2 300 |
41,8 |
41,8 |
А |
2 |
1 845 |
33,6 |
75,4 |
|
3 |
510 |
9,3 |
84,7 |
В |
4 |
345 |
6,3 |
91,0 |
|
5 |
260 |
4,7 |
95,7 |
|
6 |
90 |
1,6 |
97,3 |
С |
7 |
75 |
1,4 |
98,7 |
|
8 |
45 |
0,8 |
99,5 |
|
9 |
23 |
0,4 |
99,9 |
|
10 |
7 |
0,1 |
100,0 |
|
|
|
|
|
На основі цього аналізу можна зробити висновок про переваги роботи з певними постачальниками для даного підприємства. Так, якщо витрати на заходи у сфері закупівель необхідно скоротити, то слід приділити увагу перш за все постачальникам групи А, тому що інтенсивніша робота з ними може впливати на загальний оборот підприємства.
Завдання 2
На складі підприємства знаходяться шість груп запасів комплектуючих для виробництва виробів, на випуску яких воно спеціалізується.
Кількість виробів, що виготовляються за рік, тобто обсяг виробництва в штуках, характеризує щорічний рівень використання запасів. Дані про вироби приведені табл. 9.2.
З використанням АВС-аналізу класифікуйте запаси підприємства за трьома категоріями. Встановіть ступінь контролю за запасами окремих категорій.
Таблиця 9.2
Річна виробнича програма підприємства
Група запасів |
Код виробу |
Ціна виробу (Ц), грн |
Обсяг виробництва (К), шт. |
1 |
В-1 |
220 |
12500 |
2 |
В-2 |
75 |
800 |
3 |
в-з |
1830 |
2600 |
4 |
В-4 |
ЗО |
14500 |
5 |
В-5 |
340 |
7100 |
6 |
В-б |
250 |
500 |
Методичні рекомендації до вирішення задачі: 1. Відомо, що дешеві вироби не вимагають такого жорстокого контролю, як дорогі. В основі методу АВС-аналізу лежить характеристика стану співвідношення <<кількість-витрати>>. У даному завданні «кількість» це щорічний рівень використання запасів, тобто обсяг виробництва, а «витрати» — вартісна оцінка споживання запасів. АВС-аналіз включає виконання наступних кроків:
визначення вартості С щорічного споживання кожної групи запасів (С = Ц • К) і сумарної вартості виробничої програми;
ранжирування виробів по С у порядку убування;
розрахунок кумулятивних (наростаючим підсумком) вартості і кількості по ряду виробів, що ранжуються;
розрахунок частки (%) кумулятивної вартості і кількості виробів у сумарній вартості і загальній кількості виробів, що виготовляються підприємством;
• класифікація виробів за трьома категоріями: А, В і С; критерієм класифікації виробу є частка у відсотках кумулятивної вартості:
а) категорія А — до 80 %;
б) категорія В — від 80 до 90-95 %;
в) категорія С — від 95 до 100 %.
• побудова графіка.
2. Графік має вигляд, зображений на рис. 9.1.
Рис. 9.1.
Графічне представлення АВС-аналіу запасів підприємства
Розрахунки рекомендується проводити в табличній формі (табл. 9.3-9.4).
АВС-аналіз створює основу для застосування різних ступенів контролю щодо вартості виробів.
Вироби категорії А вимагають прямого контролю. Запаси повинні зводитися до мінімуму. Замовлення робляться часто, але невеликими партіями. Рух запасів контролюється часто.
Вироби категорії В замовляються виходячи з точки допустимого мінімального рівня запасів. Вони вимагають точного обліку, досить частого спостереження за кількістю.
Вироби С підлягають простому контролю.
Таблиця 9.3
Розрахунок вартості щорічного споживання запасів
Група запасів |
Обсяг виробництва, шт. |
Ціна виробу Ц, грн |
Вартість споживання запасів с~ик |
1 |
12500 |
220 |
2750000 |
2 |
8000 |
75 |
600000 |
3 |
2600 |
1830 |
4758000 |
4 |
14500 |
ЗО |
435000 |
5 |
7100 |
340 |
2 414000 |
6 |
500 |
250 |
125000 |
7 |
2000 |
1 460 |
2 920000 |
|
47200 |
_ |
14 002000 |
Таблиця 9. 4
Класифікація виробів за категоріями
Ранг |
Група запасів |
Вартість споживання запасів, С |
Кумулятивна вартість, Кс |
%КсвіД
|
Категорія |
1 |
3 |
4758000 |
4758000 |
34,0 |
А |
2 |
7 |
2920000 |
7678000 |
54,8 |
А |
3 |
1 |
2750000 |
10428000 |
74,5 |
А |
4 |
5 |
2414000 |
12842000 |
91,7 |
В |
5 |
2 |
600000 |
13442000 |
96,0 |
С |
6 |
4 |
435000 |
13877000 |
99,1 |
С |
7 |
6 |
125000 |
14002000 |
100 |
С |
|
|
14002000 |
|
|
|
Таблиця 9.6
Аналіз окремих категорій запасів за обсягом виробництва
Ранг |
Група запасів |
Обсяг виробництва, шт. |
Кумулятивний обсяг виробництва, К, |
% Нк від |
Категорія |
1 |
3 |
2600 |
2600 |
5,5 |
А |
2 |
7 |
2000 |
4600 |
9,7 |
А |
Закінчення табл .9,7
Ранг |
Групи запасів |
Обсяг виробництва, шт. |
Кумулятивний обсяг виробництва, Кк |
% Кк від |
Категорія |
3 |
1 |
12500 |
17100 |
36,2 |
А |
4 |
5 |
7100 |
24200 |
51,3 |
В |
5 |
2 |
8000 |
32200 |
68,2 |
С |
б |
4 |
14500 |
46700 |
98,9 |
С |
7 |
б |
500 |
47200 |
100 |
С |
|
|
47200 |
|
|
|
Рішення
1. Визначаємо вартість щорічного споживання запасів:
С = ЦК, (4.48)
де Ц — ціна виробу, грн; К — обсяг виробництва. Дані розрахунків заносяться в табл. 4.34-4.36.