- •Тема 1. Вступ до цнс. Загальні принципи будови рефлекторих дуг. Сіра і біла речовини цнс. Розвиток цнс в онто- і філогенезі
- •Тема 2. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва.
- •Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку
- •Тема 3. Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку.
- •Тема 4. Анатомія похідних переднього мозку
- •Тема 5. Провідні шляхи центральної нервової системи
- •Тема 6. Оболони спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 7. Практичні навички з анатомії спинного мозку і головного мозку Змістовий модуль 15 Черепні нерви
- •Тема 8. Класифікація черепних нервів. Загальна
- •Тема 9. Анатомія I-XII пар черепних нервів
- •Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Змістовий модуль 17 Органи чуття
- •Тема 16. Анатомія органів чуття
- •Тема 17. Око та структури утворів
- •Тема 18. Анатомія вуха
- •Тема 19. Практичні навички з анатомії органів чуття стрктура залікового кредиту – модуля 3
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Змістовий модуль 13 Анатомія спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Великого мозку, які відрізняють людину від тварин
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій у корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Тверда оболона головного мозку
- •Павутинна оболона головного мозку
- •М’яка оболона головного мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Змістовий модуль 15 черепні нерви
- •I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів,
- •Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [VII]
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Шийні нерви [c1 – c8]
- •Плечове сплетення
- •Грудні нерви [ti – ti2]
- •Поперекові нерви [li – l5]
- •Поперекове сплетення
- •Крижові нерви та
- •Куприкове сплетення
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Змістовий модуль 17
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Око та структури утворів
- •Кровоносні судини сітківки
- •Ембріогенез органа зору
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Порівняльна анатомія та онтогенез вуха
- •Ембріогенез органа слуху
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
- •Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів
- •Перелік практичних навичок до модулЯ 3 "Нервова система. Органи чуття"
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Серединна борозна
- •Мозкові смуги четвертого шлуночка
- •Трикутник блукаючого нерва
- •Покрівельна стінка
- •Яремна стінка
- •Лабіринтна стінка
- •Перелік питань з банку "Крок-1"
- •1Змістовий модуль 13
- •5Змістовий модуль 14
- •43Змістовий модуль 15
- •87Змістовий модуль 16
- •137Змістовий модуль 17
- •Тестові питання до модуля іii
- •Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Заняття № 5
- •Заняття № 6
- •Заняття № 7
- •Заняття № 8
- •Заняття № 9
- •Заняття № 10
- •Заняття № 11
- •Заняття № 12
- •Заняття № 13
- •Заняття № 14
- •Заняття № 16
- •Заняття № 17
- •Заняття № 18
- •Заняття № 19
- •Заняття № 20
- •Заняття № 21
- •Заняття № 22
- •Заняття № 23
- •Заняття № 24
- •Заняття № 25
- •Заняття № 26
- •Заняття № 27
- •Заняття № 28
- •Заняття № 29
- •Заняття № 31
- •Заняття № 32
- •Заняття № 33
- •Заняття № 34
- •Розподіл балів
- •Список літератури
Шляхи передачі звукової хвилі
Звукові хвилі передаються на барабанну перетинку (membrana tympanica) і викликають її коливання.
Коливання барабанної перетинки (membrana tympanica) передається на ланку слухових кісточок (ossicula auditus).
Завдяки коливанням основи стремінця (basis stapedis), яка прикриває вікно присінка (fenestra vestibuli), починає коливатися перилімфа (perilympha).
Коливання перилімфи в барабанних сходах (scala tympani) через отвір завитки (helicotrema) передається на перилімфу в сходах присінка (scala vestibuli).
Унаслідок цього починають коливатися присінкова стінка (paries vestibularis) – рейснерова перетинка і барабанна стінка (paries tympanicus).
Останні змушують коливатися ендолімфу (endolympha).
Коливання ендолімфи сприймається волосками спірального органа (organum spirale) – кортієвого органа, де механічні коливання перетворюються на нервовий імпульс, і звідси починається слуховий шлях.
Присінково-завитковий нерв [VIII]
(nervus vestibulocochlearis ) [VIII]
VIII пара черепних нервів
Цей нерв складається з двох частин:
- завиткового нерва (nervus cochlearis);
- присінкового нерва (nervus vestibularis).
Завитковий нерв (nervus cochlearis) є слуховим шляхом, по якому передається інформація про характер звукових коливань у головний мозок.
Завитковий нерв (nervus cochlearis)
Слуховий шлях
Тіла перших нейронів (псевдоуніполярні нейроцити) завиткового нерва (nervus cochlearis) – слухового шляху – містяться в завитковому вузлі; спіральному вузлі завитки (ganglion cochlearie; ganglion spiralie cochleae), який розміщений на основній пластинці завиткової протоки (lamina basilaris ductus cochlearis).
Периферійні відростки перших нейронів закінчуються в спіральному органі завиткової протоки (organum spirale ductus cochlearis), утворюючи синапси з волосковими рецепторними клітинами.
Центральні відростки перших нейронів утворюють завиткову частину VІІІ пари черепних нервів – завитковий нерв (nervus cochlearis) і через внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus) заходять у порожнину черепа (cavitas cranii), а потім у міст (pons) на межі із середньою мозочковою ніжкою на її вентральній поверхні, де закінчуються синапсом з тілом другого нейрона.
Тіла других нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розміщені у передньому та задньому завиткових ядрах (nuclei cochleares anterior et posterior), які проекціюються у бічному куті ромбоподібної ямки (angulus lateralis fossae rhomboideae).
Аксони других нейронів від переднього завиткового ядра (nucleus cochlearis anterior) йдуть на своєму боці до присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale), де містяться тіла третіх нейронів. Це тринейронний слуховий шлях.
Аксони других нейронів від заднього завиткового ядра (nucleus cochlearis posterior) йдуть по дну IV шлуночка (ventriculus quartus) у вигляді мозкових смуг (striae medullares) і переходять на протилежний бік.
Ці волокна беруть участь в утворенні трапецієподібного тіла (corpus trapezoideum).
Тіла третіх нейронів чотиринейронного завиткового нерва (nervus cochlearis) розміщені у верхньому оливному ядрі (nucleus olivaris superior) – задньому ядрі трапецієподібного тіла.
Аксони третіх нейронів утворюють бічну петлю (lemniscus lateralis), яка виходить на поверхню в перешийку ромбоподібного мозку (isthmus rhombencephali) у вигляді трикутника петлі (trigonum lemnisci).
Бічна петля (lemniscus lateralis) доходить до підкіркових центрів слуху, де розміщені тіла ІV нейронів.
Тіла четвертих нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розміщені в:
- присередньому колінчастому тілі (corpus geniculatum mediale);
- нижніх горбиках покрівлі середнього мозку (colliculi inferiores tecti mesencephali).
Від присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale) аксони четвертих або третіх нейронів через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) доходять до кори верхньої скроневої звивини (cortex gyri temporalis superioris) – це є поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi), або звивини Гешля, де локалізується кірковий аналізатор слуху (кірковий кінець слухового аналізатора).
Аксони четвертих нейронів від нижніх горбиків покрівлі середнього мозку (colliculi inferiores tecti mesencephali) йдуть у передніх канатиках спинного мозку (funiculi anteriores medullae spinalis) у вигляді покрівельно-спинномозкового шляху (tractus tectospinalis).
По ньому проходять імпульси, що викликають несвідомі рухи під час сприйняття звуків, які виникають раптово (охоронний рефлекс).