- •Тема 2 комплексне керування якістю харчової продукції
- •2.1 Поняття якості харчових виробів
- •2.2 Методологія контролю якості харчових виробів
- •2.3 Управління якістю харчових виробів.
- •2.4 Оцінка витрат на якість
- •2.4 Вибір моделі системи якості
- •2.5 Математичне забезпечення методів контролю якості.
- •Методи обробки інформації, одержаної від експертів.
- •Оцінка цілей і вибір критерія.
- •Ранжування.
- •Метод безпосередньої оцінки.
- •Метод послідовних переваг
- •Метод парних порівнянь.
- •Принцип групової експертизи.
- •Підготовка експертизи.
- •2.6 Економічні аспекти керування якістю продукції
- •Побудова контрольних карт для керування якістю виробів.
2.6 Економічні аспекти керування якістю продукції
Теоретичні викладки і практичний досвід показують, що діяльність з підвищення якості не обов`язково сприяє економічному успіху. Тому подібна діяльність повинна оцінюватися з позицій господарського прибутку, тобто необхідна оцінка прибутковості заходів з підвищення якості.
Встановлено, що зниження якості на 10% відносно світового рівня призводить до зниження ціни на 15-25%, погіршення параметрів якості на 15-25%спричиняє зниження ціни на 40-50%, а зниження якості на 40-50%відносно світового рівня взагалі виключає можливість продажу виробів на світовому ринку.У той же самий час підвищення якості на 10-20% порівняно зі світовим рівнем дозволяє підвищити ціну виробу на 30-40%.
Значення керування якістю для підприємства доведено рядом емпірічних досліджень, але на практиці виявлено також і негативні приклади, коли підприємства не досягли успіху всупереч інтенсивним зусиллям з підвищення якості. Звідси випливає небхідність перспективного оцінювання капіталовкладень у відповідні заходи.
Класифікація відповідних витрат базується на трьох підходах:
-розподіл витрат на конкретні дії,
- розподіл з орієнтацією на ефективність,
- облік витрат щодо окремих дефектів.
Конкретні дії складаються з технічного обслуговування, контролю та наслідків дефектів. В залежності від місця виявлення цих дефектів їх поділяють на внутрішні (витрати на додаткову обробку) і зовнішні (усунення дефектів у споживача).
Орієнтація на ефективність - це виокремлення відповідності від невідповідності товару вимогам клієнта. В цю категорію входять заходи з подальшого усунення дефектів і попередження ризиків їх виникнення. Виробництво невідповідних вимогам товарів – це витрата ресурів впустую. Тут також мають місце зовнішні і внутрішні витрати.
Орієнтація на конкретні дефекти допомагає виявити конкретні причини появи цих дефектів і зосередити зусилля на їх усунення. Це робиться за допомогою аналізу витрат і вигод.
Процес забезпечення якості продукції охоплює всі етапи виробництва – від контролю сировини до аналізу споживання певних продуктів. Цей процес неможливо впроваджувати без комп`ютерних технологій. Нижче буде розглянуто використання комп`ютерних технологій для розв`язання таких задач:
економічне обгрунтування рівня якості продукції;
визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість харчової продукції;
Для розв`язання першої задачі запропонована математична модель, яка визначає залежність між можливими прибутками від підвищення якості і витратами на досягнення цієї якості.
Побудова моделі має починатися з вивчення ринку збуту досліджуваної продукції. Вихідними даними для створення моделі є:
визначення “ніші ринку” і об`єму продажу на цьому ринку (нинішній або прогнозований) — Vo;
визначення об`єму продажу на цьому ринку аналогічної продукції, яка реалізується за вищими цінами Vв і за нижчими Vн.
Якщо Vв Vo , то це означає, що ринок згоден платити за високу якість більшу ціну, тобто в разі підвищення якості ми зможемо збільшити ціну на продукцію.
Якщо Vв< Vo, то збільшення прибутків у разі підвищення якості буде досягатись в основному внаслідок збільшення не ціни, а об`єму продажу продукції, але це потребуватиме додаткових витрат на рекламу, розширення торговельної мережі тощо.
З іншого боку, якщо Vо Vн, то в разі підвищення якості ми реально будемо претендувати на розширення “ніші” за рахунок тих покупців, що забезпечують Vн, навіть у разі підвищення ціни. Якщо ж Vо< Vн, то розширення ринку може відбуватись тільки тоді, коли ціна залишиться на нинішньому рівні або підвищиться несуттєво.
Отже, може бути визначена стратегія одержання прибутків у разі підвищення якості. В загальному випадку прибуток буде дорівнювати
P = (N + N) (Ц + Ц) – R – Z,
де N – об`єм продукції досліджуваного виду, яка випускається зараз; N – збільшення об`єму; Ц – ціна за одиницю продукції; Ц – збільшення ціни; R – додаткові витрати на рекламу, розширення збутової мережі тощо; Z - витрати на підвищення якості.
Дослідивши зазначені показники, ми зможемо спрогнозувати ефективність запропонованих методів підвищення якості продукції.
Друга задача – визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість продукції, – розв`язується методами факторного аналізу в такій послідовності:
конкретизується множина показників, які характеризують якість;
обирається об`єкт досліджень – конкретне підприємство або група підприємств;
серед усього переліку показників якості виокремлюються ті, за допомогою яких можна реалізувати вплив на якість досліджуваного продукту;
планується експеримент (складається план, визначається кількість, послідовність впливу, орієнтовно визначається, яка буде поверхня відгуку і под.);
проводиться експеримент;
визначається вагомість внеску окремих чинників у зміну поверхні відгуку;
визначається рівень значимості окремих показників.
Лабораторна робота №2