2. Інкапсуляція
Кожен рівень використовує власний протокол для з’єднання з однаковим за призначенням протоколом в іншій системі. Для обміну інформацією між собою рівні використовують протокольні одиниці даних (PDU - Protocol Data Unit). Для PDU кожного рівня використовується унікальне ім’я. Наприклад в TCP/IP транспортний рівень зв’язується з рівним за рангом рівнем іншої моделі, використовуючи сегменти. Такий тип зв’язку називається одноранговим (peer-to-peer). Служби нижчих рівнів використовують інформацію верхніх рівнів як частину власного PDU для обміну з аналогічним рівнем іншої моделі.
Для прикладу, TCP сегменти четвертого рівня стають частиною PDU третього рівня, що називається пакетом і призначений для обміну між мережевими рівнями двох систем, котрі обмінюються даними. В свою чергу PDU третього рівня-пакети включаються в PDU другого рівня – кадри (frames), які стають бітами та передаються апаратним забезпеченням на фізичному рівні. Така процедура називається процедурою формування пакету – інкапсуляцією (encapsulation). Терміном інкапсуляція даних позначають вкладення інформації даних іншого протоколу. На кожному рівні базової моделі OSI проводиться інкапсуляція даних наступного, більш вищого рівня, при переміщенні потоку даних вниз по стеку протоколів. В результаті інкапсуляції створюється набір даних, що називається пакетом. Передача даних в мережі відбувається від джерела до адресату. Якщо один хост хоче передати дані іншому, то вони повинні бути упаковані процесом, що називається інкапсуляція.
Інкапсуляція зв’язує дані з відповідними протоколами перед передачею по мережі, тобто під час “руху” вниз, по OSI моделі, інформація доповнюється заголовками, закінченнями та іншою інформацію. Слово заголовок (header) – означає що додається додаткова інформація (адреса).
Процедура
інкапсуляції зображена на рисунку 2.
Коли дані посилаються від джерела вони
просуваються від прикладного рівня
вниз через всі інші рівні. З рівня
відображення вони передаються на
сеансовий рівень, що відповідає за
синхронізацію сеансу з хостом-адресатом.
Далі дані передаються на транспортний
рівень, що відповідає за їх транспортування
від хоста до хоста. Але перед передачею
на мережевий рівень, до пакету, що
формується, додається інформація про
транспортування. Ця інформація, в
свою чергу, поповнюється інформацією
про маршрут на мережевому рівні і складає
пакет. Далі пакет передається на канальний
рівень, формується у вигляді кадрів, що
містять необхідні адреси, для передачі
на фізичний рівень. На цьому рівні
організовується пересилання даних у
вигляді одиниць та нулів. В результаті,
коли потік одиниць та нулів досягне
адресату, дані будуть підняті вверх по
рівням моделі. Такий процес називається
деінкапсуляцією.
Процес інкапсуляції складається з наступних етапів (рисунок 2):
Інформація користувача перетворюється в дані.
З даних на транспортному рівні формуються сегменти, що гарантує надійне спілкування хостів.
Сегменти на мережевому рівні перетворюються в пакети або датаграми, що містять заголовки з логічними адресами джерела і адресата. Ці адреси допомагають мережевим пристроям надсилати інформацію через мережу по вибраному шляху.
Пакети або датаграми розбиваються на кадри, що містять заголовки з апаратними (фізичними) адресами джерела і адресата. Це дозволяє забезпечити зв’язок з наступним безпосередньо під’єднаним пристроєм.
З кадрів складається потік бітів для передачі в середовищі. Функція синхронізації дозволяє розрізняти ці біти під час їх передачі. Це середовище в реальній мережі може змінюватися впродовж використаного шляху. Наприклад, e-mail повідомлення можуть виникати в локальній мережі (Local Area Network (LAN)), передаватись в магістраль і виходити в глобальну мережу (Wide Area Network (WAN)) доки не досягнуть адресата в іншій, віддаленій локальній мережі. Заголовки і закінчення додаються доти, доки дані рухаються вниз через рівні OSI моделі.