- •1. Термохімічні вимірювання
- •1.1. Загальні положення калориметрії
- •1.2. Робота з найпростішим калориметричним приладом
- •1.2.1. Найпростіший калориметричний прилад
- •1.2.2. Вимірювання температури
- •1.2.3. Проведення калориметричних вимірювань
- •1.2.4. Визначення стрибка температури графічним методом
- •1.2.5. Визначення сталої калориметру за розчиненням наважки kCl у воді
- •1.3. Робота з електронним калориметром
- •1.3.1. Правила роботи з електронним калориметром
- •1.3.2. Визначення сталої електронного калориметру за розчиненням наважки kCl у воді.
- •1.3.3. Визначення сталої електронного калориметру електричним методом
- •Лабораторна робота № 1. Визначення інтегральної теплоти розчинення та теплоти гідратоутворення солі
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та завдання до лабораторної роботи № 1
- •Лабораторна робота № 2. Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації сильних та слабких кислот
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та задачі до лабораторної роботи №2
- •2. Хімічна рівновага. Рівноважні процеси Лабораторна робота № 3. Визначення константи рівноваги реакції взаємодії залізо(III) хлориду з калій йодидом
- •Хід роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та задачі до лабораторної роботи № 3
- •Лабораторна робота № 4. Визначення теплоти дисоціації слабкого електроліта
- •Кондуктометрічні вимірювання
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та задачі до лабораторної роботи № 5
- •3. Фазові рівноваги Лабораторна робота № 5. Визначення теплоти пароутворення рідини
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та задачі до лабораторної роботи № 4
- •Лабораторна робота № 6. Кріоскопія
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та задачі до лабораторної роботи № 6
- •Лабораторна робота № 7. Вивчення взаємної розчинності в двокомпонентній системі
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи № 7
- •Лабораторна робота № 8. Термічний аналіз
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи № 8
- •Питання до теми «Термодинаміка»
- •Питання до теми «Хімічна рівновага. Рівноважні процеси»
- •Питання до теми «Фазові рівноваги»
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 1. Приклад оформлення лабораторної роботи
- •Визначення теплоти пароутворення рідини
Кондуктометрічні вимірювання
Експеримент з визначення електропровідності розчинів слабких електролітів складається з двох частин:
калібровка комірки (визначення сталої комірки) шляхом вимірювання опору розчину, питома електропровідність якого відома;
вимірювання опору досліджуваного розчину слабкого електроліта.
Питому електропровідність можна розрахувати, якщо виміряти опір розчину електроліта в спеціальній посудині (комірці) між двома платиновими електродами.
Калібровка комірки. При калібровці комірки визначають її сталу. Для визначення сталої К використовують 0,02 н. розчин KCl. Комірку для вимірювання електропровідності ретельно промивають, ополіскуючи її не менш як три рази бідистилятом, а потім трьома порціями досліджуваного розчину. Після цього в комірку наливають 25 (або 50) мл 0,02 н. KCl, термостатують його, а потім вимірюють загальний опор розчину. За його значенням та питомою електропровідністю розчину калій хлориду (таблиця 2.3) обчислюють згідно (2.15) сталу комірки: К = χKCl · RKCl.
Таблиця 2.3
Питома електропровідність розчинів калій хлориду
-
t°C
Питома електропровідність χ, Cм/м, розчинів KCl з концентрацією, моль/л
0,01
0,02
0,1
1,0
0
0,0775
0,1521
0,715
6,541
5
0,0896
0,1752
0,822
7,414
10
0,1020
0,1994
0,933
8,319
15
0,1147
0,2243
1,048
9,252
20
0,1278
0,2501
1,167
10,207
25
0,1413
0,2765
1,288
11,180
30
0,1552
0,3036
1,412
–
Для вимірювання опору розчинів електролітів, на відміну від проводників 1-го роду, користуються змінним струмом звукової частоти, оскільки сталий струм спричинює електроліз розчину та поляризацію електродів. Вимірювання опору проводять за допомогою містка змінного струму (рис. 2.1). Змінюючи величину градуйованого змінного опору Rм, домагаються такого положення, щоб струм у колі нуль-приладу дорівнював нулю. Це відбувається при рівності потенціалів в точках А та В, коли виконується умова Rм · R1 = Rx · R2. Оскільки R1 = R2, величина Rм дорівнює невідомому опору Rx.
|
Рис. 2.1. Схема для кондуктометричних вимірювань. ДЖ(ЗГ) – джерело живлення (звуковий генератор); НП – нуль-прилад; Rм – градуйований змінний опір; Rx – опір, який вимірюють. |
У цій лабораторній роботі для вимірювання опору застосовується реохордний міст Р-38, в якості джерела змінного струму використовується звуковий генератор ЗГ-33. При живленні струмом звукової частоти чутливим нуль-приладом може служити гальванометр змінного струму, індикатор нуля або осцилограф. При відсутності балансу на екрані осцилографа з’являється синусоїда, котра при рівновазі стягується в пряму лінію.
Вимірювання опору досліджуваного розчину слабкого електроліта. Для визначення опору користуються такою ж апаратурою та методикою вимірювання, що й для визначення сталої комірки.