- •Модуль 1. Україна в пореформений перiод (60–90-тi рр. Хiх ст.). Тема і. (заняття і). Буржуазні реформи в наддніпрянській україні у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з рескрипту Олександра іі від 9 березня 1858 р.
- •2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
- •3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
- •4. Уривок із Міського положення 16 червня 1870 р.
- •5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
- •Статут карного судочинства
- •6. Уривок із Статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність
- •Тема іі. (заняття 2). Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Дані про кількість сільськогосподарських робітників, які відходили в 90–х роках хіх ст. На заробітки в інші губернії, переважно південні
- •2. Переміщення головного центру виробництва зерна з середньочорноземних губерній у нижньоволзькі і степові
- •3. Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств
- •4. З офіційної довідки гірничого департаменту, в якій йдеться про утворення "Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізничного і рейкового виробництва" Джона Юза (1875 р.)
- •5. Розвиток цукрової промисловості на Україні у другій половині хіх ст.
- •Тема ііі. (заняття 3). Формування модерної української нації (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. М. Грушевський про згубні наслідки колонізаторської політики російського царизму в Україні
- •2. Співвідношення міського й сільського населення на Україні в кінці хіх ст.
- •3. Склад населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •4. Склад міського населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •5. М. Грушевський про українські землі під владою Австро-Угорської імперії
- •6. Структура народонаселення Східної Галичини за етнічно-професійним складом на початку хх ст.
- •Тема іv. (заняття 4). Розвиток українського національного руху на НаддніпрянЩині у другІй половинІ хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
- •2. Урядовий указ 1876 р.
- •3. Висловлювання європейських вчених з приводу "Емського акту" 1876 р.
- •З публічної полеміки лідера хлопоманів в.Антоновича з польсько-шляхетським публіцистом т. Падалицею
- •5. Програмові засади "Братерства тарасівців"
- •6. Проект програми "Братерства тарасівців"
- •7. Уривки з програми Української національної партії.
- •Тема V. (заняття 5). Загальноросійський і польський визвольні рухи на наддніпрянській україні (друга половина хіх ст.) (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із "Грамоти сільському народові", яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України (1863 р.)
- •2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
- •3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
- •4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
- •Тема VI. (заняття 6). Громадсько-полiтичне життя українців в Австро-Угорськiй iмперiї у другій половині хiх ст. М. Драгоманов (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із праці Івана Франка "Що таке соціалізм?"( 1878 р.)
- •2. Критика м. Драгомановим ігнорування українського національного питання російськими й польськими революціонерами
- •Модуль 2. Україна на початку хх ст. Тема VII. (заняття 7). Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Австро-Угорщинi на зламi хiх – хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії
- •2. Уривок із програми Української національно-демократичної партії (1899 р.)
- •3. Газета галицьких соціал-демократів "Воля" про програмні засади усдп (1 січня 1900 р.)
- •Тема VIII. Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Надднiпрянськiй Українi (6 год.) заняття 8. Українські національні партії соціалістичного напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Нарис програми Революційної української партії
- •2. Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Синягіна
- •3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)
- •4. Заява Української партії соціалістів-революціонерів
- •Заняття 9. Українські національні партії ліберального напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
- •2. Уривок з програми Української демократично-радикальної партії
- •3. Програма Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •Заняття 10. "Самостiйна Україна" (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з "Самостійної України" (1900 р.)
- •2. Уривок з програми Української народної партії
- •3. Десять заповідей унп
- •Тема iх. (заняття 11). Соцiально-економiчнИй розвитОк Наддніпрянської України на початку хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. З тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)
- •2. Обсяг річного видобутку основних галузей добувної промисловості (в тис. Пуд.)
- •3. Виробництво сортового металу в Україні (залізо і сталь, в тис. Пуд.) в 1910–1914 рр.
- •4. Виплавка чавуну в Україні в 1910–1914 рр. (в млн. Пуд.)
- •6. Уривок із Столипінського указу від 5 листопада 1906 р. Про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування
- •7. Розподіл земельної власності на Україні між основними групами землевласників (в тис. Дес.)
- •8. Станова характеристика великого землеволодіння на 1905 р.
- •Тема х. (заняття 12). Культурні процеси в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст. (2 год.)
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Порівняльна характеристика місця української мови у шкільній освіті Російської та Австро-Угорської імперій (з виступу у ііі Державній думі депутата в.І. Дзюбинського)
- •2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)
- •3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.
- •4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому
- •"Особливості українського національного руху хіх — початку хх ст."
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія україни (1861 – 1917)
4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
...У квітні 80 року ми переїхали в Київ. Там ми знайшли багато інтелігентної молоді, рештки від різних розбитих гуртків. Настрій у всіх був бойовий, революційний… Генерал – губернатор Чертков легко підписував смертні вироки і стратив гімназиста Розовського тільки за те, що Розовський відмовився назвати особу, яка залишила у нього чемодан з нелегальною літературою; Лозовського за те, що у нього знайдено одну прокламацію, – все це викликало в усіх верствах суспільства збудження і обурення, особливо серед учнівської молоді.
Щодо програми – дивна різноманітність: видно було просто бажання працювати по-революційному, не розбираючись у програмах. І багато хто охоче прийняв нашу програму. Ми намагались швидше встановити зв'язки з робітниками.
...Збиралися ми вечорами за містом в різних місцях. На перших зборах нашу пропозицію надрукувати прокламації з вимогами робітників, із загрозою страти начальника Арсеналу в разі невиконання їх було прийнято одноголосно. Один із залізничних робітників, який мав знайомство в друкарні, дістав трохи шрифту, навчився там же набирати – і перша прокламація, справжнього первісного вигляду (не вистачало деяких букв, знаків, рядки криві, косі), вийшла з нашої примітивної друкарні. Частину таких самих прокламацій зробили на гектографі, а частину просто переписали від руки. Такі прокламації були надіслані начальникові Арсеналу, розклеєні в самому Арсеналі, на стінах будинків у Києві, розіслані по тих містах, де були зв'язки наших робітників з місцевими робітниками... У відповідь на третю прокламацію деякі вимоги робітників були задоволені: робочий день зменшено на 2 години і збільшено час для запізнення на роботу. Ми з Щедріним пропонували робітникам на перший раз задовольнитися цим, але на їх вимогу було заготовлено четверту прокламацію, в якій вимагалося задовольнити всі інші вимоги. Ця остання була надрукована і випущена через два дні після нашого арешту. Чернетку її було взято у нас під час арешту. Цей успіх викликав приплив робітників у такій кількості, що ми не знали, де знайти місце для зборів. Робітники вказали нам байковий гай, недалеко від Києва. Звичайно годині об 11 вечора ми вдвох із Щедріним заходили в одну квартиру, де змінювали свій зовнішній вигляд, і потім відправлялися на сходку. Нас зустрічав натовп. В темноті ночі ми вели розмови, доки не сходило сонце. Стомлені робітники жадібно слухали, не думаючи про відпочинок.
Робітників, які групувалися в той час навколо нас, було близько семисот; ми поділили їх на групи, які по черзі приходили в різні дні тижня. Отже, з кожною групою ми бачилися лише раз на тиждень. Рідко бувало на сходці менше 100 чоловік. За тодішніх часів ця цифра була величезною. Розмови проводилися без всякої програми, завжди на яку-небудь злобу дня, і тут же одночасно викладалися теоретичні положення. Ми не спинялися на описах загального тяжкого становища робітників і селян, вони і без нас це добре знали. Доводилося тільки зв'язувати його із загальним існуючим ладом, а потім використовувати кожен випадок невдоволення.
Незважаючи на такий успіх, нам важко було боротися з вихованою віками пасивністю. Вислухавши нас уважно, багато хто нам говорив, що все це зробиться якось без них. Відповідно до ступеня розвитку кожен мріяв про це по-іншому. Найбільш розвинені думали, що якийсь революційний комітет відбере у поміщиків землю для селян; інші говорили, що цар, який знищив кріпацтво, уже бореться із дворянами, щоб відняти у них землю і передати народові...
Нашою головною метою було викликати ініціативу у робітників, домогтися, щоб вони самі взяли до своїх рук свою справу.
З київськими революціонерами з інтелігенції у нас встановилися такі відносини: у багатьох справах ми працювали спільно, але не розповідали їм про наші нічні збори робітників, боячись їхньої принципової неконспіративності. На всяку обережність вони дивилися як на боягузтво. Найвидатніший з них, Павло Іванов, людина смілива, рішуча, із великою ініціативою, хороший організатор, який умів легко сходитися з людьми всяких станів, був до того неконспіративний, що той, хто його не знав близько, міг вважати його підозрілим. Він обурювався, коли я говорила, що йому, нелегальному за яким явно стежили шпигуни, не можна ходити у червоній косоворотці, з волоссям до плечей, ходити з нашими робітниками вдень по вулицях Києва. "То ви, пітерці, бережете себе", – в'їдливо відповів він мені. Побачивши шпигуна на вулиці, він показав йому кулака, шпигун ховався, а Павло йшов своєю дорогою, не думаючи навіть заплутувати свої сліди.
За час, що пройшов між випуском першої й другої прокламацій, адресованих начальнику Арсеналу Коробкову, ми випустили ще листівки: "Звіряча розправа над заарештованими" і "Суд над соціалістами". Арсенальні прокламації ми писали разом із робітниками, причому ми лише допомагали формулювати їхні думки, намагаючись залишити їх власні вирази, не згладжуючи кострубатість стилю, щоб начальству Арсеналу і самим робітникам було видно, що це написано робітниками. "Звіряча розправа" була написана Щедріним, "Суд над соціалістами" – написала я… (Хрестоматія з історії Української РСР. – К., 1961. – Т. 2. 1861–1917. – С. 119–122.)