78. Які основні причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.

Причинами вибухів котельних установок є перегрівання стінок котла (внаслідок упускання води), або недостатнє охолодження внутрішніх стінок внаслідок накопичення накипу, а також раптове руйнування стінок котла внаслідок появи в них тріщин або втомних утворень, зумовлених перевищенням тиску порівняно з розрахунковим у випадку несправності запобіжних пристроїв.

Компресорні установки можуть вибухати внаслідок недотримання вимог експлуатації двигунів установки та умов наповнення повітрозбирача. Основними причинами вибухів є:

• перегрівання поршневої групи, що викликає активне розкладання вуглеводнів, суміш котрих з повітрям призводить до утворення вибухонебезпечного середовища;

• застосування легкоплавких масел, здатних розкладатись при високих температурах;

• накопичення статичної електрики на корпусі компресора або повіт розбирача, що призводить до іскріння від пилинок в повітрі, котре всмоктується;

• перевищення тиску в повітрозбирачі внаслідок несправності запобіжника.

Стосовно систем трубопроводів причиною розгерметизації може бути замерзання конденсату, деформації внаслідок теплових розширень. Балони можуть вибухати від ударів, падіння, взаємних ударів, перегрівання, внутрішнього тиску, що підвищується, порушенням роботи вентилів, наповнення іншим газом. У випадку сумісного зберігання балонів, наповнених різними газами, в приміщенні може утворюватися вибухонебезпечне середовище від суміші газів, котрі незначно просочуються через вентилі.

Вибух ацетиленових балонів може бути викликаний старінням пористої маси (активоване вугілля) в ацетоні, в котрій розчиняється ацетилен. Внаслідок цього газ переходить з розчиненого і вільний стан, а оскільки балон знаходиться під тиском, то він полімеризується з вибухом.

Утворення вибухонебезпечної суміші в кисневих балонах пов’язується з проникненням в його вентиль масла, а у водневих – викликається проникненням кисню, появою в них окалини.

79. Які вимоги висувають для систем, що знаходяться під тиском.

Кожна посудина, що працює під тиском, повинна мати паспорт, у якому вказується:

1. Реєстраційний номер.

2. Характеристика посудини (робочий тиск, МПа, температура стінки, ⁰С, робоче середовище та його корозійні властивості, місткість, м³).

3. Відомості про основні частини посудини (розміри, назва основного металу, дані про зварювання (паяння)), дані про штуцери, фланці, кришки і кріпильні вироби, про термообробку посудини та її елементів.

4. Наводиться перелік арматури, контрольно – вимірювальних приладів та приладів безпеки.

5. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини, вказується особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудини.

Після реєстрації посудини на останній сторінці записуються реєстраційний номер та реєструючий орган.

Посудини конструюються спеціальними проектними організаціями і виробляються на підприємствах з дозволу місцевого органу Держтехнагляду.

На копусі посудини на видному місці встановлюється металева пластина, на якій клеймуванням вкозують:

• найменування заводу виробника,

• заводський номер посудини,

• рік її виготовлення,

• робочий і пробний тиск,

• допустиму температуру стінок.

За правильність конструкції посудини, розрахунок її на міцність, вибір матеріалу, якість виготовлення, монтажу і ремонту, а також за відповідність посудини діючим нормам і правилам відповідають організації і підприємства котрі, проектували і виготовляли посудину.