Заняття № 8 організація навчально-пізнавальної діяльності в системі уроків вивчення організму людини

Мета: обговорити методику навчання розділів «Людина» і «Біологічні основи поведінки людини»; з’ясувати зв’язок між теоретичним матеріалом розділу та інтересами учнів цього віку.

Семінарська частина заняття

Питання до обговорення

1. Охарактеризуйте місце і значення розділів «Людина» і «Біологічні основи поведінки людини» в шкільному курсі біології.

2. Поясніть, чому остання програма з біології пропонує на вивчення цього матеріалу 3 години на тиждень, тоді як попередні розділи курсу «Біологія» вивчалися 2 рази на тиждень.

3. З якими предметами можна провести міжпредметні зв’язки при вивченні матеріалу про організм людини?

4. Чому при вивченні кожної системи органів людини слід акцентувати увагу школярів на гігієнічних аспектах?

5. Які форми і методи навчання домінують при викладанні біології в 9 класі?

6. Яким чином застосовують самостійну роботу на уроках розділів «Людина» і «Біологічні основи поведінки людини»?

7. Поясніть значення учнівських експериментів у вивченні розділів.

8. Дайте характеристику методу самоспостереження.

Практична частина заняття

Завдання 1. Ознайомтесь у програмі з біології зі змістом перших уроків шкільного курсу біології в 9 класі. Поясніть доцільність включення демонстрування муляжів черепа людини та людиноподібної мавпи. Як впливає вивчення цих тем на формування наукового світогляду учнів ЗОШ?

Завдання 2. Метод розв’язування біологічних задач сприяє кращому усвідомленню теоретичного матеріалу, реалізовує зв’язок теорії з практикою.

Розв’яжіть задачу: скільки утвориться та руйнується еритроцитів у дорослої людини кожної секунди, якщо середня тривалість життя еритроцитів 120 днів, а в 1 мм³ крові дорослої людини їх міститься приблизно 5×10⁶ , кількість крові становить 5 л.

Розв’яжіть задачу: скільки скорочень робить здорове серце за 70 років життя людини і скільки крові воно перекачує, якщо у стані спокою серце робить близько 70 скорочень за хвилину і при цьому за кожне скорочення воно виштовхує в аорту 70 мл крові.

Завдання 3. Для успішного засвоєння знань про організм людини вчителю необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати.

Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати так звану «розминку», наприклад: розминка до теми «Характер людини» з теми «Мислення і свідомість»: Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, в якої часто змінюється настрій. Завдання: що спільного між погодою та людиною?

Учні обговорюють у парах завдання, пропонують свої пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем.

На якому етапі уроку слід застосовувати таку розминку? Як, на вашу думку, буде проводитися урок далі? Законспектуйте власні здогадки у вигляді плану-конспекту.

В кінці заняття викладач призначає студента на роль «Учителя» для проведення імітаційної гри «Урок біології» на наступному занятті.

Самостійна домашня робота

1. Складіть план-конспект одного уроку з теми «Розмноження й розвиток рослин» (можна іншу тему розділів «Рослини» і «Різноманітність рослин»).

2. Запропонуйте тематику усних повідомлень учнів (тривалістю не більше 3 хвилин), на уроці з вивчення сільськогосподарських, лікарських і декоративних рослин. Свій вибір обґрунтуйте.

3. Заповніть таблицю 6, яку можна запропонувати учням для заповнення під час самостійної роботи з підручником, на етапі «узагальнення нових знань» на уроці на тему «Залози внутрішньої секреції» з теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини» (9 кл.).

Таблиця 6

ЗНАЧЕННЯ ЗАЛОЗ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ В ПІДТРИМАННІ ГОМЕОСТАЗУ Й АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМУ

Залоза внутрішньої секреції	Гіперфункція	Гіпофункція
Гіпофіз
Щитоподібна залоза
Паращитоподібні залози
Підшлункова залоза
Кора надниркових залоз