Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону

(по Г. Г. Винбергу і В. П. Ляхновичу, 1965)

Біомаса	Розрахована сира маса, мг/л	Суха маса, мг/л
Низька	0,4 – 4,0	0,04 – 0,4
Середня	4,0 – 40,0	0,4 – 4,0
Висока	40,0 – 400,0	4,0 – 40,0
Дуже висока	400	40

Таблиця 2

По Л.А.Ерману та Р.Г.Акимовій (1969)

Біомаса фітопланктону, мг/л	Характеристика
0 – 10	Низька
10 – 20	Задовільна
20 – 50	Дуже висока
50 – 100	Дуже висока, не обов’язкова для розвитку зоопланктону
Більше 100	Надлишкова, створює загрозу заморних явищ

Таблиця 3

Вказівки по контролю за гідрохімічним і гідробіологічним режимами ставів товарних господарств (по Р.Г.Акимовій та ін., 1980)

Біомаса фітопланктону, мг/л	Характеристика
До 20	Низька
20 – 30	Оптимальна
50 – 80	Допустима
Понад	Небажана

Проведені УкрНДІРГ дослідження фітопланктону ставів різних категорій, розташованих у різних зонах України, показали наступне:

- у вирощувальних ставах його розвиток залежить від віку ставів, щільності посадки риб, внесення мінеральних і органічних добрив. У старих ставах розвивається у багато разів (4—10) інтенсивніше, ніж у перші роки їх експлуатації;

- у нагульних ставах із щільною посадкою риб (до 5000 экз./га) кількість водоростей збільшується, що зумовлено наявністю у ставах органічних речовин у вигляді штучних кормів й екскрементів риб.

Основними групами фітопланктону у ставах Полісся, Лісостепу та Степу є зелені, синьо-зелені, евгленові й діатомові. Кількість водоростей залежить від розвитку масових форм зелених, синьо-зелених водоростей, а маса формується за рахунок зелених, евгленових і діатомових. Максимальна кількість і біомаса водоростей (середні показники за вегетаційний період по ставам) спостерігаються у ставах, розташованих у Степовій зоні: від 19,3 до 289,4 млн. кл/л і від 9,1 до 69,6 мг/л. У ставах Лісостепової зони показники кількості й маси фітопланктону нижчі, ніж у Степовій, і складають відповідно 30,3-61,8 млн. кл/л і 4,7-11 мг/л. За кількістю ведучими є зелені і синьо-зелені водорості, за масою — зелені. Фітопланктон ставів Полісся характеризується кількістю 10,9--100,4 млн. кл/л і більш низькою, ніж у других зонах біомасою: 2,5 — 7,4 мг/л. Ведучими групами є зелені, синьо-зелені, діатомові й евгленові (табл. 4).

Таблиця 4

Показники ступеню розвитку фітопланктону у нагульних ставах України по зонам

Зони	Щільність посадки риби, тис.екз/га	Середньосезонна маса фітопланктону мг/л
Степ	6,9 – 15,6	9,1 – 69,9
Лісостеп	4,8 – 11,2	4,7 – 11,0
Полісся	3,6 – 6,3	2,5 – 7,4

Поряд з користю, яку приносять планктонні водорості, розвиваючись у водоймах, необхідно відмітити їх негативне значення. Воно заключається у наступному: при “цвітінні”, що визивається бурхливим розвитком синьо-зелених водоростей у ставах і других водоймах, після спаду його починається їх масове відмирання. Це призводить до порушення кисневого режиму, до заморних явищ, пригніченню розвитку кормового зоопланктону й бентосу. Ряд синьо-зелених водоростей отруйний. Їх отрута близька до отрути блідної поганки. Ступінь отруйності залежить від концентрації водоростей у воді, але у ставах України, у більшості випадків, ці водорості розвиваються до загибелі риб.