Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГРОШІ ТА КРЕДИТ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Тема 9. Попит та пропозиція грошей

План

9.1. Попит на гроші на грошовому ринку.

9.2. Чинники, що впливають на попит грошей.

9.3. Пропозиція грошей на фінансовому ринку.

9.4. Механізм формування пропозиції грошей.

9.5. Роль банківської системи у створенні пропозиції грошей.

9.6. Рівновага на грошовому ринку і відсоток

 Література: [1]; [2]; [3]; [4].

9.1. Попит на гроші на грошовому ринку.

Грошовий ринокце сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщаються (розподіляються і перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів економіки. Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня відсотка як ціни грошей. І тут особливого значення набуває пізнання механізмів формування попиту та пропозиції грошей і рівня відсотків.

Попит на грошіекономічний агрегат, який дорівнює реальному обсягу національного виробництва, що готові купити споживачі при будь–якому можливому рівні цін.

Попит на грошіце потреба суб’єкта економіки у визначеній сумі коштів.

Попит – це намір чи бажання економічного суб’єкта мати визначену суму грошей у даний момент. Попит варто відрізняти від доходу. Попит – це намір, бажання мати визначену суму грошей. А доход – це грошовий потік (національний доход, розподілений у виді зарплати і т.д.).

Попит на гроші відрізняється від попиту на інші товари. Гроші бажані не задля самих грошей, а для того, щоб за них купувати різні товари. Грошима володіють через їх споживчу вартість. Однак збереження грошей має своє обмеження, оскільки нагромадження багатства у формі грошей, а не в інших формах, характеризується вартістю втрачених можливостей – той, хто їх накопичує (зберігає на руках), відмовляється від процентного доходу, дивідендів. Гроші повинні приносити гроші.

Тому попит на гроші обумовлений потребою здійснювати поточні витрати (трансакційні операції), мотивом споживання і бажанням вкладати гроші в активи в майбутньому, тобто тримати гроші як спосіб нагромадження вартості.

Таким чином, існують два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші (дві частини попиту):

  • попит на гроші для трансакцій (поточна каса), пов’язаний з необхідністю здійснювати поточні витрати. Індивідуумові завжди потрібні готівка чи поточні рахунки, щоб оплачувати рахунки чи купувати товари, оплачувати послуги. Такий попит існує завжди і такі потреби в грошах забезпечуються через грошовий агрегат М10 – готівка, гроші на різних рахунках у банку, депозити до запитання) і зв’язані в основному з обсягом операцій чи номінальним валовим внутрішнім продуктом. Цей вид попиту (попит на гроші для трансакцій) чуттєвий до втрат від збереження грошей. Коли процентна ставка на альтернативні види активів зростає в порівнянні зі ставкою відсотка на гроші, то фізичні і юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей і бажають зберігати гроші як активи.

  • попит на гроші як на активи – це частина попиту, що формується як ліквідний актив. Частину свого багатства (гроші) раціональні інвестори вкладають у “портфель” (набір цінних паперів чи інших ліквідних активів). Представники монетарної теорії вважають, що інвестори будуть здійснювати ризиковані внески тільки тоді, коли доходи по них (від інвестицій у них) будуть ультрависокими. З двох видів доходів, що мають однакову прибутковість, індивідууми виберуть більш безпечний. Щоб відвернути увагу індивідуумів від низькоризикованих активів і звернути їхню увагу до високоризикованих активів (акції, нерухомість), останні повинні мати високий відсоток доходів, тобто забезпечувати більш високі доходи в порівнянні з менш ризикованими активами.

Ця теорія називається “теорією портфеля”. Вона пояснює, як не схильний до ризику інвестор повинен розміщати своє багатство.

Важливим правилом при цьому є диверсифікованість портфеля між різними видами активів. “Не кладіть усі яйця в один кошик” – одна з форм цього правила. Тому не дивно, що індивідууми зберігають гроші не тільки для поточної каси (трансакції), а і частину своїх збережень розміщають в активах для збільшення своїх грошей.

Сьогодні економісти визначають наступні фактори, що спонукають людей мати гроші:

  • абсолютна ліквідність грошей;

  • гроші виконують ряд найважливіших функцій, зокрема, як засобу платежу;

  • уся система обліку і вся ринкова інформація базується на грошових вимірниках;

  • гроші виступають як засіб заощадження.

Однак існують деякі розходження у визначенні і змісті факторів, що визначають параметри попиту на гроші в представників різних теорій: кількісної теорії грошей, кейнсіанської теорії і сучасній теорії грошей.