2 Зарубіжні концепції страхової продукції

Останнім часом страховики стали застосовувати західний тер­мін страховий продукт, витіснивши більш звичне поняття - стра­хова послуга. В економічній літературі паралельно використовуються обидва ці терміни, часто підмінюючи один одного. Зокрема, страховий продукт (послуга) - це комплекс циві­льно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів грома­дян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законо­давством ". Один із провідних дослідників сучасного страхового маркетингу - О.Зубець пропонує таке визначення страхового продукту: „Страховий продукт - це набір основних та допоміж­них послуг, що надаються страхувальникові під час укладання договору страхування". Для з'ясування методологічної суті цього поняття звернемося до зарубіжних концепцій страхово­го продукту.

Компенсаційна концепція. Згідно з нею, основою страхо­вого продукту є ризикова компенсація з боку страховика. Вона полягає в тому, що ризик випадкового погіршення матеріального стану страхувальника компенсується ризиком (можливістю) ви­падкової виплати.

Інформаційна концепція (автор - німецький учений Во-льфганг Мюллер). Послуга, що надається страхувальникові, поля­гає не у виплаті, а в наданні гарантії. Будь-який страховий про­дукт є певним обсягом інформації, що містить умови видачі стра­хової гарантії.

Страховий продукт є матеріальним, послуга ж (а не продукт, як вважає Мюллер) є переважно наперед визначеним набором ін­формації; вона може бути реалізована також у матеріальній формі при настанні страхового випадку.

Отже, використання терміна "страховий продукт" не виклю­чає поняття "страхова послуга", оскільки обидва вони мають різ­не значення.

У загальному вигляді страховий продукт можна визначити як таке поєднання факторів виробництва, яке дозволяє страхо­викові надавати страхувальникові послугу. Концепція 3-рівневого продукту за Халлєром (німецький дослідник). Він виділяє три підсистеми:

фінансову,

технічну

соціальну.

Із соціальної точки зору, страховий продукт дає можливість розпоряджатися страховим забезпеченням, з фінансової -виражається страховим полісом і діями страховика впродовж терміну чинності договору страхування, з технічної - забезпечує необхідне співвідношення між преміями та виплатами.

Ризики є природним наслідком існування динамічного середовища й процесів, що в' ньому діють. На основі цього ризик визначається як можливість того, що очікування стосовно певної системи не здійсняться. Виконання цих очікувань відображає, за Халлєром, сутність страхового захисту і є базовим рівнем страхового продукту.

Концепція Д. Фарні - одного з провідних теоретиків Німеччини. Цей автор вважає, що страховий продукт є системою, яка містить у собі ризикову, нагромаджувальну та забезпечувальну підсистеми. Його корисність частіше усвідомлюється клієнтом не на основі інтелекту, а на основі досвіду й довіри, тому велика увага надається етапу продаж. При цьому продукт повинен задовольняти не тільки клієнта, а й канали розповсюдження.

Ризикова підсистема страховика складається з прийому ймовірного розподілу збитку, покриття ризику шляхом видачі зобов'язання та здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку, вирівнювання ризику в просторі та часі. Нагромаджувану підсистему страхової компанії утворює можливість вкладання вільних коштів з метою нагромадження, а забезпечувальна підсистема гарантує консультаційну підтримку стосовно ризикової та нагромаджувальної підсистем.

Ризикову підсистему страхувальника формує передача ймовірного розподілу збитку, збереження фінансового стану шляхом прийняття зобов'язання від страховика та отримання страхової виплати при настанні страхового випадку. Нагромаджувана підсистема забезпечує здійснення планомірного нагромадження коштів (страхування життя). Для забезпечувальної підсистеми властивим є одержання підтримки від страховика при настанні страхового випадку.

Таблиця 1 – Концепції страхового продукту

№	Назва концепції	Основний зміст концепції
1	Компенсаційна концепція	Основний зміст цієї концепції полягає у наявності ризикової компенсації, що пов’язано із ризиком випадкового погіршення матеріального стану страхувальника і компенсується можливою виплатою
2	Інформаційна концепція (автор німецький вчений Вольфганг Мюллер)	Він вважає, що послуга полягає не у виплаті відшкодування, а наданні гарантії цієї виплати. На його думку страховий продукт повинен бути матеріальним, а послуга є переважно наперед визначеним набором інформації. Але вона може бути реалізлвана також у матеріальній формі при настанні страхового випадку.
3	Концепція 3-х рівневого продук ту за Халлєром	Цей автор найбільш поглиблено визначає страховий продукт, який так би мовити виконує три види процесів: фінансовий, технічний і соціальний
4	Концепція Д. Фарні	Цей автор вважає, що страховий продукт є системою, яка містить в собі ризикову, нагромаджувальну та забезпечувальну підсистеми. Ризикова - складається з прийому ймовірного розподілу збитку, здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку. Нагромаджувальна полягає у можливості вкладаннявільних коштів. Забезпечувальна полягає в гарантії консультаційної пидтримки стосовно попередніх двох систем.

Перед потенційними клієнтами страхової компанії відкриваються широкі можливості вибору конкретних страхових продуктів, порівнюючи які, вони оцінюють відповідність між своїми бажаннями (страховими інтересами) та гарантіями, що пропонуються страховиком. У результаті цього аналізу формуються певні переваги страхувальника перед конкретною страховою компанією та її страховими продуктами.