- •1.Охарактеризуйте дослов’янський етап державотворення на території України у найдавніші часи.
- •2.Східнослов’янські протодержавні утворення, їх територія, устрій та суспільний лад (V – і половина іх ст.)
- •3.Політичний лад та державний устрій Київської Русі (іх – перша половина хііі ст.)
- •4.Соціально-економічний розвиток Київської Русі, становлення феодальних відносин (іх – перша половина хііі ст.).
- •5.Розкрийте роль великих князів Київських у державотворчих процесах доби Давньої Русі (іх – хііі ст.).
- •6.Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
- •8.Охарактеризуйте суспільно-політичний розвиток українських земель у складі іноземних держав (хіv- середина хvіі століття).
- •9. Еволюція форм української державності в умовах існування Великого князівства Литовського.
- •10. Польська експансія на українських землях, її причини, засоби, результати (середина хіv- середина хvіі століття)
- •12. Ґенеза українського козацтва та його історична роль (кінець хv – хvііі ст.)
- •13. Запорізька Січ, її виникнення, устрій та історичне значення (середина хvі – хvііі ст.).
- •14.Визначні постаті козацької доби, їх вплив на українське суспільно-політичне й культурне життя.
- •15. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького середини хvіі століття.
- •16.Охарактеризуйте діяльність гетьмана б.Хмельницького в ході Національно-визвольної війни українського народу середини хvіі ст.
- •17.Формування Української держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII століття, її найхарактерніші ознаки та історичне значення.
- •18.Охарактеризуйте соціально-політичну сутність та наслідки “Руїни” (друга половина хvіі ст.).
- •19.Гетьманщина як форма автономної української державності на Лівобережжі у складі Російської імперії (кінець хvіі - хvііі ст.).
- •20.Охарактеризуйте процес остаточної ліквідації української державності у контексті централізаторської політики царського уряду (друга половина хvііі ст.)
- •21.Особливості історичного розвитку Південної України, Правобережжя та західноукраїнських земель у хvііі ст.
- •22.Охарактеризуйте суспільно-політичне та економічне становище українських земель у складі Російської імперії у хіх ст.
- •23.Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперій у хіх ст., їх соціально-економічний та політичний розвиток.
- •24.Український національний рух та процеси культурного відродження у хіх столітті. Роль т.Г.Шевченка в українському національному русі.
- •25.Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр., її досягнення та втрати.
- •26.Охарактеризуйте діяльність визначних постатей доби Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •27.Відродження державності українського народу, її історичні форми та моделі у 1917-1920 рр. (унр доби Центральної Ради, Гетьманат п.Скоропадського, унр доби Директорії).
- •28.Визначте сутність та наслідки нової економічної політики (неп) в Радянській Україні (1921- 1928 рр.).
- •29.Охарактеризуйте соціально-економічне і політичне становище українських земель у складі іноземних держав – Польщі, Румунії, Чехословаччини (1921-1939 рр.).
- •30.Соціально-економічне становище радянської України в період індустріалізації (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •31.Політика суцільної колективізації сільського господарства в радянській Україні, її сутність та наслідки (1929 – 1933 рр.).
- •32.Окупаційний режим на території України та антифашистський Рух Опору у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •33.Охарактеризуйте внесок українського народу у розгром нацистської Німеччини (1941-1945 рр.).
- •34.Соціально-економічні, демографічні й геополітичні наслідки Другої світової війни та їх вплив на Україну.
- •35.Охарактеризуйте процеси повоєнної відбудови та економічного розвитку України у 1946-1953 рр.
- •36.Лібералізація радянського режиму, процеси десталінізації та їх вплив на Україну в період керівництва м.С.Хрущова.
- •37.Охарактеризуйте соціально-економічні реформи в урср у другій половині 50-х - 60-х роках хх ст.
- •38.Дисидентський рух в радянській Україні в 1965-1985 рр. Та його вплив на національно-культурні та політичні процеси.
- •39.Суспільно-політичні та культурні процеси в урср в період керівництва п.Ю.Шелеста (1963 – 1972 рр.).
- •40.Кризові явища в радянській політичній та економічній системі в період керівництва Українською рср в.В.Щербицького (1972 – 1989 рр.).
- •41.Демократизація суспільно-політичного життя в урср у період перебудови (1985-1991 рр.).
- •42. Охарактеризуйте суспільно-політичні процеси, становлення та розвиток новітньої української державності у 1991- 2010 рр.
- •43.Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність та мета.
- •44.Президенти незалежної України, їх роль у сучасному державотворчому процесі (1991 – 2010 рр.)
- •45.Розкрийте основні напрямки зовнішньої політики України у новітню добу (1991-2010 рр.).
4.Соціально-економічний розвиток Київської Русі, становлення феодальних відносин (іх – перша половина хііі ст.).
За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов'ян. У цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до вотчинних. Цей процес був складним, тривалим і розгортався поетапно. Спочатку в IX ст. формується система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним елементом цієї системи була данина, «полюддя». У X ст. стався переворот у поземельних відносинах: князі захоплюють і концентрують у своїх руках общинні землі, внаслідок чого виникає вотчинне землеволодіння великого князя. Наступним кроком у процесі феодалізації стала поява в XI ст. земельної власності бояр та православної церкви.
У X—XII ст. активно формувалися васальні відносини у давньоруському суспільстві: за вірну службу князь дарував своїм боярам та дружинникам міста і села. Дарувалася не територія, а право стягувати податки. Так поступово склалася помістна форма феодального землеволодіння, яка не передбачала передачі землі в спадок та її відчуження без згоди князя. З ослабленням князівської влади, посиленням відцентрових тенденцій у державі дедалі більшого поширення набирає вотчина — спадкове володіння, що могло вільно продаватися, передаватися в спадок, даруватися. За феодалізму земля була основним засобом виробництва. Право володіння нею стало юридичним підґрунтям, економічною основою отримання феодалами земельної ренти від залежних селян.
Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Спираючись на давні традиції, особливо великого розвитку досягло землеробство. Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу. У Київській Русі найпоширенішими його видами були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва, всього ж існувало понад 60 видів ремесел.
5.Розкрийте роль великих князів Київських у державотворчих процесах доби Давньої Русі (іх – хііі ст.).
В.Великий (980—1015): Зійшов на київський престол у 980 р. На відміну від попередників у центрі його уваги був насамперед добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Власне за його князювання Русь почала підноситися як цілісне суспільство й держава. Як і його батько, Володимир посадив власних синів (мав він 12 законних синів)по великих містах і землях своїх володінь. Так він усунув від влади місцевих князів, зосередивши її виключно у руках своєї династії. Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних кордонів. Щоб протистояти загрозі печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Знову порушуючи традицію попередників він звернув погляд на захід і додав до своїх володінь землі сучасної Західної України, тим самим поклавши початок тривалому суперництву з поляками за цей регіон. Володимир установив загалом дружні стосунки з поляками, мадярами і чехами.
В основі цієї нової західної орієнтації лежало його прагнення підпорядкувати собі головні торгові шляхи на захід, а також прокласти інші шляхи на Константинополь. Внаслідок цих надбань володіння Володимира стали найбільшими в Європі, охоплюючи близько 800 тис. кв. км. Найголовнішим досягненням Володимира було, без сумніву, впровадження на його неозорих землях християнства у 988році.
Я.Мудрий: Часи князювання Ярослава Мудрого в Києві позначилися посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням сільського господарства й ремесла, сільських та міських промислів, внутрішньої й міжнародної торгівлі. Ці успіхи ознаменувалися підвищенням авторитету Давньоруської держави в середньовічному світі. А це, в свою чергу, позначилося на династичних зв'язках дому Ярослава Володимировича з правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські родини Заходу. Три дочки Ярослава стали королевами: Анна — французькою, Єлизавета — норвезькою, Анастасія — угорською. Сестра самого Ярослава Добронєга була видана за польського князя Казиміра, що забезпечило на довгі роки Русі безпеку західного рубежу. Ярослав Володимирович проводив гідну великої держави зовнішню політику, вступивши в повноправні стосунки з головними імперіями середньовіччя: Германією та Візантією. Тоді пожвавилися дипломатичні взаємини між Київською Руссю та Германською імперією.
У роки його князювання ранньофеодальна імперія — Київська Русь — досягла чи не найвищої точки свого економічного злету політичної міці.
В.Мономах: Князювання Володимира Мономаха було часом політичного та економічного укріплення Русі, розквіту культури й літератури.
Володимир Мономах і його найближчі родичі керували 3/4 території староруської держави; княжі усобиці тимчасово припинилися. Стабільність у державі трималася на авторитеті Мономаха, за присутності загального ворога (половців) і концентрації всієї повноти влади в руках великого князя. За його правління будували церкви, створювали літописні звіди, розпочалося складання Печерського патерика. Володимир Мономах був широко освіченою для свого часу людиною, володів літературним талантом. Його "Повчання своїм дітям" (приблизно 1117 року) закінчувалося коротким описом його життя й листом до чернігівського князя Олега. У "Повчанні" Мономах виступив як мудрий державний діяч, "дбайливий домовладика" і освічений мислитель, відважний воїн і пристрасний мисливець, начитаний книжник і блискучий письменник.
У 1116—1117 роках, за дорученням Володимира Мономаха, чернець Сильвестр створив другу редакцію "Повісті минулих літ". Саме ця редакція літопису дійшла до наших днів.