Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра банківської справи

Правила та зразки оформлення науково-дослідних робіт

Методичні рекомендації

для викладачів і студентів усіх форм навчання

Суми – 2010

УДК 378.2:001.891](073)

П 68

Рекомендовано до видання методичною радою факультету банківських технологій Української академії банківської справи Національного банку України, протокол № 5 від 01 лютого 2010 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри банківської справи, протокол № 7 від 27 січня 2010р.

Укладачі

д.е.н., професор

Сало І.В.

старший викладач

Лобода Д.Л.

викладач-стажист

Ребрик М.А.

Рецензент:

кандидат економічних наук, доцент

Башлай С.В.

Відповідальний за випуск

Лобода Д.Л.

П 68

Правила та зразки оформлення науково-дослідних робіт: методичні рекомендації для викладачів і студентів усіх форм навчання [Текст] / Укладачі : Сало І.В., Д. Л. Лобода, М. А. Ребрик. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 63 с.

Дані методичні рекомендації підготовлено з метою надання організаційно-методичної допомоги студентам та викладачам по написанню науково-дослідних робіт. Розглянуті правила оформлення основних структурних частин роботи та наведені зразки оформлення

УДК 378.2:001.891](073)

© Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ЗМІСТ

1. ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ 4

1.1 Правила оформлення основної частини роботи 4

1.2 Зразок оформлення основної частини роботи 9

2. ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ 17

2.1 Правила оформлення таблиць 17

2.2 Зразок оформлення таблиць 20

3. ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАЦІЙ 21

3.1 Правила оформлення ілюстрацій 21

3.2 Зразок оформлення ілюстрацій 23

4. ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ ТА РІВНЯНЬ 24

4.1 Правила оформлення формул та рівнянь 24

4.2 Зразок оформлення формул та рівнянь 26

5. ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ 27

5.1 Правила оформлення додатків 27

5.2 Зразок оформлення додатків 29

5.2.1 Оформлення додатку, що містить таблицю, розташовану на декількох листах 29

5.2.2 Оформлення додатку, що містить рисунок 31

5.2.3 Оформлення додатку, що містить формулу 32

5.2.4 Оформлення додатку, що містить декілька таблиць 33

6. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 37

6.1 Правила оформлення списку використаних джерел 37

6.2 Зразок оформлення списку використаних джерел 38

7. ЗШИВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ 39

ДОДАТКИ 41

1. Оформлення основної частини роботи

1.1 Правила оформлення основної частини роботи

Робота має бути виконана машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. На друкованій сторінці розміщується 28-30 рядків по 70-75 знаків у кожному. Основний шрифт – Times New Roman, розмір основного шрифту – 14 кеглем (pt), міжрядковий інтервал – 1,5. Текст потрібно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Не припускається застосування напівжирного, підкресленого та курсивного шрифту (або їх комбінацій).

Номер сторінки розміщується у верхньому правому куті, розмір шрифту – 12 (pt). Нумерація вказується, починаючи з другої сторінки вступу. По всій роботі, у т.ч. додатках, використовується наскрізна нумерація. У випадку, якщо додаток створений із застосуванням альбомної орієнтації аркуша, номер сторінки проставляється у верхньому правому куті за книжкової орієнтації аркуша. Припускається нумерація виконана від руки чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому величина, щільність та написання тексту повинна бути наближеною до відповідних величин основного тексту.

Підчищення або зафарбування білою фарбою букв або слів в роботі допускається, але не більше трьох на одному аркуші. Помилки та неохайність в оформленні тексту є підставою для зниження загальної оцінки роботи.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та (за необхідності) підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки.

Заголовок розділу друкується великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки (без урахування абзацного відступу). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу по ширині сторінки. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Між назвами підрозділів та пунктів вільних рядків не залишають.

Відстань між заголовком (підрозділу, пункту) та текстом повинна дорівнювати двом міжрядковим інтервалам.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять.

Кожну структурну частину («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») треба починати з нової сторінки. Підрозділи в межах розділів не починають з нової сторінки. Закінчення попереднього підрозділу та початок наступного відокремлюють двома міжрядковими інтервалами. Аналогічно оформлюються закінчення пунктів в межах підрозділів.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї відсутній текст або розміщено тільки один рядок тексту.

Не допускається розташування на одній сторінці одночасно і таблиці, і ілюстрації, якщо між ними відсутня текстова частина обсягом не менше 4 рядків.

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою (за винятком літер ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь), або, не нумеруючи – дефіс (–) (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

У тексті роботи при необхідності зазначення назви банківської установи слід використовувати офіційну назву банку. Наприклад, не ПриватБанк, а ПАТ КБ «Приватбанк»; не банк Аваль, а ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Недоречно розривати абревіатуру, що вказує на форму господарювання (ВАТ, ПАТ тощо), та саму назву банку («Приватбанк», «Укрсиббанк» тощо), переносячи її на наступний рядок.

У тексті роботи слід використовувати однотипне позначення лапок – « », а символи «%» та «№» слід друкувати окремо від цифр.

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують.

Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7, 10]...». Якщо наводиться цитата, то позначається порядковий номер джерела і номер сторінки, звідки взято цитату (наприклад: [1,С.35]).

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

1. текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

2. цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

3. кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

4. при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Робота брошурується. Для дипломних робіт обов’язковим є брошурування типографським способом, для інших видів робіт – з використанням швидкозшивача з перфорацією (під дирокол). На останній сторінці висновків студент власноручно ставить дату закінчення роботи та підпис.

Додаткову інформацію щодо загальних вимог до оформлення наукових робіт також можна знайти в Державному стандарті України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» (ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»).

Приклад оформлення основної частини роботи наведено нижче.