12. Торговельні відносини у давньому світі.

Як і сільськогосподарське виробництво, зовнішня торгівля була системоутуворюючим фактором. Саме через значення зовнішньої торгівлі, Східні цивілізації формувалися як такі, для яких вона мала допоміжний характер, а античні – домінування зовнішньої торгівлі.

В стародавні часи набуває поширення торгівля, опосередкована міждержавними угодами (так звана договірна торгівля). Точно так як держава не була відокремлена від економіки, торгівля не була відокремлена від держави як інституту управління. Як внутрішня так і зовнішня торгівля повністю контролювалася державою, причому контроль поширювався і на зарубіжні території.

У віддалених регіонах як правило держава мала свої представництва у вигляді факторій. По суті це перші торговельні представництва, що, з одного боку, регулювали торговельні взаємовідносини між державами, а з іншого – забезпечували безперервність торговельних відносин.

За стародавніх часів був поширений рух товарів і предметів послуг поза сферою торгівлі. До такого типу руху товарів відноситься обмін дарунками. Особливо ця форма була поширена в Стародавньому Китаї і в інших Східних цивілізаціях, в менших мірах – в античних цивілізаціях.

13. Виникнення грошей та монетного обігу.

Гроші — одне з найдавніших явищ у житті суспільства, які привертають до себе особливу увагу вчених.

Спочатку в ролі грошей виступали найбільш ходові товари (худоба, хутра, тютюн, риба, сіль, мушлі тощо) і форма грошей тоді збігалась з формою (споживчою вартістю, або здатністю задовольняти певну потребу людини) цих товарів.

Виникнення грошей обумовлено труднощами безпосередньо в обміні продуктами праці. На початковій стадії розвитку, коли виробники отримували надлишки своїх продуктів чи товарів і хотіли їх обміняти, зробити це було доволі складно: бажання двох суб'єктів здійснити обмін споживчими вартостями товарів не збігались. Для прикладу, власник овечих шкір хотів виміняти їх на зерно, але власнику зерна була потрібна сокира. Добре, коли бажання двох суб'єктів збігались.

У міру розвитку ринку розширення і поглиблення грошових відносин ускладнювались вимоги ринку до грошей. Відповідно й гроші змінювали свою форму.

Виділяють такі типи грошей: повноцінні та неповноцінні. До повноцінних грошей відносять монети (золоті, срібні, білонні).

Вважається, що перші монети з'явились у Китаї та країнах Близького Сходу у VIII — VI ст. до н. е. Це були переважно монети, виготовлені з міді.

Монета — це злиток металу, вагу і пробу якого засвідчила печаткою держава. Монета як форма повноцінних грошей, обслуговувала економічні відносини людей упродовж майже трьох тисячоліть. За той час змінювалась форма монети: відомі квадратні монети, монети неправильної форми, овальні, але найбільшого поширення набули круглі монети.

Монетний обіг – це функція, в якій монети (гроші) є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.