- •1. Формаційний та цивілізаційний підходи до історії розвитку людського суспільства
- •2. Предмет, методи дослідження економічних процесів. Система економічних категорій
- •3. Становлення і генеза економічної історії як науки
- •2. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу
- •3. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу
- •Особливості східного, античного та класичного рабства.
- •Причини занепаду рабовласницького суспільства.
- •2. Соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя
- •3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи
- •1. Шляхи формування, форми і типи земельної власності в добу Середньовіччя.
- •2. Загальні риси феодального господарства.
- •7. Риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони.
- •8. Процес утворення національних ринків.
- •1. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів
- •2. Основні фактори становлення індустріального суспільства.
- •3. Особливості генези індустріального суспільства провідних країн світу
- •5. Первісне нагромадження капіталу, його джерела, методи та наслідки.
- •Промислові перевороти в провідних країнах світу
- •Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту в Німеччині.
- •Промисловий переворот у сша
- •Економічне піднесення сша та Німеччини
- •Основні фактори промислового відставання Англії та Франції
- •Становлення індустріального суспільства в Японії
- •Здобутки науки і техніки в останній третині хіх ст..
- •Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза 1929–1933 pp.
- •Господарство розвинутих країн світу у 20-х роках
- •Господарство розвинутих країн світу у 30-х роках
- •Економіка провідних країн в роки другої світової війни
- •Передумови та наслідки прискореного розвитку Німеччини та Японії
- •Динаміка та структурні зміни світового господарського розвитку другої половини XX – початку ххі ст.
- •“Спільний ринок” – Європейський Союз
- •Господарство країн з перехідною економікою
- •Країни, що розвиваються
- •Нові індустріальні країни
Формаційний та цивілізаційний підходи до розвитку людського суспільства
1. Формаційний та цивілізаційний підходи до історії розвитку людського суспільства
Вчені-економісти минулого і сучасності по-різному трактують сутність та особливості історичного розвитку суспільства.
Формаційний підхід: був розроблений К. Марксом і його послідовниками. Суть: продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства — соціально-економічну формацію. Основоположним економічним ядром кожного способу виробництва, а відповідно і формації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва. Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:
первіснообщинний; рабовласницький; феодальний; капіталістичний; комуністичний.
У сучасних умовах формаційний підхід піддається критичному аналізу.
1) п’яти ланкова періодизація розвитку суспільства не має всеохоплюючого значення. Вона більш-менш прийнятна в основному для країн Західної Європи.
2) формаційний підхід не розкриває багатоваріантності життя, збіднює історію людського суспільства, зводячи її в основному до одного фактора — розвитку матеріального виробництва, практично не враховує ролі соціокультурного та інших неекономічних факторів у розвитку суспільства (національних, релігійних, етнічних, ментальних тощо).
3) уявляючи історію розвитку людства як процес "революційного" руйнування старого способу виробництва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність історичного процесу.
4) формаційний підхід відокремлює класову конфронтаційність між власниками і не власниками, між роботодавцями і найманими працівниками.
Цивілізаційний підхід: Діапазон існуючих уявлень про цивілізаційний підхід широкий, кожен автор вкладає в нього те, що йому більше до вподоби. Але найчастіше цивілізацію пов’язують із загальнолюдськими цінностями. Цивілізоване суспільство - це таке суспільство, в якому захищені права людини, де існують широкі можливості для всебічного її розвитку і т.д.
Цивілізація — історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.
В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи:
1) многогранність економічних систем;
2) природної еволюційної поступовості історичного процесу;
3) відмови від класових цілей системи;
4) пізнання системи в її економічних і соціокультурних елементів;
5) посилення ролі людини у суспільному розвитку.
Сучасні дослідження розвитку суспільства визначають сім цивілізацій:
1. Неолітична — 7—4 тисячоліття до н. е.
2. Східнорабовласницька — 3—1 тисячоліття до н. е.
3. Антична — VII ст. до н. е. — VI ст. н. е.
4. Ранньофеодальна — VII—XIII ст.
5. Передіндустріальна — XIV—XVIII ст.
6. Індустріальна — 60-ті роки XVII ст. — 50-ті роки XX ст.
7. Постіндустріальна — починаючи з 60-х років XX ст.
У доіндустріальному суспільстві переважають сільське господарство і ручна праця.
В індустріальному суспільстві провідну роль відігравало велике механізоване промислове виробництво.
У постіндустріальному суспільстві домінують принципово нові види техніки і технологій, посилюється творчий характер праці, набувають дедалі більшої ваги потреби творчої самореалізації особистості, на перший план висуваються сфера послуг, наука, освіта, інформатика, духовні блага тощо.
Отже, при розгляді, аналізі явищ і процесів, що мали місце в історії розвитку людського суспільства, в тому числі і його економічній історії, доцільно використовувати цивілізаційний підхід як більш широкий, узагальнюючий, водночас пам‘ятаючи і про існування методологічних концептуальних підходів.