4. Ціна ринкової рівноваги

Явища попиту і пропозиції подаються з позиції їх взаємозалежності та взаємодії. Для цього сполучимо на одному графіку лінії попиту і пропозиції (див. рис.4.5)

Точка їх перетину Е дасть нам статичну ринкову рівновагу, яка характеризується рівноважною ціною та рівноважним обсягом . У стані рівноваги попит дорівнює пропозиції.

Важливо знати, за якого рівня ціни обсяги попиту і пропозиції товару на локальному ринку будуть збалансовані.

Варто зазначити, що точка рівноваги не завмирає назавжди в одному стані. Вона зміщується в залежності від впливу нецінових чинників попиту і пропозиції товарів. Наприклад, коли зростають доходи покупців, обсяг попиту стає більшим. Крива попиту зміщується вправо від D до D₂ (див. рис.4.5 ).

Якщо абстрагуватись від дії чинників пропозиції, то нова рівновага ринку буде тепер не в точці Е, а в точці Е₂. І навпаки, зниження попиту, коли крива попиту зміститься вліво від D до D₁, веде до встановлення більш низького рівня рівноважної ціни Р₁, зменшення обсягу продажу товару від та Q₁ та зсуву рівноваги у точку Е₁.

Якщо ж попит є сталим, а змінюється лише обсяг пропозиції товару, точка рівноваги також зміщується (див. рис. 4.6). Припустимо, що зросли світові ціни на енергоносії або сировину. В такому випадку обсяг пропозиції товару, що виробляється з цієї сировини, стане меншим. Крива пропозиції зміститься вліво від S до S₂. Разом з тим, точка ринкової рівноваги зміститься з Е до Е₂.

Зростання пропозиції, яке було викликане, наприклад, послабленням податкового тиску, зрушує криву пропозиції вправо і зумовлює нову рівновагу в точці Е₁. Ціна рівноваги стає нижчою , а обсяги продажу більшими .

Рис.4.5. Рівновага за умов зміни попиту

Рис.4.6. Рівновага за умов зміни пропозиції

Слід зазначити, що податок, який є потужним важелем державного регулюван­ня ринку, в процесі збільшення або зменшення своєї величини, законів попиту і пропозиції не порушує, але певним чином модифікує їх дію – викликає зміщення кривих пропозиції товару, визначаючи тим самим переміщення точки ринкової рівноваги.

В цілому наслідки оподаткування негативно відбиваються як на споживачах, так і на виробниках товарів. Ці наслідки проявляють себе у зростанні ціни товару, з одного боку, та у скороченні обсягів виробництва – з іншого. В свою чергу, більш висока ціна скорочує обсяг споживчого попи­ту, внаслідок чого зменшується маса продажу товарів, що потрапили під оподаткування.

Однозначною на посилення податкового тиску є реакція і виробників товарів. Вони за таких умов змушені скорочувати виробництво і обсяги запропонованих на ринку товарів, попит на які став мен­шим. Адже вищий податок спричиняє зменшення виробничих можливостей виробників, а знижений попит цю рецесійну (спадну) тенденцію посилює.

Однією з причин порушення ринкової рівноваги є втручання у процес ціноутворення держави та монополій. В країнах з розвинутою ринковою економікою втручання у механізм ціноутворення здійснюється, в основному, монопольними структурами (частіше усього, так званими природними монополіями). Пряме державне втручання в ціновий механізм спостерігається у виняткових випадках (війни, соціальні або природні катаклізми). Форми впливу, в основному, є опосередкованими. В секторах економіки, де з різних причин починають даватися взнаки монопольні прояви, ціна товару набуває характеристик монопольно високої ціни. За таких умов обов’язково виникають порушення принципів рівноважної взаємодії попиту і пропозиції. Саме тому держава, через механізми обмеження рентабельності (рівня прибутковості бізнесової діяльності монополістичних підприємств) або лімітування чи таксації рівня ціни, прагне повернути ринок до ситуації рівноважного його функціонування. Якщо ці заходи не дають очікуваного ефекту, то залучається до дії податковий механізм. Завдяки йому, отриманий за рахунок монопольно високої ціни, монопольний надприбуток вилучається.