- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
Общество неоднородно и делится на группы. Логично предположить, что самым простым основанием деления человеческого общества, как и других видов живых существ, становится биологический пол. Модель половых ролей, под которой понимается соответствие поведения индивида стандартам «настоящего мужчины (мальчика)» или «настоящей женщины (девочки)», заданным культурной, этнической, социальной, возрастной, конфессиональной средой. Традиционное патриархатное их понимание сводится к противопостаатению таких «настоящих мужских» качеств, как сила, энергичность, рассудительность, мужество и т.д., таким женским качествам, как слабость, дисциплинированность, чувствительность, капризность и т.д. Анализ соответствующих качеств мужчин и женщин распространяется, с точки зрения модели половых ролей, на экономические, политические, сексуальные особенности и мужчин, и женщин. В этом случае тендерные стереотипы .выступают основанием, по крайней мере, дихотомичной стратификации общества. Следует выделить по крайней мере два подхода к проблеме тендерной стратификации. Первый основывается на биологическом разделении полов, но предполагает выделение — в качестве социальных страт — отдельно мужчин и женщин по всем традиционным основаниям стратификации: национальности (расе), образованию, социальному положению, экономическому доходу (или уровню расходов) и возрасту.
Другой подход предполагает более сложные гендерные различия: выделяются разные типы гендерного поведения. Наиболие известна классификация типов, предложенная в 70-е годы Санлрой Бем: выделяются маскулинные женщины и мужчины (с высокой степенью маскулинности и низкой степенью феминности), феминные женщины и мужчины (с высокой степенью феминностп и низкой степенью маскулинности), андрогинные мужчины И женщины (с высокой степенью как маскулинности, так и феминности) и недифференийрованные мужчины и женщины (с низкой степенью как маскулинности, так и феминности). На основе выделения типов были проведены интересные исследования, о приспособляемости мужчин и женщин разных типов к изменениям стрессам. В частностибыл сделан вывод о том, что наиболее приспособленным является андрогинный тип.
40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
Робота Ч. Дарвіна „Походженя видів”, видана в 1853р., яка зробила цілий переворот в біології, надала великий вплив на світогляд взагалі. В числі наук які відчули на собі вплив ідей Дарвіна, була і соціологія. Соціал-дарвіністська соціологія, як і органістична школа, не представляла із себе ні в соціально-політичному, ні в теоретичному плані якогось єдиного направлення. Найбільш відомі представники соціал-дарвінізму – Л. Гумплович, А.Смолл, У.Семнер – хоч і переносили механічно біологічні закони на суспільство, але бачили в них скоріш спільну модель еволюційного процесу. В цьому направлені чітко просліджується спроба поєднання біологізму з психологізмом. Так, більше значення приділяється груповим стосункам, соціальним нормам, фактам духовно психологічного життя, регулюючі і обясняюючя соціальну діяльність, тим факторам, які лежали в основі органістичного направлення в соціології і перш за все в роботах Г. Спенсера, починали набувати якщо не домінуюче ,то у всякому випадку важливе теоретичне положення в загальній системі соціологічних поглядів. Саме вони відкрили шлях до формування наступних єтапів і шкіл в соціології.
Наукою, що прагне вивчати суспільство з точки зору біологічної організації Л, сьогодні стала соціобіологія, підгрунтя якої було закладено американським вченим Е.Вілсоном. У праці „Соціобіологія: новий синтез”(1975) він навів класичне визначення останньої:”Систематичне дослідження біологічного підгрунтя усіх форм соц поведінки усих видів організмів, включаючи людину”.Однією з найбільш відомих ідей соціобіологів є ідея так званої репродуктивної стратегії , що „являє собою модель поведінки, до якої приходять через еволюційний добір і яка сприяє шансам на виживання нащадка”.