- •Тема 9 Предпринимательство и предприятие
- •1 Вопросы практического занятия
- •2 Основные понятия
- •3.1 Основная литература
- •Глава 10 – «Підприємництво у ринковій економіцi».
- •3.2 Дополнительна литература
- •Глава 6 – «Рыночная экономика: поведение производителей».
- •4 Контрольные вопросы
- •Организационно-правовые формы предпринимательства [4].
- •Фирма как экономический агент [7].
- •9.1. Тема 9. Підприємництво і фірма
- •1. Предпринимательство
- •2. Функции предпринимателя
- •3. Качества предпринимателя
- •4. Организационно-правовые формы предпринимательства
- •5. Акционерные общества
- •6. Товарищества
- •7. Фирма как экономический агент
- •8. Значение организационно-правовой формы фирмы
- •9.2. Глава VI. Рыночная экономика: поведение производителей
- •9. Равновесие фирмы в краткосрочном периоде
- •10. Равновесие фирмы в долгосрочном периоде
- •9.3. The Principles of Collaborative Knowledge-intensive Enterprise
- •11. Innovation Strategy
- •It is for organization leaders who prefer to be inspired with innovation strategy
- •It does not deal with barriers, hurdles, or conflicts to be resolved;
- •12. The Momentum of Knowledge Innovation
- •13. What is Knowledge Innovation?
- •14. What are the Core Principles of Knowledge Innovation?
- •15. What is the difference between Knowledge Management and Knowledge Innovation?
- •16. Power of Innovation – the Case of Skandia
- •17. What is Community of Knowledge Practice?
- •18. Finance
- •19. Human Resources
- •20. Quality
- •21. Information Technology
- •22. R&d/Technology Transfer
- •23. Engineering
- •24. Manufacturing
- •25. Marketing/Planning
- •26. Sales/Services
- •27. Alliances/Joint Ventures
- •28. Transcending Boundaries
- •Today, we see the emergence of the collaborative enterprise (as well as cross industry collaboration) - marshalling the talents of people throughout the organization to create and move ideas.
- •In this rapidly maturing community of knowledge practice.
- •29. Some People Learn to Live, Innovators Live to Learn.
- •9.4. Мрп: о творчестве и творческих способностях
- •30. Представления о креативности
- •31. Нужно ли творчество бизнесу?
- •Первый вопрос: так ли необходимо бизнесу быть уникальным и креативным? Что в мире происходит ?
- •Нужны идеи?!
- •Демократизация творчества
- •Второй вопрос: где найти кадры, которые «решают все»? Нужны таланты
- •Переманить?
- •Ранняя селекция?
- •От возможности до внедрения. Поиск проблем
- •Постановка и выбор задачи
- •Решение
- •Внедрение
The purpose of studying economics is not to acquire
a set of ready-made answers to economic questions, but
to learn how to avoid being deceived by economists.
Joan Robinson
Тема 9 Предпринимательство и предприятие
1 Вопросы практического занятия
Содержание и основные функции предпринимательства.
Организационно-правовые формы предпринимательства.
Новые виды предпринимательской деятельности
Фирма как экономический агент.
Инновационная стратегия фирм.
Метод рішення проблем (МРП): Креативність.
2 Основные понятия
Entrepreneourship, business, entrepreneour, enterprise, solel enterprise, corporation, partnership, limited ability partnership (Ltd.), mixed partnership, firm, venture firm, leasing company, technopark, frinshising, collaborative enterprise, knowledge-intensive enterprise, innovation strategy, knowledge innovation, innovation capital, community of knowledge practice, human resources, R&D/technology transfer, engineering, sales/services, alliances/joint ventures, knowledge-based enterprise.
.
3.1 Основная литература
9.0.Економічна теорія: Полiтекономiя. Навч.посiбник (Базилевич В.Д. та iнш.):
Глава 10 – «Підприємництво у ринковій економіцi».
3.2 Дополнительна литература
9.1. Полiтична економія. Конспект лекцій: Тема 9 - «Підприємництво і фірма».
9.2. Нуреев Р.К. Экономика. Курс основ для студентов неэкономических вузов. Учебник:
Глава 6 – «Рыночная экономика: поведение производителей».
9.3. Amidon D.M. The Principles of Collaborative Knowledge-intensive Enterprise – Article.
9.4. О творчестве и творческих способностях – Статьи.
4 Контрольные вопросы
Предпринимательство и его классификация [1].
Функции предпринимателя [2].
Качества предпринимателя [3].
Организационно-правовые формы предпринимательства [4].
Акционерные общества [5].
Товарищества [6].
Охарактеризуйте венчурное предпринимательство [9.0.].
Охарактеризуйте лизинговую форму предпринимательства [9.0.].
Фирма как экономический агент [7].
Влияние организацйионно-правовой формы фирмы на ее развитие [8].
Равновесие фирмы в краткосрочном периоде [9].
Равновесие фирмы в долгосрочном периоде [10].
Инновационная стратегия фирмы [11].
Управление знаниями в фирме [12].
Инновации, базирующиеся на знаниях (knowledge innovation) [13].
Основные принципы инноваций, базирующихся на знаниях [14].
Отличие менеджмента знаний и инноваций, базирующихся на знаниях [15].
Инновационный капитал в структуре цепочки ценностей фирмы [16].
Что такое «сообщества практивков»? [17].
Сообщества практиков: финансы, управление персоналом, качество [18], [19], [20].
Сообщества практиков: информационные технологии, исследования и разработки/тансферт технологий, инжиниринг [21], [22], [23].
Сообщества практиков: производство, маркетинг и планирование, продажи и услуги, альянсы и совместные предприятия [24], [25], [26], [27].
Превращение сообществ практиков в предприятия, базирующимся на знаниях [28], [29].
Представление о креативности [30].
Нужно ли творчество бизнесу? [31].
9.1. Тема 9. Підприємництво і фірма
1. Предпринимательство
Нам уже відомо, що для виробництва необхідні три фактори: праця, засоби праці (капітал) і предмети праці (земля). Однак узяті самі по собі особисті й речові ресурси не можуть нічого створити. Потрібен ще четвертий фактор — підприємець. Підприємець — це людин (або група людей), що бере на себе ризик і відповідальність за організацію й управління фірмою.
Підприємництво можна класифікувати по двох підставах: по його масштабах і характеру діяльності.
По масштабах ініціативна діяльність організаторів виробництва підрозділяється на наступні види: Індивідуальне підприємництво — будь-яка творча діяльність однієї людини і його родини (створюються торговельні крамниці, невеликі аптеки, хімчистки, кінотеатри й т.п.). У цьому випадку дуже легко визначити того, хто бере на себе всю відповідальність і сам приймає всі важливі рішення. Колективне підприємництво — ініціативна справа, якою зайнятий якийсь колектив. У фірмах, заснованих на загальній частковій власності, відповідальні рішення, пов'язані з ризиком, приймають багато людей (члени товариства, акціонери). Різні завдання підприємця виконують різні групи людей. Зокрема, управлінські рішення приймають директори, менеджери.
За своїм характером підприємницька діяльність включає кілька форм.
Некомерційне підприємництво — не пов'язане із продажем продукції заради збагачення. Така філантропічна діяльність ведеться різними благодійними й культурно-просвітніми організаціями. Наприклад, у США 3/4 родин роблять внески на подібні цілі (в 80-е роки ХХ століття вони становили в середньому 790 дол. у рік на родину). На їхню частку доводиться 90% всіх засобів благодійних фондів, значна їх частина також надходить від корпорацій.
Комерційна діяльність, або бізнес, — справа, що приносить дохід. До неї відносять:
невиробничий бізнес — професійний спорт, концертна діяльність і т.п.;
торговельний бізнес — на підприємствах торгівлі;
бізнес у сфері послуг, наприклад туристичний сервіс, юридична контора;
виробничий бізнес — дохідна діяльність на підприємствах у промисловості, сільському господарстві, будівництві й т.д.
Підприємництво може проявлятися в будь-якій господарській системі. Воно може бути й на державному підприємстві. Однак тут ініціатива керівника господарства подавлена рамками твердих наказів і інструкцій вищих органів. В умовах ринку успіх приносить зовсім інший тип підприємництва. Як для життя кожної людини потрібен кисень, так для підприємця-бізнесмена важлива свобода його господарської діяльності. Це свобода використовувати приналежне йому, орендоване або передане в користування майно. Це свобода визначати, що і як виробляти, вибирати постачальників і споживачів, призначати ціни, розпоряджатися прибутком, що залишається після сплати податків, і вирішувати інші виробничі питання.