- •Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- •Кваліфікація при конкуренції норм.
- •Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- •Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- •Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- •Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- •Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- •Система та види вбивств.
- •Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- •Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- •Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- •Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- •Необережне вбивство та суміжні злочини.
- •Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- •Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- •Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- •Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- •Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- •Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- •Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- •Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- •Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- •Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- •Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- •Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- •Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- •Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- •Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- •Погроза знищення майна.
- •Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- •Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- •Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- •Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
Розділ 7 Особливої частини КК України – “Злочини у сфері господарської діяльності” (ст.ст. 199-235 КК України).
Постанова Пленуму ВСУ №3 від 25.04.03 “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності”:
Суди під час розгляду справ про господарські злочини повинні ретельно з'ясовувати, в якому значенні у відповідних статтях КК вжиті терміни "господарська діяльність" і "підприємницька діяльність" та похідні від них - "суб'єкт господарської діяльності" і "суб'єкт підприємницької діяльності", "громадянин", "громадянин-підприємець" і "засновник", "власник" чи "службова особа" суб'єкта господарської або підприємницької діяльності тощо, оскільки від правильного розуміння значення цих термінів у конкретних статтях КК залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину.
При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
П р и м і т к а. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Безпосереднім об’єктом злочину є відносини в сфері кредитно-грошової системи України, а також інших країн у випадку підробки їхньої валюти.
Предмет злочину – підроблені гроші; підроблена іноземна валюта; підроблені державні цінні папери; підроблені білети державної лотереї.
Вилучена з обігу національна валюта України, іноземна валюта і валюта, що має лише колекційну цінність, не можуть бути предметом злочину, передбаченого ст.199 КК. Виготовлення або збут таких предметів з метою отримання майна варто кваліфікувати як готування або замах на шахрайство (ст.190 КК).
Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел. Особа усвідомлює, що виготовляє, зберігає, отримує, перевозить, пересилає, ввозить в Україну або збуває підроблену українську або іноземну валюту, державні цінні папери або квитки державної лотереї і бажає вчинити ці дії. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є мета збуту. Відсутність такої мети виключає кримінальну відповідальність за ст.199 КК.
Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.
Відмінності ст.199 від шахрайства (ст.190 КК) згідно постанови Пленуму ВСУ №6 від 12.04.96 “Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів”:
Звернути увагу судів, що виготовлення з метою збуту або збут підроблених грошових знаків і державних цінних паперів, які вилучені з обігу і мають лише колекційну цінність, не містять складу злочину, передбаченого ст.79 КК. За наявності необхідних підстав такі дії повинні кваліфікуватися як шахрайство.
При відмежуванні виготовлення з метою збуту підроблених грошей чи державних цінних паперів або їх збуту від шахрайства належить виходити із того, що об'єктом злочину, передбаченого ст.79 КК, є кредитно-фінансова система, а об'єктом шахрайства - право власності на майно (кредитно-фінансовій системі шкода не заподіюється).
У тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знака чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь в обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
П.13 вказаної постанови Пленуму ВСУ - Фальшивомонетництво є закінченим злочином з моменту виготовлення з метою збуту, а так само збуту хоча б одного грошового знака чи державного цінного папера.